Використовуючи гіпсокартон для вирівнювання стін. можна заощадити час та матеріали, які би знадобилися при традиційному шпаклюванні стін. 

Складність монтажу гіпсокартону не залежить від кривизни стін, але надмірна початкова кривизна створює певні труднощі. Вирівнюючи стіни гіпсокартоном, господар розраховує отримати не тільки ідеальну площину стін, а й правильну геометрію приміщення, тобто кімната має стати прямокутною. Загалом це не проблема, але стіни в будинках не завжди паралельні. А це означає, що коли в кімнаті один кут прямий, один гострий і два тупих, то, щоб зробити її прямокутною, доведеться пожертвувати корисною площею приміщення. 

Що більша кривизна стін, то більше «мертвої» площі, прихованої за гіпсокартоном. Тому, як правило, часто замість того, щоб створювати чотири прямих кути, максимально притискають листи гіпсокартону до стіни. Для цього іноді навіть збивають перфоратором найбільші нерівності або вирубують у стіні спеціальні канави, щоб розмістити в них профілі каркаса. Але навіть притиснувши гіпсокартон до стіни у місцях, де стіна найбільше виступає, все одно не уникнете в кутах значних «мертвих» зон.

Гіпсокартон є простою сухою штукатуркою, якою набагато легше оздоблювати поверхні, ніж традиційною мокрою. Це гіпсові листи, покриті тонким, але міцним картоном. Довжина таких листів 2,5–3,5 м, ширина 1,2–1,3 м, товщина 6–12 мм.

Деколи краще не вирівнювати криві перегородки, а повністю їх знести, а на їх місці зробити нові гіпсокартонні. Це буде і швидше, і дешевше, ніж обшивати стіну гіпсокартоном з обох боків. Та й товщина перегородки з гіпсокартону буде значно меншою, що збільшить корисну площу приміщення. Але у випадку з несучими стінами цей варіант не годиться.

Обшивання стін гіпсокартоном має багато переваг: по-перше, це досить швидко й легко, по-друге, під гіпсокартоном можна заховати елементи проводки і обшивка стін цілком не залежатиме від їх стану – це дає змогу обшивати гіпсокартоном навіть старі стіни. Недоліком такої обшивки є утворення порожнин в стіні та те, що вона «з'їдає» житловий простір. Це обов’язково треба враховувати при вирівнюванні стін. Однак якщо обшивати стіни гіпсокартоном за встановленою технологією, то всі недоліки можна звести до мінімуму.

Передусім, необхідно встановити в кімнаті всі вікна, оздобити стелю, провести комунікації, труби, електропроводку, встановити опалювальні батареї тощо. 

Вирівняти стіни гіпсокартоном справді легко. Гіпсокартон простий у роботі, для його кріплення не обов'язково робити обрешітку. Невелика його вага дає змогу кріпити деталі з гіпсокартону на спеціальний клей, приготований на основі будівельного гіпсу. Гіпс, з якого виготовляють всі панелі для обшивання, абсолютно не токсичний, не містить жодних отруйних і шкідливих добавок.

Оздоблені гіпсокартоном поверхні набувають додаткових звуко- і теплоізоляційних властивостей. Їх можна фарбувати, на них можна клеїти шпалери. Крім того, це екологічно чистий матеріал. 

Технологія обшивання гіпсокартоном стін

Вирівнюють стіни гіпсокартоном двома методами: каркасним і безкаркасним. Каркасний метод передбачає монтаж каркаса, до якого потім кріплять листи гіпсокартону. Безкаркасний метод вирівнювання стін полягає у наклеюванні листів гіпсокартону спеціальним клеєм на стіни.

Каркасний метод

Несучий каркас для монтажу гіпсокартону роблять з дерева або металевого профілю.

Дерев'яний каркас має багато недоліків: складання такої конструкції технічно важче, ніж з металопрофілю. Якщо бруски погано просушені, то такий каркас з часом жолобиться і на пофарбованій або обклеєній шпалерами поверхні стіни з'являються тріщини.

