Роблячи у помешканніремонт, часто включають до витрат заміну старих вікон новими, хоча при ретельному розгляді часто з’ясовується, що дерев'яні рами, які довго слугували, ще цілком придатні до експлуатації. Демонтувати старі конструкції та встановити нові простіше, ніж займатися відновленням, але набагато дорожче.

Чому слід реставрувати вікна

Реставрація дає змогу відновити первісний вигляд вікон, які втратили свою колишню красу упродовж довготривалої експлуатації. Щоб вікно було красивим і теплим, не обов’язково його замінювати на нове.

Дерев’яне вікно, яке простояло десятки років, можна відреставрувати відповідно до сучасних технологій обробки та ущільнення. Таке вікно може конкурувати з новими, часом переважаючи їх за низкою технічних і зовнішніх характеристик.

При реставрації вікон необхідно відновлювати деревину, тобто матеріал, з якого виготовлене вікно, а не старі лакофарбові матеріали. Тому обов'язковою вимогою є повне зняття старого покриття з дерев'яних поверхонь, віконних стулок і блока (віконної коробки).

Якісно пофарбувати можна лише ретельно підготовлену поверхню, відшліфовану, що не містить грибка або гнилих елементів деревини. Саме тому часто при реставрації замінюють деякі елементи вікна, виготовляючи нові – копії старих, що не піддаються реставрації, так звані «хворі» місця вікон. Їх не так уже й багато, в багатьох вікнах це деякі елементи зовнішнього з боку вулиці стулок і віконного блока, а також елементи, що потребують обов’язкової заміни в більшості випадках – віконний штапик, скло (тонке, яке втратило прозорість) тощо.

Сучасні технології реставрації вікон дають змогу продовжити їхнє «життя» як мінімум на 20 років.

Під час роботи над рамами з них видаляють лакофарбове покриття, виконують столярну обробку, замінюють або відновлюють фурнітуру, перевіряють герметичність кріплення всієї конструкції до стіни будівлі. Якщо старе скло не придатне для подальшої експлуатації, то завжди можна встановити нові склопакети, які відповідатимуть усім сучасним вимогам зі збереження тепла і шумоізоляції.

Займатися реставрацією можуть лише фахівці, послуга ця відносно нова, і не в кожному місті її надають.

Основні етапи реставрації або відновлення дерев'яних вікон:

зняття старого покриття з віконної рами і стулок до деревини;

відновлення деревини (відколів, вибоїн і тріщин);

підготовка деревини до подальшого фарбування: шліфування дерева, шпатлювання;

фарбування вікна – нанесення ґрунту, потім емалі або лаку;

встановлення нового віконного скла та штапика;

встановлення нової віконної фурнітури або відновлення старої: заміна завіс, замків, ручок та інших механізмів.

Особливості реставрації вікон

При реставрації старих дерев'яних вікон зберігаються всі особливості самих віконних конструкцій і їх елементів. Вікна ніби вдруге народжуються і термін їхнього «життя» подовжується. Фактично, за складністю і термінами виконання робіт такий процес мало чим відрізняється, наприклад, від реставрації антикварних меблів, з тією лише відмінністю, що модернізацію конструкцій здійснюють відповідно до сучасних вимог щодо властивостей та експлуатації вікон.

Стара віконна рама часто виглядає жахливо, але її можна відновити. Цінність старого вікна полягає в якості рами і чудовій деревині. Тому є сенс відремонтувати і відреставрувати старе вікно.

Якщо старі дерев’яні вікна, встановлені у будинку кілька десятків років тому, безвідмовно слугували, а ниніпотребують відновлення, – тоді варто замислитися про їхній ремонт. Звичайно, сучасне вікно з ПВХ-профілю, армоване металевим профілем зсередини, має переваги,основна з яких – хороша ізоляція приміщення. Але й старі вікна з дерева, якісно оброблені та «поліпшені» за допомогою сучасних матеріалів, можна цілком забезпечити достатню герметизацію кімнати. Відновити старе вікно з дерева досить легко: роботи можна виконати самостійно, витративши кілька днів і незначну суму. А зробити вікна красивими й естетичними допоможе звичайна фарба йвідповідна підготовка поверхні.

Необхідні матеріали й інструменти: набір викруток, молоток, набір стамесок, дерев'яний брусок, розчинник фарби, набір пензлів, шпатель, жорстка щітка.

Для повної реставрації вікна буде потрібна глянцева емаль для зовнішніх робіт, шпаклівка для дерева, оліфа, дрібний і крупний наждаковий папір, нові дерев'яні штапики і ущільнювач.

