Позеленіння захисного шару покрівлі та утворення моху відбувається внаслідок перезволоження певних її ділянок. Мох, грибок, тощо  «процвітають» на дахах будинків у районах, які характеризуються великою кількістю опадів і високим рівнем вологості. Якщо високі дерева постійно кидають тінь на дах або частина покрівлі дивиться на північ, вона не отримує достатнього тепла і сонячного світла, для того, щоб роса та опади могли швидко випаровуватися. Отож головна причина позеленіння даху – вологість, яка створює сприятливе середовище для розвитку різноманітних мікроорганізмів.

У місцях стиків, які піддаються найбільшому засміченню, виростають зарості моху, які, своєю чергою вбирають вологу. У таких місцях також утворюються білі сольові розводи.

Дахи з різних матеріалів мають різний рівень водопроникності, тому ступінь їх позеленіння кардинально відрізняється. Найбільш схильні до такого - покриття з природних матеріалів. Так, на черепиці з синтетичних матеріалів мох майже ніколи не утворюється. А от натуральна керамочерепиця – справжній рай для мікроорганізмів та спор. Велике значення має також конструкція і кут схилу даху – що він більший, то менша ймовірність затримання вологи.

Опірні властивості різних видів покриттів:

·       Водопоглинання цементно-піщаної черепиці (близько 6%) обумовлене наявністю пор на поверхні матеріалу, куди потрапляють (і не вимиваються) пил і спори рослин.

·       Через деякий час частина захисної посипки бітумної черепиці (близько 25%) відпадає і стікає водостічною системою. Якщо посипка, яка виконувала роль бар’єра  для спор та пилу, відсутня – черепиця вкриється мохом.

·       Водопоглинання полімерпіщаної та металочерепиці практично відсутнє (0,03%), з неї легко змивається пил та листя, утворення нальоту й обростання мохом не відбувається.

·       Композитна черепиця не містить органічних речовин, тому абсолютно не піддається гниттю. До того ж вона не вбирає вологи, що дає змогу опадам та росі вільно скочуватися з поверхні, а на сонці чи вітрі – швидко випаровуватися. Окрім того, композитна черепиця має достатньо міцне захисне покриття.

Чутлива до позеленіння натуральна черепиця

Натуральна черепиця – найчутливіший до утворення моху матеріал.  Її виробляють як з покриттям (глазуровану), так і без нього. Черепиця без покриття має свої особливості, а саме її водопоглинання становить 5 – 6%, через що вона може змінювати з часом свій колір (покриватися патиною), темніти або вкриватися мохом, особливо в тих місцях, де над будинком ростуть дерева. Глазурована черепиця відрізняється від натуральної насамперед блискучою поверхнею і відповідним кольором. Зверху на кераміку наплавляється шар скла, який і надає черепиці блиску. Завдяки такій скляній оболонці водопоглинання покриття зменшується, завдяки цьому глазурована черепиця має підвищену довговічність. На ній не утворюється патина і не росте мох. Вона самоочищається. Через капіляри, що входять до її структури, черепиця поглинає певну кількість поверхневої і конденсованої води, приблизно 3 – 5% свого об'єму. Але ця вода повинна обов'язково виходити через шар глазурі, а це означає, що  та повинна бути «відкритою», «дихаючою».

Наслідки

Оскільки мох затримує вологу, взимку покриття може значно промерзнути і спричинити утворення мікротріщин, влітку мох також утримує вологу і довго не висихає під сонцем. За відсутності своєчасного «лікування», мох може істотно скоротити термін слугування черепиці, адже він як губка, утримує вологу, що призводить до гниття і руйнування навіть міцного покриття. У найгіршому випадку, волога може просочитися під черепицю, і  гниття розпочнеться під покрівлею будівлі. Дах, можливо, і не буде протікати, проте висока вологість перенавантажить систему гідроізоляції.

Методи боротьби

Для того, щоб убезпечити свій дах від подібних явищ, необхідно обробляти черепицю спеціальними препаратами. При цьому необхідно обробити покрівлю так, аби не порушити пористої структури черепиці.

