Завданням архітектури є втілення сучасних технічних рішень у гармонійних формах. Так у всі часи працювали видатні архітектори. Невідомо, чи збереглася ця тенденція нині за кордоном, але колись за австрійських часів львівські архітектори здійснювали нагляд над будівництвом спроектованих ними об’єктів. Тобто архітектор залишався генеральним підрядником будівництва аж до його завершення. Лише він ніс персональну відповідальність за інженерні, естетичні рішення і врешті-решт навіть за якість матеріалів та  виконання робіт. 

Основні вимоги до енергоощадного будинку

Але нині в Україні спостерігаємо пошесть «панської хвороби», коли ніхто ні за що не відповідає, а дехто навіть заробляє на бездіяльності. Подібне відбувається і в архітектурі. Дуже просто стягнути з Інтернету якийсь сучасний проект, а не перейматися своїм власним. Не біда, що цей проект не відповідає кліматичним вимогам регіону, не містить природних та екологічних матеріалів, використовує морально застарілі технічні розв’язки для систем опалення, вентиляції, каналізації та водопостачання.  З власного досвіду знаю, як важко знайти архітектора, який би орієнтувався в сучасному енергоощадженні. Отже, форма може бути без змісту. Тоді труби не сховані у стіни, зовнішні стіни обшиті пожежонебезпечним екструдованим полістиролом тощо. Відтак такий будинок мав би: 

- бути енергоощадним на основі використання екологічних теплоізоляційних матеріалів в огороджувальних конструкціях (стінах, вікнах, підлогах першого поверху);

- містити рекуператор теплої води, який  залишає до 70% тепла, витраченого на її нагрівання,  у будинку;

- мати вентиляційні канали в усіх приміщеннях;

- мати дихаючі стіни, що підтримує оптимальний  рівень відносної вологості  повітря і дає змогу відмовитися від циркуляційної системи вентиляції зі всіма її недоліками;

- використовувати здебільшого відновлювальні енергії  Сонця, ґрунту і повітря для забезпечення теплового балансу будинку;

- бути розташованим на ділянці, вільній від геопатогенного випромінювання.

Проблеми проекту сучасного енергоощадного будинку

Для прикладу з’ясуємо практику сучасного проектування та будівництва при спорудженні невеликого відпочинкового будинку біля Львова розміром 7х 7м. Після обстеження ділянки будинку на відсутність геопатогенних зон відбулася нарада з участю архітектора стосовно використання екологічних утеплених стін на основі вапна і костриці льону. Причому всі комунікації (водяні та каналізаційні труби, електрика, вентиляція) заплановано закласти у стіни. Але несподівано архітектор самовільно змінив своє рішення і поставив замовника перед фактом будівництва гарненького будиночка з вапняковими стінами. Це був хорватський проект, придатний для проживання на березі теплого Адріатичного моря, але аж ніяк не на Львівщині. Причому вапняна кладка не всюди скріплювалася розчином, що практично дозволяло проникнення зовнішнього повітря у будинок.

 Рис. 1.Південна вапнякова стіна будинку з обрешіткою під вапняно-костричну ізоляцію. Низькі звиси даху блокують освітлення стіни.

 Тобто стіни не виконують теплозберігаючих функцій. На північному боці розміщені широкі енерговитратні скляні вікна та  двері з виходом на терасу.

Знову ж таки, для умов Адріатики приємно побути у північному затінку, але не для Львівщини. З південного боку дах низько нависає над стіною, що позбавляє її значної частини сонячних надходжень. Вікна на південній стіні невеликі, що ще раз підтверджує раціональність вирішення проблеми перегрівання будинку для Адріатики, але не Львівщини. Тобто все вийшло навпаки. На мансардному поверсі є так зване друге світло у вигляді чотирикутної скляної піраміди (рис.1) , яка є частиною даху. Отже, значні тепловтрати мансардного поверху забезпечені. На Адріатиці це спосіб раціонального відведення тепла, а на Львівщині – бездумного вихолоджування будинку. Виникає питання виходу з цієї ситуації.  Для цього були залучені фахівці з Київщини, які верхню частину вапнякової стіни замінили дерев’яними рамами, заповненими сумішшю костриці коноплі з вапном. 

