Утеплення окремих квартир з боку фасаду багатоповерхових житлових будинків, крім недовгострокового позитивного ефекту для мешканців цієї квартири, має низку істотних недоліків, що не дають можливості рекомендувати такий тип утеплення для масового застосування.

На верхній і нижній границі ділянки утеплення конструктивно знаходяться залізобетонні плити перекриття. У цих місцях точка роси різко зміщується всередину стіни (в обидві квартири від плит перекриття). Грибок і пліснява утворюються по обидві сторони перекриття, там де підлога та стеля примикають до зовнішньої стіни. Тобто таке утеплення не врятує і мешканців «утепленої» квартири.

На цих же ділянках відбувається більш інтенсивне зволоження (внаслідок конденсації по всьому перетину стіни) і промерзання через торці плит перекриття. Це призводить до більш інтенсивних тепловтрат в цих місцях.

Дощова вода, сніг, лід, які потрапляють і накопичуються на верхньому торці такого утеплення при перепадах температури від «+» до «-» і назад, руйнують клейове кріплення теплоізоляційних плит до стіни, тим самим ще більше відкриваючи доступ води і в стіну, і всередину утеплювача.

Під час монтажу такого утеплення на фасад сусідніх квартир не вдається забезпечити герметичність прилягання ділянок утеплення, тобто не створюється суцільної контур теплоізоляції, а намокання і промерзання призводить до подальшого руйнування і стін і теплоізоляції . 

Роботи з улаштування таких ділянок утеплення не завжди виконуються з допомогою якісних матеріалів та виробів, та з дотриманням рекомендованих технологій монтажу. Мешканці не мають жодних гарантій з пожежостійкості танетоксичності такого утеплення.

Зрозуміло, такі ділянки утеплення не відповідають ні ДСТУ, ні ДБН, відповідно, не можуть бути забезпечені гарантовані терміни безремонтної ефективної експлуатації.

До того ж, і естетичний зовнішній вигляд таких фасадів не найкращий.

http://mybud.com.ua/tehnichni_rishennja/0/92