– Льон – це природний матеріал, який руйнується під дією вологи. Ви обробляєте його якимись речовинами, щоб не допустити гниття?

– Це дуже важливе питання, адже для карпатського регіону характерна висока вологість повітря, що може спричинити пліснявіння льону – тоді доведеться виконувати складне повторне конопачення будинку. Допомагає запобігти цьому процесу правильне укладання паклі і колод а також обробка пазів лляною олією. За п’ять років, упродовж яких я спроруджую дерев’яні будинки, ще не було жодного такого випадку.

Скажу, що, окрім льону ми інколи використовуємо такий матеріал, як джут, який за своїми властивостями і будовою є, якщо так можна сказати, індійським аналогом льону. Джут, як і льон, забезпечує хорошу вентиляцію будинку. Обидва ці матеріали мають властивість „дихати”. Але через витрати на доставку з Індії він є дорожчим від лляної паклі.

– Чому білоруський льон, а не український?

– Річ у тому, що зараз в Україні вирощують не так вже й багато цієї рослини. Але це не головна причина. Останнім часом близько 70% вирощеного у нас льону вивозять за кордон, а той мізер, що залишається, майже увесь використовують для виробництва тканин і ниток. Тому й доводиться завозити його з Білорусії.

– Скажіть, пане Руслане, хто найчастіше є вашими замовниками?

– Серед наших замовників – переважано приватні підприємці, які будують будинки як особисто для себе (для проживання чи відпочинку), так і з комерційною метою: для проживання і відпочинку туристів.

– То, можливо, серед ваших клієнтів є й так звані VIP-персони?

– Ні, поки що ми не будували будинків для відомих політиків чи зірок, але сподіваємося, що колись доведеться. Такий аргумент, як будівництво будинків для відомих осіб часто з метою реклами використовують нові підприємства, які швидко хочуть завоювати певну частку ринку, але перевірити достовірність цієї інформації досить важко, а часто і неможливо.

Ми ж чинимо інакше. Нашому потенційному замовникові ми показуємо споруджені нами будинки, надаємо