Матеріали

Сучасне зовнішнє підвіконня може бути сталевим, алюмінієвим або з ПВХ.

Рідше можна побачити підвіконня з каменю або деревини, оскільки їх виготовляють переважно на замовлення і встановлюють під віконні конструкції зсередини будинку.

Підвіконня з ПВХ має сформований ухил, а його конструкція сприяє тепло- і звукоізоляції віконної конструкції. Воно естетичне, невибагливе у догляді, може мати різне забарвлення і гармоніювати зі сучасними вікнами з ПВХ-профілю.

Алюмінієве підвіконня може бути рівним або профільованим із лаковим або фарбованим покриттям будь-якого кольору. Таке підвіконня виготовляють за двома технологіями: гнуття та пресування холодним методом. Якщо алюмінієве підвіконня виготовлене методом гнуття, воно вважається менш пружним. Пресоване підвіконня – товстіше та міцніше.

Сталеве підвіконня вже на етапі виробництва покривають ґрунтувальним, антикорозійним розчином і декоративною фарбою. Якщо під час монтажу виникає необхідність у підрізування підвіконня, то ця ділянка підвіконня потребуватиме додаткового ґрунтування для того, щоб у подальшому тут не утворювалася корозія.

Від правильного вибору зовнішнього підвіконня залежить не лише естетичний вигляд вашого вікна, а й зручність використання та захист фасаду будинку від руйнування.

Особливості зовнішнього підвіконня

Зовнішнє підвіконня з перелічених вище матеріалів недороге, легке на вагу і просте у монтажі. Воно захищає фасад будівлі, відводячи воду, яка збирається у зоні вікна. Щоб вода відводилася належним чином, зовнішнє підвіконня має ухил, який унеможливлює постійне зволоження стіни під вікном, розшарування штукатурки та постійне забризкування віконного скла під час дощу.

Зовнішнє підвіконня має нависати над стіною як козирок і закінчуватися кантом. Крім того, важливо правильно закріпити його за допомогою гвинтів, аби вода не затікала під віконну раму.

До рами дерев'яних вікон підвіконня пригвинчують тоді, коли у конструкції вікна облаштовано спеціальний відфрезерований профільний паз.

До вікон із ПВХ підвіконня кріплять під відповідним кутом на підрамний профіль, що забезпечує необхідну щільність.

Можна прикручувати підвіконня безпосередньо до рами вікна, проте фахівці не радять цього робити: таке з'єднання може виявитися недостатньо міцним, а ущільнення полімерною або силіконовою стрічкою має властивість з часом відшаровуватися, втрачати герметичність та пропускати воду.

У продажу є різні аксесуари для зовнішнього підвіконня, наприклад, бічні профілі (заглушки), які спрощують монтаж підвіконня і забезпечують можливість лінійного температурного розширення конструкції тощо.

Елементи зовнішнього підвіконня з’єднують стиковим і кутовим способами. Стикові з'єднання підходять для довгих алюмінієвих підвіконь, кутові – для естетичного оформлення кутових підвіконь.

Нове підвіконня, виготовлене у заводських умовах, зазвичай обгортають запобіжної плівкою, яку після монтажу видаляють.

Деяким типам підвіконь, залежно від матеріалу виготовлення, надають відповідного ухилу вже на етапі виготовлення, деякі потребують бетонної основи, яку необхідно захистити від вібраційного та звукового навантаження.

Правила встановлення зовнішнього підвіконня

1. Підвіконня монтують із ухилом 50°, у бік від стіни будинку, для вільного відведення води, з того фрагмента фасаду будинку, який він захищає.
2. Зовнішнє підвіконня має виступати на 30-40 мм за межі фасаду таким чином, щоб стікаюча вода не потрапляла на фасад.
3. Вигнутий край підвіконня формують так, щоб вода не затікала під підвіконня і на стіну.
4. У ПВХ і алюмінієвих вікнах підвіконня не має затуляти дренажні отвори, розташовані в нижній частині профілю рами вікна.
5. Оштукатурення бічних країв підвіконня може мати негативні наслідки, оскільки під впливом атмосферних умов підвіконня змінює свої розміри (так зване лінійне розширення), притискається до стіни, що призводить до руйнування штукатурки. Оскільки підвіконня може розширитися, змінивши розміри і форму, місця стиків краще ущільнювати пластичними матеріалами.
6. Зовнішнє підвіконня з металу має бути захищене від сильних поривів вітру.
7. Важливе значення має звукоізоляція, для забезпечення якої до зовнішнього підвіконня приклеюють спеціальну звукоізоляційну підкладку.
8. Для герметизації підвіконня, виготовленого з ПВХ або каменю, використовують лише міцний силікон, оскільки монтажна піна внаслідок розширення може зіпсуватися.
9. У місцях, які піддаються впливові прямих сонячних променів, не варто встановлювати підвіконня темного кольору, оскільки воно може нагрітись і суттєво деформуватися.
10. Якщо на стіні є фасадне облицювання, бічні заглушки підвіконня виконують функцію естетичного оздоблення.

Як ремонтують старе підвіконня?

Зовнішнє підвіконня є вразливою частиною вікна, оскільки воно постійно піддається різним механічним ушкодженням і перепадам температур, мокне під дощем та пересихає у спеку. Тому найчастіше захисту і реставрації потребують старі підвіконня, виготовлені з деревини або бетону.

Дерев’яне підвіконня

Дощова вода, потрапляючи на дерев’яне пофарбоване або полаковане підвіконня, викликає гниття деревини. Процес гниття швидко поширюється і на інші частини віконного блока. Якщо згнило все підвіконня, то його доведеться замінювати. Якщо ж постраждала невелика ділянка, її можна вирізати і замінити новою деревиною.

Послідовність дії при ремонті зовнішнього підвіконня:

• відскребіть з підвіконня стару фарбу;
• за допомогою гострого інструменту перевірте стан підвіконня і розміри пошкодженої ділянки;
• видаліть м'яку або губчасту на дотик деревину;
• заберіть ножівкою гнилі ділянки деревини;
• відміряйте висоту, ширину і довжину частини підвіконня, яку треба замінити;
• відміряйте і відпиляйте дерев’яну заготовку по розмічених лініях, підгоніть її до такого розміру, щоб вона щільно заповнила прогалину від зіпсованої частини підвіконня;
• просвердліть фіксувальні отвори по краю підготовленої секції – приблизно по два отвори на кожні 30 см довжини підвіконня;
• мастіть водостійким клеєм новий дерев’яний елемент з боків і ззаду, вставте його на потрібне місце та підбийте киянкою;
• прикріпить вставку до підвіконня гвинтами на глибину не менше 25 мм;
• убанком підстружіть вставлену секцію врівень із підвіконням;
• заґрунтуйте і пофарбуйте відремонтоване підвіконня.

Бетонне підвіконня

Бетонне підвіконня під дією вологи й морозу може потріскати. Вибоїни та невеликі пошкоджені ділянки на бетонному підвіконні можна зачистити і вкрити свіжим цементним розчином. Підвіконня зі значними пошкодженнями (наприклад, глибокими тріщинами), як правило потребує суттєвішого ремонту. Для цього доведеться видалити зруйновані місця, виготовити опалубку за формою підвіконня і залити її новим бетонним розчином.

Олександр ФІНЬКО