| BUDEXPERT.UA - портал про будівництво будинку та ремонт квартири | www.budexpert.ua |
Паркетна дошка – це двошарова дерев'яна конструкція. Нижній шар – основа зі струганих рейок або дощок малоцінних порід деревини, верхній – паркет з прямокутних планок цінних порід деревини (дуба, бука, берези, сосни, модрини, ясеня, клена, в'яза, граба, каштана, білої акації тощо). Верхня площина паркетної дошки називається лицьовою площиною, довгі бічні сторони – крайками, а короткі – торцями. Паркетна дошка в рейковому нижньому шарі на одній кромці і одному торці має паз, а з протилежних сторін – гребінь. Пази і гребені необхідні для з'єднання паркетних дощок між собою при настиланні. Розміри пазів і гребенів на всій довжині мають бути однакові й оброблені так, щоб з'єднання паркетних дощок були максимально щільними, а суцільний настил не мав навіть найменших перекосів на стиках суміжних паркетних дощок.
Дошки, що застосовують для основи, через 20–30 мм повинні мати некрізні поздовжні пропили, шириною 2–3 мм, щоб запобігти викривленню основи при зміні її вологості. Паркетні планки верхнього шару розміщують упоперек рейкової основи. Планки лицьового покриття склеюють з основою паркетної дошки водостійкими синтетичними клеями. Паркетні планки при наборі підбирають за текстурою і кольором деревини. Паркетна дошка має стандартні розміри – довжина 1200, 1800 і 3000 мм, ширина 150 мм, іноді використовують вкорочену паркетну дошку довжиною 600–1200 мм, отриману в результаті переробки бракованих стандартних паркетних дощок.
Паркетна дошка є достатньо міцною, не прогинається при навантаженнях від меблів та інших важких предметів, не викликає відчуття хиткості при ходьбі. Крім того, вона є гігієнічною, тому що відсутні зазори між планками, а між дошками мінімальні (не більше 0,5 мм). Підлоги з паркетних дощок не потребують стяжки або чорнової підлоги, а витрата деревини та витрата часу на їх облаштування у три рази менші. Термін експлуатації паркетної дошки в домашніх умовах становить 30–35 років.
http://www.endgel.atk.net.ua/img/inter8.jpeg
Недоліком підлоги з паркетних дощок є те, що зовнішній вигляд у них дуже монотонний, немає гри світлотіні, тому що напрямок планок односторонній. Паркетні дошки стелять, як правило, паралельно до напрямку світла, що падає у приміщення з вікна.
Підготовка до укладання та вимоги до основи
Перед укладанням паркетні дошки слід перевірити шляхом вибіркового огляду. Якщо виникає сумнів щодо відповідності стандартам, то проводять перевірку всієї партії паркетних дощок. При перевезенні і складуванні паркетні дошки слід захищати від зволоження, дії прямого сонячного світла, забруднень і механічних пошкоджень.
Основа, на яку укладають паркетну дошку, повинна бути сухою, рівною, міцною та чистою. При відносній вологості більше 80% необхідно укладати поліетиленову плівку товщиною 0,2 мм для гідроізоляції.
Поверхня основи повинна бути горизонтальною, перепад висот не повинен перевищувати 2 мм на кожні 2 м довжини основи. При укладанні «плаваючим» способом міцність основи повинна становити не менше 10 Н/мм2.
Перед укладанням основу потрібно прибрати за допомогою порохотяга.
Рекомендації щодо вибору підкладки
Підкладка слугує додатковою звукоізоляцією, усуває ефект «ляскоту» і, найважливіше, забезпечує вологоізоляцію. Вона повинна бути гладкою, щоб забезпечувати згладжування можливого перепаду висоти основи.
Найдешевший і найпоширеніший матеріал – це спінений поліетилен, але при його застосуванні необхідна додаткова вологоізоляція. Також через низьку механічну стійкість у нього згодом погіршуються звукоізоляційні властивості.
Дуже добру звукоізоляцію забезпечують підкладки на основі полотна з натурального корка.