Перед монтажем дерев’яного каркасу потрібно точно порахувати його розміри: важливо, щоб у місцях стиків листів гіпсокартону ширина рейок каркаса була не менше 7,5 см. Вертикальні дошки або рейки прибивають до стіни цвяхами довжиною не менше 7–10 см чи кріплять дюбелями, які мають бути на відстані не більше 50 см один від одного. Якщо стіну пробити важко, просвердлюють отвори і вставляють корки, в які вбивають цвяхи. До підготовленого каркаса листи гіпсокартону слід прибивати так, щоб між ними залишився простір в 4–5 ммдля подальшого оздоблення швів. Між гіпсокартоном і стіною, своєю чергою, також залишають порожній простір – приблизно 20–25 мм, що створює додаткову теплоізоляцію.

Для каркаса варто використовувати надійні матеріали, такі, як металопрофіль для гіпсокартону.

До бетонної стіни гіпсокартонний металопрофіль кріплять за допомогою дюбелів розміром 6х60 мм, а для кріплення до дерев'яних перегородок використовують самонарізи для дерева. Каркас для гіпсокартону з металопрофілю дає змогу вирівняти стіну гіпсокартоном у будь-якій кімнаті, бо він, на відміну від дерева, не боїться вологи.

Для монтажу потрібно два види профілю: напрямний і стійковий. За допомогою напрямних профілів вирівнюють стіну і створюють основу для складання решти каркаса. Напрямні профілі прикручують до підлоги і стелі паралельно один до одного. Необхідно перевірити їхню горизонтальність за допомогою рівня. Потім через кожні 40–60 см у них вставляють стійкові профілі. При цьому враховують, що ширина листа гіпсокартону – 120 см і що краї двох сусідніх листів треба кріпити до одного стійкового металопрофілю.

Після складання каркаса до нього кріплять листи гіпсокартону самонарізами по металу розміром 3,5х25 або 3,5х32 мм. Як правило, це самонарізи чорного кольору з оксидованого металу. При кріпленні потрібно враховувати, що при надто сильному натискуванні самонаріз провалиться всередину листа гіпсокартону. Тому при остаточному підтягуванні не треба сильно тиснути битою або викруткою на самонаріз. Для кріплення гіпсокартонного листа розміром 1,2х2,5 м знадобиться приблизно 100 самонарізів.

Безкаркасний метод

Гіпсокатронні листи зовсім не обов'язково кріпити до дерев'яного чи металевого каркаса, зменшуючи таким чином корисну площу кімнати.

Можна просто приклеїти листи до стіни за допомогою спеціального гіпсового клею. Приготований відповідно до інструкції клей шпателем накладають на лист гіпсокартону купками на відстані 35–40 см одна від одної. 

По краях листа гіпсокартону клей наносять не купкою, а суцільною полосою. Після цього гіпсокартонний лист одразу ж притискають до стіни і стукають по ньому, вирівнюючи поверхню.

 Кути кімнати облицьовують без швів. Якщо треба оздобити якийсь виступ, місце з'єднання зовнішніх швів обов'язково проклеюють сіткою для швів і ретельно зашпакльовують. Можна також закрити зовнішні кути дерев'яними або пластмасовими декоративними кутниками. Шви між листами заповнюють гіпсом і прошпакльовують.

Подальше оздоблення гіпсокартону

Після кріплення листів гіпсокартону поверхню стіни шпаклюють. Спочатку шпаклюють місця, де є самонарізи, потім шви між листами з використанням самоклейкої сітки (серп’янки). Після того, як шпаклівка на цих ділянках висохне, починають шпаклювати сам лист гіпсокартону. Перед шпаклюванням поверхню стіни необхідно поґрунтувати. Шпаклювання стін з гіпсокартону нічим не відрізняється від шпаклювання штукатурки. При цьому треба враховувати, під які оздоблювальні матеріали вирівнюють стіни. Якщо під фарбування, то використовують фінішну шпаклівку, під шпалери годиться будь-яка шпаклювальна суміш, а під плитку наносити шпаклівку не треба. Оскільки лист гіпсокартону має рівну поверхню, наносити на нього шпаклівку легко. 

Гіпсокартон – хороша основа під шпалери. Їх можна клеїти без будь-якої попередньої обробки, єдине, що потрібно зробити, – зашпаклювати капелюшки шурупів та шви. Можна побілити або пофарбувати стіни, як звичайні поштукатурені поверхні. Не рекомендують використовувати вапняні фарби, оскільки вони погано зчеплюються з картоном. 

Андрій АНДРУШКО