Послідовність реставрації вікон

Найчастіше, аби відновити старе вікно, цілком достатньо обережно зняти з нього фарбу, замінити іржаву фурнітуру, акуратно нанести оливу і пофарбувати саму віконну раму, і вікно знову протистоятиме негоді. А щоб у домі було тепліше, можна встановити додаткове внутрішнє скло.

Спочатку необхідно вийняти старі рами з коробки і заклеїти віконний проріз поліетиленовою плівкою. Після цього обережно, щоб не поранитися, вийняти скло з дерев'яної рами. Відкрутити всю стару фурнітуру і приступити до самого трудомісткого процесу – зняття старої фарби. Для цієї роботи годяться всі засоби – можна скористатися шліфувальною машинкою, старою праскою, наждаком. Слід пам'ятати, що зняття старої фарби – основний етап реставрації старого вікна, і від нього багато в чому залежить якість усього процесу загалом.

Якщо старі вікна нещільно зачиняються, у деяких місцями на них з'явилися щілини, кілька шарів фарби відлущилася – це не проблема. Такі вікна можна перетворити на сучасні та добре ізольовані конструкції з екологічно чистого матеріалу власноруч. Однак необхідно пам'ятати, що цей процес трудомісткий і потребує певного терпіння.

Ретельно вивчивши усі вади старого вікна, здебільшого з’ясується, що вони стосуються лише верхнього шару деревини. Отже, відновлення не буде досить дорогим. Єдине, що буде необхідно, – замінити пошкоджені місця новими деталями зі стійкої деревини. Їх виготовляють і встановлюють у заглиблення, вирізані на місці пошкоджень за допомогою ручного фрезера.

Перш за все, необхідно підготувати віконні стулки і рами до зачищення. Це виконують різними способами, найпоширенішими з яких є механічний і хімічний. Швидше за все, для повного видалення нашарування старого лакофарбового покриття доведеться застосувати обидва способи.

Віконні стулки необхідно демонтувати і викрутити всю фурнітуру. Потім очистити конструкцію від пилу і бруду. За допомогою широкого малярського пензля нанести розчинник для змивання фарби, відповідно до інструкції. Після того, як стара фарба розчинилася, за допомогою шпателя зіскребти рихле покриття. Якщо ж не вдалося зняти усю фарбу після першого нанесення, то процедуру повторюють. Після видалення всіх залишків старої фарби поверхню вікон протирають розчинником для очищення від залишків змивання.

Якщо пошкоджений кут або ділянка рами, деревину фрезують у місці пошкодження до появи здорового міцного шару деревини і вирівнювання з пазом для скла. Аби не пошкодити раму, за один прохід знімають шар завтовшки не більше 1–2 мм. Відміряють необхідний для ремонту дерев'яний фрагмент. Можна використати два бруски трохи більшого розміру, які припасовують після висихання клею. Вставляють нові дерев'яні деталі у віконну раму. Короткий фрагмент відпилюють необхідної довжини, а довгий може трохи виступати назовні. Позначають на фрагментах місця фурнітури і зовнішню поверхню рами. У кутку рами необхідно зробити шкантове з'єднання. Використовуючи клей для зовнішніх робіт, одночасно вклеюють фрагменти. Час висихання залежить від особливостей обраного клею і температури повітря. На час висихання фрагменти затискають струбцинами. Поки клей сохне, деталі кріплять шкантами. Після висихання клею і закріплення кута обстругують рубанком край нового фрагмента паралельно до краю рами. Новий фрагмент припасовують за товщиною рубанком і наждаковим папером.

Для виконання наступного етапу знадобиться акрилова шпаклівка для дерева. Необхідно ретельно оглянути стан віконної рами та стулок. Якщо є істотні тріщини, при цьому в місці щілини деревина може бути виламана, необхідно відремонтувати цю ділянку.

Для цього у порожнину тріщини заливають якомога більше клею ПВА і за допомогою невеликих цвяхів, а краще – самонарізів по дереву, кріплять цю частину до основи конструкції. Перед встановленням нового дерев’яного фрагмента фрезою стесують крайки на пошкодженій ділянці старої рамі вікна. Під тим самим кутом стесують крайки й на новому дерев'яному фрагменті. Зі скошеними крайками деталь триматиметься міцніше. Дерев'яні фрагменти для ремонту виготовляють трохи більшими і товстішими, ніж потрібно.