Найкращою підкладкою під паркетну дошку є підкладка типу «Туплекс». Це два шари поліетиленової плівки, між якими є спінені кульки полістиролу. При її укладанні скотчем проклеюють верхню плівку й залишають відкритим шов нижньої плівки. У такої підкладки гарна механічна стійкість. Вона повністю синтетична й при потраплянні вологи не гниє, повітряний простір між кульками й відкриті нижні шви дають можливість надлишковій волозі піти в розширювальні шви по периметру приміщення. Товщина підкладки в 3 мм і висока еластичність добре згладжують нерівності основи, вона також забезпечує стабільну звукоізоляцію у 18 децибел.
Укладання паркетних дощок
Настилають паркетні дошки на дерев'яні й бетонні основи по влаштованих лагах. Лаги кріплять до балок у дерев'яній основі на такій відстані одна від одної, щоб вони були жорстко укладені йне прогиналися.
Паркетну дошку укладають по ґрунту на лаги шириною 100 мм, товщиною від 40 до 60 мм залежно від прогину, тобто відстані між осями стовпчиків, які влаштовують на підстильні шари. Стовпчики роблять зі звичайної глиняної цегли марки 75 і вище на цементному розчині або з бетону марки 75 і вище.
Підлоги з паркетних дощок по залізобетонному перекриттю можна облаштувати в кількох варіантах: по лагах на звукоізоляційних прокладках; по лагах, втоплених у піщаний шар; по звукоізоляційній прокладці без лагів; на піщаному шарі без лагів.
Лаги вирівнюють на звукоізоляційній прокладці у вигляді стрічки по всій довжині, підбиваючи під прокладку (але не під лагу) вирівнювальний шар піску.
Укладання паркетної дошки на перекриттях потребує систематичної перевірки жорсткості підлоги; виявлену хиткість усувають додатковим підбиттям піску під звукоізоляційні прокладки. Не можна вирівнювати лаги, підбиваючи під них дерев'яні клини. Щоб уникнути зсуву вивірених лагів рекомендують тимчасово розшивати їх дошками.
Дошки з'єднують одну з одною, закріплюючи по торцях. Щоб витримати зазор шириною 10 мм, між дошками й стіною вставляють клини. Дошки наступних рядів з'єднують також спочатку по торцях. При стикуванні дощок важливо не защемити поліетиленову плівку, укладену внизу.
Якщо паркетну дошку настилають на цементну стяжку або будь-яку іншу мінеральну основу, слід під неї обов'язково підкладати ізолювальну плівку, інакше вона під дією вологи швидко набухне. Біля стін варто залишати температурні шви шириною 10 – 15 мм, але не більше, інакше стандартний плінтус не закриє краю паркету.
Дошки першого і другого рядів з'єднують по поздовжніх крайках, ретельно підганяючи їх одну до одної. Щоб щільніше підігнати з'єднані по торцях дошки, по тильному торці покладеної дошки обережно, через монтажний брусок, наносять легкі удари молотком. Припасовуючи паркетні дошки, важливо розрахувати силу удару молотком, аби не ушкодити шпунта попередньої дошки та гребеня дошки, що укладається.
Останню дошку кожного ряду розкроюють по довжині електролобзиком, поклавши дошку нижнім боком догори. Її укладають впритул до стіни й спочатку по поздовжній крайці підганяють до дошки попереднього ряду. Потім її стикують торцем з раніше покладеною дошкою цього ж ряду, користуючись при цьому сталевою стяжкою й молотком.
Біля стояків дошки слід з'єднати по поздовжніх крайках. При цьому зсув між швами повинен бути мінімальним. Виріз під трубу не обов'язково повинен бути ідеально заокругленим – його потім накривають манжетою під колір дерева, яку надягають на трубу. Головне, щоб між краями вирізу і трубою був зазор шириною приблизно 3 мм.
У зоні дверного полотна укладають поріжок, прикріплюючи його шурупами. Залишають зазор шириною 10 мм між дошками й поріжком, прокладаючи між ними дерев'яні пластини. За потреби одвірок дверної коробки знизу підпилюють пилкою з дрібнозубим полотном на товщину паркетних дощок.
