Зимовий сад цілий рік

«Пізнаючи природу, ми пізнаємо світ і самих себе», – стверджували у стародавній Японії, котра споконвіків славилася своїми філософськими садами. Любов до природи і бажання наблизитися до неї притаманні і європейцям. Адже давно відомо, що рослини у закритому приміщенні збагачують повітря киснем і поглинають вуглекислий газ у 23 рази більше, ніж у відкритому просторі.

Сьогодні в Україні, за даними архітектурних бюро, тільки 3% проектованих котеджів займають будівлі, де облаштовують зимові сади, приблизно така ж ситуація і з офісними приміщеннями. Це пов’язано з тим, що зимовий сад поки що доступний людям із високим рівнем доходів.

Варіанти і види

Наше розуміння зимового саду включає декілька його варіантів: перший представлений безліччю вазонів; другий – розсаджування в спеціально відведених місцях рослин, які формують «зелені куточки»; третій – спеціальна прибудова з особливим мікрокліматом, пристосована для тривалого росту рослин і перебування людей.

Проектування зимових садів

Перший етап облаштування зимового саду пов’язаний із роботою архітекторів, будівельників, інженерів з опалювання і вентиляції, водопроводу і каналізації, електроосвітлення, перед якими постає завдання спроектувати, побудувати, забезпечити комунікаціями. Другий етап роботи виконують фахівці з озеленення, які підбирають рослини і квіти, займаються підтримкою необхідного рівня вологості, освітленням тощо. Розглянемо кожен із цих етапів окремо.

I етап: створення проекту, підбір матеріалів, формування мікроклімату

Спочатку замовник визначається з площею, яку він хоче виділити або забудувати з цією метою. Площі можуть бути різними. Є замовники, які хочуть мати 20–30-метровий зимовий сад, а є такі, кому потрібен невеликий куточок для відпочинку. Виходячи з місця, відведеного під зимовий сад, архітектор розробляє його конструкцію, підбирає відповідне скло та інші матеріали. Замовник може самостійно вибирати фірми, матеріали яких він хоче закласти у проект. Також сам може підбирати квіти, рослини і продумувати композиції. Але найчастіше усі ці питання покладаються на архітектора, який скеровує роботу інших фахівців. Саме архітектор розробляє конструктивні рішення та ідею.

Спочатку розробляють проектні пропозиції, які передбачають відведення певного місця під зимовий сад. Потім розробляють робочий проект, який складається з багатьох розділів, де архітектор відповідає за архітектуру, дизайн і конструкції. Все, що стосується підведення тепла, вентиляції, каналізації, електрики, – робота інженерів відповідних профілів.

Після вирішення усіх питань, пов’язаних з проектом, до справи беруться будівельники. Сучасні будівельні матеріали дають змогу спорудити будь-який за формою та розмірами зимовий сад, але, все-таки, фахівці вважають, що оптимальна площа зимового саду – близько 15 м², а висота – не менше 3 м.

Типи спорудження зимових садів:
григоріанський – напівкругла будівля, яка має плоский глухий дах і прості прямокутні рами (призначена для більшості кімнатних рослин, окрім сонцелюбних);

вікторіанський – прямокутна округлена по торцю будівля, що має алюмінієвий або полівінілхлоридний каркас;

едвардіанський – прямокутна будівля з прибудованими квадратними або прямокутними еркерами і прямокутними віконними рамами;

сучасний – з вузькими віконними рамами і без прикрас;

готичний – із загостреними вікнами;

помпезний – скляна оранжерея із заскленим дахом (популярна ще з ХIХ ст. в Англії, висота якої сягала до 19,5 м).

Конструкція зимового саду, яка складається з несучого каркаса і скла, має бути міцною, стійкою до атмосферних впливів, захищати внутрішнє приміщення від перегрівання й охолодження. Каркас проектують з урахуванням можливих вітрових і снігових навантажень, власної ваги конструкції. Для каркаса застосовують алюміній, ПВХ, деревину або сталь.

Вважають, що алюміній найбільше підходить для такої конструкції, оскільки має високу міцність, стійкість до корозії, що спричиняє атмосферна волога. Крім того, він екологічно чистий і не виділяє шкідливих речовин під впливом ультрафіолету, а також не потребує особливого догляду і відрізняється тривалим терміном експлуатації. Хоча, на думку фахівців, деревина має кращі теплоізоляційні властивості, а ПВХ прийнятніший за ціною.

Не менш важливим є правильне скління. Енергозбережне, сонцезахисне, тоноване скло – призначене спеціально для зимового саду. Обов’язковою є система провітрювання. Конструкція даху саду може бути різною – односхила, двосхила, шатрова, у формі купола. Кут нахилу даху повинен становити не менше 12°. Оптимальним вважають нахил 30°, щоб не затримувався сніг, добре стікав дощ, потрапляла сонячна енергія. У конструкції даху зазвичай використовують прозоре або напівпрозоре ударостійке скло.
Підлога в зимовому саду повинна мати гідроізоляцію, адже рослини висаджують безпосередньо у ґрунт, тому вода при поливанні може проникати на міжповерхове перекриття. Система «тепла підлога», як інші види обігрівання, може виконувати функцію опалення, яке має бути правильно розраховане, аби підтримувати комфортні умови для рослин і людей. Мінімальна температура для екзотичних рослин становить 13°С, а для тропічних – не менше 18°С. Для комфортного перебування в зимовому саду людей температура має становити приблизно 20–22°С.

II етап: підбір рослин і створення умов

Коли приміщення для зимового саду готове, до справи беруться фахівці з озеленення. Фітодизайнери підбирають рослини, висаджують їх у ґрунт, створюють штучні водойми, розставляють елементи декору.

Існують відповідні правила висаджування рослин, що забезпечують хороші умови їхнього росту. Головне правило – це підбір рослин одного біоекологічного виду (умови освітлення, поливання, чутливість до перепаду температур, особливості приміщення ).

Наприклад, кротони не можна висаджувати в темних місцях, тому що вони втратять своє забарвлення і стануть зеленими. Але це не означає, що в одному місці слід висаджувати рослини тільки одного роду. Просто їх треба розміщувати в такому порядку, аби були враховані всі вимоги щодо середовища перебування.

Загальні правила

Стиль зимового саду іноді залежить від загального стилю оформлення будівлі, його інтер’єру. Найпопулярніші сьогодні зимові сади у японському стилі з карликовими деревами, скульптурними композиціями і штучними водоймами; мексиканські – зі сукулентами, кактусами і безліччю каменів; субтропічні – із пальмами і монстерами. Для кожного стилю можна підібрати відповідні рослини. Фахівці, що займаються облаштуванням зимових садів, зазначають, що атмосфера зимового саду залежить від приміщення, призначення, а також від догляду.

Аби сад постійно милував око, необхідно забезпечити йому кваліфікований догляд, що досить часто можуть лише фахівці. Нині спектр фірм, які надають такі послуги, достатньо широкий, тому найкраще звертатися до них.

Олександр ФІНЬКО