BUDEXPERT.UA - портал про будівництво будинку та ремонт квартири | www.budexpert.ua |
Зовнішнії огороджувальні конструкції (стіни, дах,
перекриття, фундамент) не лише забезпечують міцність будинку, але й зменшують його
тепловтрати. І
дуже важливо, щоб уцих конструкціях
не накопичуваласьволога.
Ефективність
ізоляції залежить від того, як і де її встановлено і чи не порушено технологію монтажу. Збільшення повітропроникності будинку
(інфільтрації) призводить до зростання конвективних потоків повітря і утворення
конденсату в огороджувальних конструкціях. Як конвекція, так і конденсація суттєво зменшують
ефективність
ізоляції, тому
доцільнішим є використання у конструкціях однорідного напи-
люваного,
а не плитногоізоляційного матеріалу. Утворені при напилюванні
щільні
однорідні структури знижують тепловтрати
і конденсацію вологи.
Сучасний
ринок теплоізоляційних матеріалів
Серед
різноманіття теплоізоляційних матеріалів: природні
(глина, коноплі,
со-
лома, очерет, корок, дерево і
його похідні, вовна, бавовна тощо), синтетичні
(пінополістирол,
екструдований пінополістирол, піноізол, айсінін (icynene),
поліуретан
і його похідні) і мінеральні (скловата, мінеральна вата, піноскло).
Залежно
від способу застосування матеріали поділяють на плитні, рулонні та напилювані.
Слушним
є твердження, що немає ідеального ізоляційного матеріалу:
його
вибір визначається конкретними кліматичними умовами і конструктив-
ними
особливостями огороджувальної конструкції. Нижче у
статті наведено
систе-
матизований опис
найбільш поширених ізоляційних матеріалів. Це виявилося нелегким зщавданням,
оскільки виробники не схильні висвітлювати слабкі сторони своєї продукції.
Тим не менше, одержану
інформаціюбуло оброблено за такими критеріями:
• сфера застосування; • параметри, декларовані
виробником; •
випаровування шкідливих речовин (при виробництві та експлуатації); • енерговитрати під час
виробництва;
•
технологія монтажу; •
ефекти старіння і зміни декларованих характеристик;• пожежна безпека,
токсичність спалюваної ізоляції.
Скловата
Застосовують
здебільшого як дахову і стінову ізоляцію. Поставляють рулонами різної товщини.
Деклароване виробником значення λ – 0,04 Вт/мК. Виробництво
скловати енергомістке – 9,38 кВт·год на
Мінеральна вата. Мінеральна вата і скловата
подібні за своїми характеристиками.
Ековата (мелений газетний папір)
Застосовують
як дахову, стінову і підвальну
теплоізоляцію. Напилюють на стіни у зволоженому або задувають в порожнини у
сухому стані з рівномірним ущільненням всіх порожнин і найменших тріщин.
Деклароване виробником значення λ = 0,040 Вт/мК. Виробництво ековати дешеве і
не потребує великих енергетичних витрат.
Ековату
просочують так званими антипіренами і тому вона не горить, а також опірна
до
утворення грибків. Завдяки тонкому помолу паперу ековата чинить значний
опір
проникненню конвекційних потоків повітря, а також випроміненню тепла. Більше
того, навіть намокання до15% від ваги не змінює характеристик ековати. До недоліків ековати
відносять погіршення з плином часу її
теплоізоляційних характеристик (до 20%) за рахунок ущільнення паперу. Тим
не менше,виробники стверджують, що цей недолік вже усунутий домішуванням адгезійних
сполук, які стабілізують структуру напиленого паперу. Ековата відлякує комах і гризунів, оскільки містить солі бору. При
застосуванні ековати здебільшого не потрібне встановлення пароізоляційних плівок,
оскільки матеріал сам регулює процеси поглинання і віддавання вологи (взимку
волога виводиться назовні через паропропускаючий матеріал, а влітку – до середини).Більше
того, при встановленні цих плівок здатність до саморегулювання втрачалася (влітку спостерігалося її перезволоження). Ще у 70-х
роках в США ековатою було утеплено десятки тисяч будинків без застосування
пароізоляційних плівок. Відтоді не виявлено жодних ознак наявності грибків і
руйнування конструкцій.
