Додатково перевірятимуть відповідність намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки; наявність/відсутність у об’єкта статусу пам’ятки культурної спадщини або щойно виявленого об’єкта культурної спадщини. Тобто надалі забудовникам буде значно важче по-своєму «реконструювати» будівлі, які є пам’ятками архітектури.
Передбачені чіткі підстави для відмови у введенні об’єкта в експлуатацію. Наприклад, будинок, в якому не дотримана максимальна висота чи поверховість, не може бути введений в експлуатацію.
Новий закон повинен вирішити і проблему забудови доріг. Тепер розташування будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин у межах «червоних ліній» вулиці не допускається, крім підземних будівель та споруд.
Врегульовано також порядок призначення позапланових перевірок за заявою громадян. І рішення про перевірку чи відмову у ній формуватиме е-система, щоб, знову ж таки, звести до мінімуму суб’єктивний людський фактор.
Цікавою новелою законопроекту є запровадження громадського контролю за будівництвом. Для цього при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад з питань містобудівного контролю утворюються групи позаштатних (громадських) інспекторів.
Зрозуміло, що, крім, позитивів, є також низка недопрацювань, які, сподіваюся, будуть усунуті між першим і другим читанням законопроєкту. На мою думку, ризик є, наприклад, у проведенні автоматичної державної реєстрації права власності без державного реєстратора, що може негативно позначитися на захисті прав інших фізичних та юридичних осіб, а також сприяти рейдерству.
Але вже зараз можна сказати, що чітко прописані процедури і широке застосування електронних реєстрів та систем сприятимуть зменшенню корупції у цій галузі, створять кращі умови для розвитку будівництва і підвищать інвестиційну привабливість нашої країни.
Add to bookmarks | Підписатись | Версія для друку |