Рис.2. Східний бік будинку, утеплений вапняно – костричною ізоляцією

Вирішення проблеми будівництва енергоощадного будинку

 Нижню частину вапнякової стіни, на яку опираються верхні конструкції, слід було б також покрити масивним шаром теплоізоляції. Тоді вапняк, який опинився б вже всередині будинку, інтенсивно накопичував би значну кількість тепла, яка б затримувалася  зовнішнім вапняно-костричним ізоляційним покриттям. На жаль, цього не було зроблено, а вапняк зсередини було покрито грубим ізоляційним шаром.. Не виключено, що вапняк, який інтенсивно накопичує вологу довкілля, буде змочувати цю ізоляцію, що загрожує її відпаданню від стіни.  

Рис. 3. Західна утеплена зовнішня стіна будинку. Вапнякова кладка внизу стіни не утеплена

З точки зору екологічності  при встановленні вікон немає сенсу використовувати канцерогенну монтажну пінку, яка швидко намокає. Вкрай важливо замінити її нетканим льоном, який є екологічним та довговічним матеріалом. Але в будь-якому випадку монтажна пінка чи нетканий льон мали б бути закриті відкосами з ізоляційного матеріалу. Інакше відбудеться швидке намокання ущільнювача. На жаль, місця на відкоси немає. 

Рис. 4. Замокла канцерогенна монтажна пінка, не закрита відкосами, які неможливо реалізувати

Але тут виникає ще одна проблема. Будиночок є відпочинковим і призначений для тимчасового перебування  господарів. При вихолодженні будинку на стінах сконденсується волога, що супроводжуватиметься появою грибків та плісняви. Тому слід запровадити сучасні технології осушення стін. На щастя, таке осушення у зимову пору легко реалізується з допомогою одного чи двох сонячних колекторів, розміщених на південній стіні будинку. Треба лише зменшити глибину звисання даху над південною стіною, щоб прямі сонячні промені досягали поверхні повітряного колектора.  І звичайно, для видалення вологого повітря з осушуваних стін треба облаштувати вентиляційні канали. Але є ще один варіант. Можна спробувати залишити все як є, бо дихаюча кострично-вапняна стіна всередині будинку може забрати зайву вологу. Якщо це не допоможе (зайвої вологи забагато), то слід встановити сонячні колектори. Вони відсутні у цій реалізації будинку, бо у Хорватії вапнякова стіна «дихає» через досить широкі шпарини. Та навряд чи воно придатне у значно холоднішому львівському регіоні.

Наступною проблемою є реалізація тепло, електро  і водопостачання у будинку, щоб не спотворити його інтер’єру. На щастя, опалення першого поверху буде реалізоване теплою підлогою, що є доволі раціональним рішенням, а мансардного – каміном. У будь-якому випадку горіння дров потребує кисню, тобто припливу свіжого повітря. Надходження повітря  при блокуванні шпаринної вапнякової стіни ізоляційним прошарком можна реалізувати через вікна шляхом встановлення у рамах віконних провітрювачів.  

   Рис. 5. Північна стіна з широкими вікнами та скляними дверима. Ізоляційний прошарок теплої підлоги реалізовано дерев’яними рамами, в які згодом буде засипаой кострично – вапняний ізолятор. 

Стінова ізоляція закрила вапняк зсередини. Вікна та двері виставлені врівень із зовнішньою стіною, що унеможливлює утворення відкосів. Тепер віконна монтажна пінка зволожилася і пропускатиме тепло і холод всередину будинку.

Позитивним моментом внутрішнього покриття кострично–вапняним ізолятором є можливість утоплення водяних труб, електричних дротів всередину стін (рис.6). Вентиляційні канали у стінах не реалізовані, що може спричинити проблеми.  

Рис. 6. Дроти та водяні труби, зашиті всередину стіни. 

Рис. 7. Відкритий проміжок між стіною і конструкцією даху 

Підсумовуючи вищесказане, можна виділити такі явні та приховані загрози для комфорту мешканців будинку:

- замокання та руйнування віконної монтажної пінки, відкритої назовні;

- можливе замокання внутрішньої теплоізоляції від зовнішньої вапнякової стіни;

- теплові втрати від неізольованого проміжку між дахом та стінами (рис.7);

- реалізація вентиляційних каналів поза внутрішнім покриттям стін;

- утеплення даху ековатою, а не мінеральною, яка з плином часу намокає і втрачає свої теплоізоляційні властивості.

Окрім того, слід розглянути можливість встановлення на стінах будинку повітряних колекторів  з метою зменшення витрат на опалення та нагрівання води.

Юрій Дудикевич, м.Львів,  097 246 2356, jurijdudykevych@ukr.net

Сергій Коваленков, м.Київ