Нечасторама гниє глибше ніж на 6–8 мм. Зазвичай дефекти бувають завглибшки кілька міліметрів – тоді їх можна видалити та зачистити. Уважно переглядають усю дерев'яну поверхню на наявність відколів, подряпин або щілин, при виявленні яких їх шпаклюють акриловою шпаклівкою з додаванням латексу для зовнішніх робіт. Після повного висихання шпаклівки її шліфують дрібним наждаковим папером до утворення ідеально гладкої й однорідної поверхні. Спочатку шліфування виконують за допомогою грубого наждакового паперу. Після цього перевіряють якість покриття і наносять додатковий, тонкий шар шпаклювальної маси. Потім шліфують стулки і рами дрібним наждаковим папером. У важкодоступних місцях використовують дерев'яний брусок, на який шліфувальну шкурку прибивають дрібними цвяхами.

Зазвичай найпошкодженішими є кути рами і місця під фурнітурою, оскільки саме там накопичується дощова вода й утворюється конденсат. Горизонтальні поверхні, іржава фурнітура, шурупи і клеєні з'єднання є провідниками вологи, яка проникає в деревину. Якщо щорічно не перевіряти стан вікна, то волога безперешкодно зруйнує дерево. Закривши отвори від шурупів шкантами і замінивши пошкоджені дерев'яні фрагменти, можна продовжити термін слугування віконних рам.

Ремонтувати рами набагато складніше, і тут людина без навичок столярної  роботи не впорається. Для того, щоб виправити найпоширеніший дефект старих дерев'яних рам (перекоси рам), необхідно встановити на стиках металеві кутники.

Для захисту деревини від цвілі ​​і грибка всю поверхню рами покривають антисептиком.

Потім раму покривають шаром оліфи і дають їй висохнути, після чого розпочинають фарбування, яке проводять двома шарами, рівномірно наносячи фарбу пензлем із натурального ворсу.

Фарбують підготовлену поверхню за допомогою пензля, валика або пульверизатора. Якість лакофарбового покриття вікон є дуже важливою для довговічності, стійкості до згубного впливу вологи і сонячних променів. Для обробки дерева є різноманітні за складом і властивостями матеріали, проте перевіреним часом рішенням залишається пентафталева емаль, яка забезпечує достатній захист протягом тривалого часу. Хорошого результату досягають, застосовуючи напівглянсові фарби.

Складати вікна краще, використовуючи сучасніші завіси та фурнітуру. Для цього найкраще підійдуть регульовані завіси, адже вони дають змогу закріпити стулки з певним зазором, який заповнюють самоклейким гумовим ущільнювачем. Віконні ручки встановлюють після монтажу стулок і наклеювання ущільнювача, оскільки зустрічна планка і паз замка змістяться в інші місця.

Скло встановлюють, застосовуючи прозорий силікон. Не слід його економити при заповненні порожнин під штапиками – тоді всередині стулки накопичуватиметься менше вологи. Якщо використовують старе скло, його перед установленням очищають, щоб уникнути пошкоджень відреставрованих поверхонь.

Скло необхідно вирізати з усіх боків на 2 ммменшим, ніж відстань між бортами фальца (виїмка, в яку вставляють скло), щоб було місце для герметика. Крім того, залежно від вологості, розміри рам можуть коливатися, і якщо не буде зазору, скло при розбуханні рами може тріснути.

Після виконання всіх відновлювальних робіт старі вікна з дерева знову будуть функціональними і забезпечать хорошу тепло- і звукоізоляцію, не гірше, ніж нові металопластикові.

Фарбування та лакування дерев'яних вікон

Обробку старих дерев'яних вікон, залежно від характеристик масиву деревини (м'які, тверді, смолянисті породи) та умов здійснення робіт, виконують лише непрозорими лакофарбовими матеріалами (наприклад, уретанова основа – «Sayerlack», Італія; алкідно-уретанова основа – «Teknos», Фінляндія; водорозчинні засоби – «Zowosan», Німеччина).

Усі розчини кольорують за цілим спектром колірної гами (комп'ютерна і ручне кольорування) відповідно до кольору обраного зразка, а також за кольором, обраним за каталогом RAL або за каталогами фірм-виробників. Відсоток глянцю у складниках регулюють від 15% (майже матовий) до 80% (майже глянцевий).

Обробку старих дерев'яних вікон прозорими лакофарбовими складниками під морилку здійснюють лише у виняткових випадках.

Таблиця. Розцінки на роботи із ремонту та реставрації дерев’яних вікон

Андрій АНДРУШКО