Війна – це колосальний стрес-тест абсолютно для всіх. Для Збройних сил України, які вже три місяці доводять свою спроможність зупинити ворога. Для людей та їхньої здатності адаптуватися до нової реальності. Для економіки й швидкості, з якою вона готова перейти на воєнні рейки.

Але війна – це й справжня перевірка на надійність усіх систем. Війна змусила переоцінити ставлення до інвестування. Які інструменти підтвердили свою надійність, які виявилися недооціненими, а які взагалі не спрацювали. Та чому диверсифікація завжди на часі!

Нерухомість, що стала заручником бойових дій

Ще два-три місяці тому одним із найпопулярніших вкладень грошей була нерухомість. Серед інструментів для заощаджень вона конкурувала лише з депозитами. Ринок ріс і виглядав привабливо для тих, хто хотів аби його гроші працювали.

ак було до війни. Зазвичай люди вкладали гроші в нерухомість (квартири) в рідному місті. Гадаю зараз ті, хто масово скуповував квартири в столиці, напевне жалкують, що не вклалися в нерухомість в Івано-Франківську чи Львові. Адже на заході України квадратні метри тільки дорожчають на відміну від Києва та міст півдня і сходу. От приклад гарна квартира в 70 м2 на Київських березняках коштувала близько 100 тис. дол. Зараз вже 90 тис., водночас ціни на Львівські квартири подорожчали мінімум на третину. Диверсифікація, яку так люблять інвестори, була б не зайва.

Банківська стабільність

Куди ж тоді, як не в нерухомість? Наприклад, депозити. Банківська система з початку війни показала себе якнайкраще. Реформа 2014-2016 років, грамотна робота НБУ дозволили банкам пройти початок війни майже без стресів.

Для заощаджень це означає, що ризики втрати своїх депозитів через банкрутство банку зараз невисокі. Тому головне питання в дохідності депозитів. По валютних вкладах останні роки була дуже низька дохідність, водночас вони захищені під девальвації гривні, яка вже відбувається. Також їх легше використовувати за кордоном, для тих хто виїхав з країни, бо на них не існує обмежень. Гривневі депозити були значно дохідніші, разом з тим, обміняти їх зараз на валюту складно.

Тому теж актуальний принцип “розкладати яйця у різні кошики». Немає сенсу всі заощадження тримати в одному місці, бо є ризик втратити все й одразу. Для дохідності тримати частину грошей на депозитах в гривні, для надійності – частину в валюті. Водночас гривневі депозити зараз приносять відверто мало, в найбільших і найпопулярніших банках дають десь 6% річних. До війни давали близько 10%. Зберігати гроші найкраще у найбільших українських банках – вони спокійно проходять вже другу кризу.

Заробляти, підтримуючи державу

От що залишається недооціненим – це облігації: внутрішні та валютні. Їх легко купити і продати і по обох держава справно платить відсотки. Головний ризик для власників облігацій – можлива реструктуризація. Це не означає, що держава не заплатить. Просто вона може зробити це трохи пізніше.

Цікаво, що навіть у такий непростий час Україна не шукає можливості провести реструктуризацію боргів. Сума не настільки велика, а показати, що навіть в таких умовах ти можеш виконувати свої зобов’язання, дуже важливо. Реструктуризація боргів станеться пізніше, після перемоги, коли буде зрозуміло весь масштаб збитків, завданих росією, а ще розмір та джерела наповнення фонду відбудови України. Це буде комплексне рішення.

Також є можливість купувати військові облігації. Це фактично два в одному: допомога армії, оскільки залучені кошти йдуть саме на потреби ЗСУ та дохідність майже у два рази вища за гривневі депозити – 11%, до того ж їх купівлю значно спростили. Вже в кількох інвестиційних компаніях їх можна легко купити навіть через додаток.

Волатильно-корисна крипта та надійна земля

Криптовалюти під час війни показали, що вони не залежать ні від обмежень НБУ, ні від можливих криз в банках. Ви можете легко жертвувати зароблені біткойни чи етеріуми волонтерам, виводити їх за кордон, обмінювати там на валюту. Хоч за це доводиться платити високою волатильністю. Всі ж пам’ятають стрибки біткойна в 2021 році? З майже $60 тисяч впасти до $35 тисяч, знову подорожчати до $61 тисячі і обвалитися до $38 тисяч. Тому в кризовій ситуації біткоїн не виглядає як зручний інструмент зберігання цінності. Проте сама технологія крипта допомагає зберегти право розпоряджатись своїми грошима, тому варто поглянути на більш стабільні криптовалюти для довгострокових інвестицій.

Ще одна інвестиція – це земля. Ми це бачимо по аукціонах в Прозорро.Продажі, що навіть під час війни, попит на неї не зникає. Здається, цей вид активу краще за інші проходить випробування кризою. Але природно, що гектари зараз дешевші в областях, які межують з росією або там, де точаться бойові дії. Наприклад, в Оріхівській громаді вартість оренди одного гектара – 900 гривень в рік. У західних регіонах земля дорожча – в Золочівському районі Львівської області за оренду одного гектара в рік доведеться заплатити близько 40 тисяч гривень.Тому, якщо будете заощаджувати в землі, то варто теж купувати гектари в різних областях.

За свою пенсію тепер відповідальні лише ми

Скільки грошей можна інвестувати? Війна показала, що критично важливо мати на руках місячний запас готівки. А на рахунках має бути стільки коштів, щоб покрити 2-3 місяці ваших витрат. Решту можна інвестувати.

З початком війни стало зрозуміло: найкритичніше завдання української держави – це не забезпечення суспільного добробуту, а захист від вбивць росіян. Бо заощадити собі на пенсію і прогодувати своїх і чужих бабусь і дідусів зможемо і ми, і український бізнес самостійно. А от захиститись від ворога можуть лише наші легендарні ЗСУ. Варто очікувати, що і використання бюджету буде менше скеровуватись на пенсійне забезпечення, а більше на безпекове. Тому всім доведеться значно підвищувати рівень своїх заощаджень. Зараз всі ресурси потрібно направляти на перемогу, але через рік-два українська економіка нормалізується і ви маєте бути готові, щомісяця відкладати в кілька разів більше грошей, ніж до війни.

 Олексій Соболєв , директор ДП “Прозорро.Продажі“, президент спільноти фінансових аналітиків CFA Society Ukraine