Після монтажу паркетних дощок уздовж стін укладають плінтус. Спочатку до стіни кріплять на дюбелях несучий елемент плінтуса, потім на нього надягають верхній елемент. При нерівних стінах можна укласти дерев’яний плінтус, який кріплять до стін цвяхами.
Паркетні дошки прибивають до кожної лаги цвяхами довжиною 50–60 мм. Цвяхи забивають під кутом в основу нижньої щоки паза на кромках паркетних дощок. Забивати цвяхи в лицьову поверхню паркетних дощок заборонено.
Торцеві стики паркетних дощок потрібно розташовувати тільки на лагах, і одна з дощок повинна бути прибита до цієї лаги в паз. При з’єднанні паркетних дощок з обпиляними крайками слід виконувати паз або гребінь на цих крайках для з'єднання із суміжними паркетними дошками.
У зазори між стіною і підлогою обов'язково укладають прокладки з м'якої деревно-волокнистої плити або іншого звукоізоляційного матеріалу. Такі прокладки добре ізолюють підлогу від стіни і перешкоджають поширенню ударного шуму.
Оскільки паркетні дошки випускають обробленими, тобто вже покритими лаком, після укладання всю площу підлоги необхідно накрити тонким рулонним картоном або щільним папером.
Способи укладання паркетної дошки
Укладання паркетної дошки «плаваючим» способом
Це спосіб, при якому дошки склеюють по з'єднанню шип-паз без кріплення до основи. Така конструкція «плаваючої підлоги» паркетної дошки має систему безклеєвого з'єднання. У паркетних дошках вирізають спеціальні пази і гребені (замки), склеювання їх між собою не допускають, оскільки потрапляння клею в пази і ребра паркету може згодом спричинити зигзагоподібні тріщини.
Безклеєве з'єднання спрощує і прискорює роботу, помилки при укладанні паркетної дошки практично виключені.
Додатковою перевагою такого з'єднання є те, що воно дає змогу надалі робити демонтаж і нове укладання підлоги при заміні зіпсованих дощок, при переїзді й зміні інтер'єру. Демонтаж і нове укладання проводять з будь-якого боку, незалежно від початкового напрямку укладання. Переваги міцності з'єднання у тому, що воно не слабшає з часом, не залежить від температурно-вологісного режиму в приміщенні і від збільшення навантажень на підлогу.
Між паркетом і стіною обов'язково залишають проміжок 1 см, який потім заповнюють еластичним герметиком.
Настилання паркетної дошки з використанням клею
Після настилання фанерного листа наносять клей, призначений для кріплення паркету до неї. При роботі з проблемними породами деревини (бук, граб, деякі екзотичні породи) важливо дуже обережно користуватися водомісткими клеями. Клей наносять за допомогою спеціальних шпателів, від правильного вибору яких залежить витрата матеріалу й якість кріплення.
Укладання
паркетних дощок на клей недостатньо. Необхідно притиснути кожну планку
до фанери із зусиллям, достатнім для видавлювання зайвого клею і
забезпечення рівномірного і тривалого прилягання паркету протягом усього
часу схоплювання клею.Пристрілювання, як правило, роблять пневматичним або механічним інструментом. Після укладання паркетної дошки роблять технологічну перерву на 5–7 днів до затвердіння клею та стабілізації поверхні підлоги.
Кріплення цвяхами до чорнової дерев'яної підлоги
У цьому випадку створюють композицію загальною товщиною від 28 мм до дерев'яної основи. При цьому вологостійку фанеру кріплять до «чорнової» підлоги самонарізами. Для будь-якого варіанту укладання між паркетною підлогою та стінами на всю товщину «пирога» залишають компенсаційний проміжок 1–1,2 см, який заповнюють еластичним герметиком або монтажною піною.
Андрій Андрушко
Теги та ключові фрази
Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:
| Додати до закладок | Підписатись | Версія для друку |