БудЭксперт от 23.11.2013 Кредит на приобретение недвижимости на вторичном рынке, металлопластиковые окна и входные двери |
БудЭксперт от 09.11.2013 Покупка жилья во Львове, кредит на энергосбережение, теплый пленочный пол |
БудЭксперт от 26.10.2013 Программа ипотечного кредитования жилья, солнечные коллекторы |
БудЭксперт от 12.10.2013 Кредит под залог имущества, утепление жилья экологически чистой фитоплитой из камыша |
БудЭксперт от 28.09.2013 Ограничение наличных расчетов, теплоизоляция крыши минеральной ватой |
БудЭксперт от 21.09.2013 Теплое жилье на рынке недвижимости, конденсационный газовый и твердотопливный котлы |
Крыша - Кровельные материалы Укладка металлочерепицы, утепление |
Крыша - деревянная конструкция Обработка древесины, кровельный пирог |
Кирпич как строительный материал Производство, технические характеристики |
Рынок каминов Топливо для каминов, обслуживание, дизайн |
Металлопластиковые окна Производство, выбор, эксплуатация |
Брусчатка Производство, укладка, дизайн |
Солнечные коллекторы Принцип действия, монтаж, обслуживание |
Как установить бассейн собственноручно и только за час? Установка и уход |
Двери - визитная карточка помещения Установка и уход |
Утепление дома пенопластом Эксплуатация и уход |
Утепление зданий Утеплительные материалы, технологии, виды утеплителей |
Канализация частного дома Описание, требования, монтаж |
Автоматические гаражные ворота Типы, конструкция, автоматика ворот |
Электроинструменты Дрели, лобзики, болгарки, перфораторы, шуруповерты |
Кафельная плитка Проверка качества, укладка, уход |
Умный дом Проектирование системы, управление, безопасность |
Фильтры для воды Виды фильтрации, разновидности, производители и цена |
Водоотведение и хранение воды Трубы, баки для воды |
Мансардные окна Конструкция, аксессуары, пользование |
Натяжные потолки Виды, монтаж, отделка, стоимость и уход |
Выбор душевой кабины Тип кабины, установка, уход |
Выбор камина Топки, облицовки, аксессуары, обслуживание |
Полезен ли для Вас портал БудЭксперт?
Через війну будівельна
галузь переживає кризу робочої сили. Як це виправити у короткостроковій і
довгостроковій перспективі?
Наслідки російського вторгнення
стають дедалі відчутнішими в контексті кваліфікованих кадрів. Експерти оцінюють
скорочення чисельності працездатного населення від 30 до 40% за понад 17
місяців війни.
Згідно з індексом очікувань
ділової активності в Україні від НБУ, компанії будівельної галузі сподіваються
на зростання обсягу будівництва, нових замовлень, обсягу закупівлі сировини,
матеріалів, а також у галузі розраховують на збільшення чисельності працівників.
Такий дисбаланс між
очікуваннями й реальною ситуацією може призвести до низки небажаних наслідків у
будівельній промисловості, зокрема збільшення строків для відновлення, його
якості та сталості.
І поки громадськість шукає
відповідь на запитання "Як будемо відбудовувати?", будівельна галузь
України ставить більш незручне питання "Хто буде відбудовувати?".
В умовах збільшення попиту
перспектива заповнення виробничих вакансій стикається з низкою проблем, зокрема
високим відсотком мобілізації співробітників компаній, небажанням шукачів
офіційно оформлюватися в штат через відсутність військового квитка або страх
отримати повістку на робочому місці.
Таким чином, в зону ризику
кадрової нестачі потрапляє насамперед "білий" сектор, який працює прозоро,
оформляє трудові відносини з робітниками належним чином і виконує всі вимоги
згідно з законом.
Адекватне розв'язання цих
проблем можливе тільки за умови повного порозуміння між державою, яка воює, та
бізнесом, який працює.
Що можна зробити, щоб поліпшити
ситуацію вже зараз?
Перше – це бронювання
співробітників. Порядок бронювання військовозобов’язаних на час воєнного стану
затверджено Кабінетом міністрів. Критеріями визначення підприємств, чиї
співробітники підлягають бронюванню, є: наявність стратегічного значення для
економіки та безпеки держави; підприємства, що мають важливе значення для
галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади.
Оскільки будівельна галузь не тільки зосереджена
на будівництві нових споруд, а й залучена до ремонту та відновлення
інфраструктури, пошкодженої чи зруйнованої внаслідок боїв, то визначення
стратегічного значення будівельників не має викликати сумнівів.
Друге – зміна вимог для
працевлаштування нерезидентів, бо без трудової міграції нам не обійтись. Тут
варто провести аудит ефективності тих інструментів, що вже є, і готувати їх до
масштабування: з десяти тисяч дозволів на рік, що видає Державна служба зайнятості, до декількох мільйонів за потреби. У майбутньому на нас чекає
масовий пошук працівників у країнах Центральної та Південної Азії, Африки тощо.
Третє – підготовка кадрів для
відбудови. Вже є розуміння, що відновлення України триватиме десятиліття. Якщо
зосередити освітні потужності на необхідних для відбудови спеціальностях і
сформувати держзамовлення, то це додасть декілька десятків тисяч фахівців
щорічно.
Також варто розглянути в
короткостроковій перспективі залучення до праці засуджених до обмеження або
позбавлення волі. В Україні є механізми, які дозволяють брати на роботу
засудженого. Станом на початок 2023 року таких потенційних кадрів – понад 42
тис. осіб у близько 100 виправних закладах країни.
Четверте – залучення інвестицій
в автоматизацію будівельної галузі. Загалом у капітальному будівництві можна
автоматизувати до 50% робіт. Попри те, що будівельна індустрія в Україні повільніше
впроваджувала автоматизацію, ніж інші, зараз вона перебуває на перехресті, де
інновації можуть пом’якшити наслідки трудової кризи.
У сучасному будівельному
середовищі передові технології створюють умови для максимального використання
доступної робочої сили, потенційно покращуючи робоче середовище.
Насправді ж будівельна галузь
України ще до початку війни мала проблеми з персоналом. Лише за даними Держстату, щороку, попри
зростання обсягів виробництва будівельної продукції з 51 млрд грн у 2014 до 258
млрд грн у 2021 році, кількість зайнятих у галузі скоротилася (за цей час
загально з 800 до менше ніж 700 тис. робітників).
Але через повномасштабну війну
ми ризикуємо непомітно для себе пройти ту межу, за якою повернення школи
фахівців буде можливе лише у довгостроковій перспективі. За оцінками експертів,
торік у галузі працювало лише приблизно 250 тисяч людей.
А отже діяти треба вже зараз, щоб українські
спеціалісти й роботодавці знаходили одне одного та працювали на відбудову
разом. Бо без робочих рук ніякої відбудови не буде.
https://www.epravda.com.ua/columns/2023/08/16/703294/
Добавить в закладки | Підписатись | Версия для печати |