Екструдований пінополістирол
(пінопласт)
Застосовується для зовнішньої і внутрішної
ізоляції огороджувальних конструкцій (в основному горищ і підвалів). Важливим є його застосування у грунті для
ізоляції зо-
внішніх
стін фундаменту. Екструдований пінополістирол є матеріалом з закритими
комірками (λ=0,033). У разі його застосування із зовнішнього боку стіни будинку під ним легко
накопичується волога, мокріють стіни з усіма негативними наслідками. Тому його використання для
зовнішнього покриття стін
є небажаним. У світі вироблено мільйони тонн цього матеріалу із вкрай негативними наслідками для
довкілля: пінополістирол не розкладається.
Окрім того, на повітрі пінополістирол виділяє гази, які
інтенсивно підсилюють пар-
никовий
ефект. Він добре горить. При спалюванні виділяє смертельно токсичні гази.
Напилювана піноізоляція із закритими
комірками(карбамідний пінопласт)
Широко застосовується для ізоляції горищ,
стін, підвалів. Деклароване виробниками значення λ –0,029Вт/мК.
Виготовляється з нафтопродуктів, що посилює негативний парни
ковий
ефект. При додаванні «соєвих компонентів» цей ефект зменшується лише
на
17%. Займиста, після руйнування протипожежного бар’єру виділяється величезна
кількість отруйних газів. Деякі напилювані ізолятори під час тверднення виділяють шкідливі
ізоціанати. Напилювана піноізоляція є вологонепроникною. Тому на дерев’яних чи
металевих частинах суміжних конструкцій конденсується волога, з’являються
грибки і відбуваються гнилісні й корозійні процеси. Виробництво напилюваної піноізоляції є
надзвичайно енерговитратним (до 36 кВт·год на
Напилювана піноізоляція
«Icynene» з відкритими комірками
Повітронепроникна піноізоляція (яка не намокає
і не утримує воду) утворюється внаслі-
док
хімічної реакції під час закачування у порожнини будівельних конструкцій
хімічних складників разом з водою. Піноізоляція зменшує тепловтрати за рахунок
припинення руху конвекційних потоків повітря з будинку назовні. Напилення
можливе лише у внутрішні пустоти стін. Як стверджують виробники, пориста
відкрита структура є стабільна у часі й не залежить від рівня вологості повітря. На жаль, ці
твердження не підкріплені жодними статистичними даними. Матеріал горить з
виділенням токсичних речовин, але згасає при видаленні полум’я. Виробництво піноізоляції з
нафтопродуктів є енерговитратним (22,5 кВт·год/кг) і з виділенням речовин, що
сприяють парниковому ефекту. Серйозним застереженням для використання у
холодних кліматичних зонах є обов’язкове застосування дифузійних бар’єрів
всередині приміщень (щоб обмежити проникнення вологи до огороджувальних
конструкцій).
Небажано
встановлювати біля ізоляції нагрівальні прилади, температура яких перевищує 930°С. Загалом,
застосування цього матеріалу не таке оптимістичне, оскільки виникають проблеми з: виділенням
газів при напиленні ізоляції внаслідок хімічних реакцій.
Ще гірше, коли реакція відбулася не повністю і постійно
виділяються отруйні компоненти сумішей; утилізацією обрізків ізоляції.
На жаль, достовірних даних про старіння матеріалу немає. Але навіть при стабільних параметрах матеріалу внутрішні поверхні огороджувальних конструкцій стають герметичними щодо проникнення повітря і водяної пари. Стіни не дихають. Сучасні вікна теж. Тому єдиним виходом є встановлення недешевої системи вентиляції для виведення зайвої вологи і зменшення концентрації СО2.
Юрій ДУДИКЕВИЧ, к.т. н., незалежний експерт, (097) 246-23-56, jurijdudykevych@ukr.net
Продовження статті про інші ізоляційні матеріали,
а також їхню «поведінку» у процесі експлуатації з плином часу читайте у
наступному номері газети, який вийде у лютому 2016 року.
Додати до закладок | Підписатись | Версія для друку |