Після ручного очищення черепиці, видалення моху та бруду дах необхідно промити струменем води під тиском. Причому струмінь повинен бути спрямований згори до низу. Якщо на даху утворилася велика кількість рослин, рекомендується обробити поверхню препаратом для видалення органічного нальоту. Такі препарати є різновидами септиків, часто на основі хлору, і спрямовані на знищення моху та грибка. Проте не варто забувати, що такі розчини однаково впливають і на інші живі рослини, тому подбайте про те, щоби препарат не потрапив на листя дерев чи садові рослини. Обробку слід здійснювати у недощову погоду.

Після очищення на черепицю наносять шар захисного покриття за допомогою електричного розпилювача фарби, пензлика або валика. У суху погоду черепицю покривають двома шарами фарби, попередньо давши добре висохнути першому шару.

Ще одним, проте дуже трудомістким засобом захисту, є встановлення на даху чистої електротехнічної міді у вигляді пластинок. Іонізована при контакті з міддю дощова вода створює на даху несприятливе середовище для моху. Мідний купорос завжди вважався одним із найдієвіших засобів боротьби з мохом, проте встановлення міді на даху будинку порушує її загальний естетичний вигляд. У такому випадку краще застосовувати вже готовий розчин для обробки поверхні.

Широкого застосування набув звичайний спосіб дезінфекції покриття («Жавель», «Sambla-septik», «Borup»). Проте варто пам’ятати, що сильний розчин хлору може призвести не тільки до втрати кольору, але і до роз’їдання заводського покриття, яке в домашніх умовах уже неможливо відтворити. 

Профілактика

Першим заходом профілактики є обробка покрівлі одразу після облаштування даху. Незважаючи на те, що іноді виробники черепиці додають до фінішного покриття септики, додатковий шар для захисту не буде зайвим. Це не тільки захистить дах від утворення наростів, але і полегшить догляд, за ним.

Порядок догляду за покрівлею з черепиці:

- Для збереження експлуатаційних і естетичних властивостей черепиці необхідно не менше ніж двічі на рік перевіряти стан покрівлі.

- Змітати листя і інше дрібне сміття з даху рекомендують м'якою щіткою. Гілки та інше велике сміття слід прибирати вручну.

- Забезпечити вільне стікання води з даху. Для цього необхідно очищати від сміття водостічні ринви.

- Очищувати дах від снігу можна тільки у разі необхідності, шарами, залишаючи на покрівлі захисний шар завтовшки 10-20 см. Для видалення льоду не можна користуватися гострими предметами, здатними пошкодити покрівельне покриття.

- Якщо виникла потреба провести ремонт даху, то не варто з цим зволікати, щоб уникнути більш серйозних пошкоджень.

Катерина ВОЛОЩУК

Юрій Казанін, ТОВ «АТТІК»:

Найчастіше мох і грибок утворюються на природних поверхнях. Наприклад, кераміка здатна вбирати воду, на її поверхні є пори, в яких застоюється вода і є висока ймовірність розвитку бактерій. А тому керамічний дах потребує особливого догляду. На бітумному покритті волога дуже швидко випаровує і вивітрює, загрози розвитку моху на такому даху немає, однак це не означає, що він  більш довговічний.

Для усунення нальоту, утвореного на поверхні даху, ми рекомендуємо застосовувати препарат «Sikagard ® – 715 W», призначений спеціально для видалення моху, плісняви та лишайників. Він чудово підходить для більшості поверхонь як усередині, так і зовні будинку: покриття даху, водостічних труб, терас, балконів, навісів, стін, підлог, виробів із дерева, пофарбованого чи оцинкованого металу, пластику та каменю. «Sikagard ® – 715 W» не містить органічних розчинників, фосфатів, не виділяє шкідливих випарів. Препарат наносять пензликом чи губкою, чекають від 10 до 20 хвилин залежно від ступеня забруднення, змивають водою. Інколи для кращого результату розчин наносять повторно. «Sikagard ® – 715 W» є дуже економічним у використанні, середнє дозування становить 1 л на 10–13 м².

Для захисту поверхні ми радимо застосовувати спеціальний прозорий гідрофобізатор «Sikagard ® – 703 W». Очистивши поверхню від пилу, бруду, сажі та моху, засіб треба нанести рівномірно на всю поверхню знизу догори за допомогою пензлика, валика, пневмоагрегату.

Усі роботи бажано проводити не під прямими сонячними променями. Найкращою порою для таких робіт є ранішня, поки дах ще не нагрівся, тоді препарати надто швидко не випаровують.