Отже, з чого починається світло у вашому домі? А починається воно не з вимикача, ні, навіть не з електролічильника, а з під’єднання вашого будинку до електромережі.

З чого почати?

Електропостачання приватного та будь-якого іншого об’єкта – це підключення об’єкта до мережі живлення електричною енергією. Підключення здійснюється в місцях розподілу енергії. Для того, щоб стати споживачем електроенергії, необхідно здыйснити кілька простих кроків:
звернутися до районного підрозділу електромереж з листом, у якому буде вказано про намір приєднати будинок до мережі певної потужності;
подати заяву про приєднання до електричної мережі та документи для видачі технічних умов і оплатити їхню вартість;
розглянути проект договору і технічні умови під’єднання, підготовлені районним відділом;
підписати договір із районним підрозділом про приєднання;
замовити у проектній організації проектну документацію (вона має відповідати вихідним даним технічних умов);
оплатити вартість приєднання відповідно до умов договору;
провести будівництво та монтажно-налагоджувальні роботи;
бути присутнім при проведенні випробувань;
оформити допуск на підключення електроустановки до мережі;
укласти договори, перед­бачені Правилами користування електричною енергією для населення;
підключення господарства замовника до електромережі.
Зупинимося дещо детальніше на двох найважливіших етапах процедури під’єднання до електромережі.

Технічні умови

Замовлення та виготовлення технічних умов під’єднання електроустановки споживача до електричних мереж постачальника передбачає такі етапи:
вибір майбутнім споживачем проектної організації, яка розроблятиме на договірних умовах із замовником відповідну проектну документацію (якщо така ще не розроблена у процесі підготовки робочого проекту в цілому на будинок);
звернення замовника до районного підрозділу електричних мереж із листом щодо наміру приєднати електроустановки певної потужності із зазначенням їх місця розташування та надання документів (заява про приєднання та видачу технічних умов; опитувальний лист; копія документа, який підтвер­джує право власності на цей об’єкт і право власності чи використання земельної ділянки під будівництво або реконструкцію чи модернізацію об’єкта; копія паспорта й ідентифікаційного коду);
після отримання вище­вказаних документів поста­чальник розглядає схему приєднання електроустановки замовника та після оплати вартості виготовлення технічних умов готує технічні умови і проект договору про приєднання.

Під’єднання

Наступним важливим етапом під’єднання до електромережі є підключення однофазного або трифазного електричного вводу (якщо вже є однофазний ввід). Під’єднання до електромереж здійснюється після виконання технічних умов і договору на під’єднання з дотриманням вимог нормативних документів. Споживачі, які мають індивідуальне житло, при зміні напруги живлення електроустановок з класу 0,23 кВ на клас 0,38 кВ без зміни значення приєднаної потужності, зміни категорії установок щодо надійності електропостачання чи (або) зміни точки приєднання технічні умови не отримують. При необхідності монтажу додаткових проводів – вартість матеріалів і робіт оплачує замовник згідно з окремим договором. При зміні значення приєднаної потужності, зміні категорії установок щодо надійності електропостачання для підключення трифазного електричного вводу (за наявності однофазного) необхідно отримати нові технічні умови.
Приєднання електроустановок помешкання до електромережі виконується виключно працівниками організації-постачальника електроенергії, що видала технічні умови. Споживач повинен забезпечити справність своїх електроустановок і не допускати підключення електричного навантаження понад визначене в технічних умовах значення, а також збільшувати номінальні значення струмів плавких запобіжників та інших захисних пристроїв.

Починаємо з проектування

Перейдемо до питання проектування електромережі помешкання. Перш за все зауважимо, що для проектування та підрахунку прогнозованої приєднаної потужності необхідно користуватись державними будівельними нормами України ДБН В, 2.5-23-2003.
Електромережа помешкання – це сукупність ізольованих проводів і кабелів з елементами їхнього кріплення, захисними та підтримувальними конструкціями. Електромережа забезпечує підведення електричної енергії до електроприладів споживача.
Для забезпечення виконання ТУ необхідно попередньо знати основні типи проводок, сформувати попередню схему проводки в помешканні, знати характеристики проводів, принцип роботи приладів, що входять до складу еле­ктромережі, правила монтажу і прийоми роботи з відповідним інструментом, методи пошуку й усунення проблем.
Розрізняють внутрішню та зовнішню електромережу: внутрішня – електромережа, яку прокладено всередині помешкання під час будівельно-монтажних робіт, ремонту або в інших будівельних елементах. Зовнішню електромережу прокладено по зовнішніх стінах будинку, під навісами тощо, а також між спорудами на опорах. Також розрізняють відкриту і приховану, змінну і незмінну електропроводку.
Проектування електропроводки у споруді (помешканні) починається з попереднього креслення електричної схеми з’єднань, яке прив’язане до планування будинку в масштабі (1:100). Електричну мережу будинку на плані наносять в однолінійному виконанні, а всі електроприлади (світильники, вимикачі, розетки, прилади захисту тощо) на кресленні позначають умовними знаками.
Тут варто звернути увагу на той факт, що проектування електромережі помешкання є дуже важливою та клопіткою справою. Вона включає в себе багато нюансів і знання усіх вимог та допусків. А тому ми наполегливо рекомендуємо доручити вирішення питання планування електропроводки вашого помешкання фахівцям. Адже проект електропостачання повинен бути органічно пов’язаний  з іншими комунікаціями (газ, водопостачання, водовідведення, тепло тощо) та логічно доповнювати архітектурний і дизайн-проекти.

Однофазне під’єднання будинку

На сьогодні найбільшого поширення набуло однофазне підключення будинку. В такому випадку до помешкання під’єднують два дроти, один із яких струмонесучий, а інший нейтральний. Якщо ввід у будинок трифазний, то до будинку підводяться три лінійні дроти, а також нейтральний чи нульовий. Ввід у споруду виконується з використанням кабелю з негорючою оболонкою, з урахуванням призначення й умов застосування.
Електромережа у приватних помешканнях виконується, як правило, прихованого типу. Дроти і кабелі прокладаються всередині стін, під підлогою, в каналах будівельних конструкцій, під шаром штукатурки.

Послідовність робіт

Перед монтажем електромережі помешкання необхідно заздалегідь визначитися з місцями розташування блока щитка, світильників, розеток, вимикачів, стаціонарних електроприладів, нанести попередню розмітку проходження проводів. У квартирах висоту встановлення розеток вибирають, виходячи із значень приміщення, оформлення інтер’єру, зручності підключення електроприладів.
У приміщенні з’єднан­ня і розгалуження проводів виконується в з’єднувальних і розгалужувальних коробках. Місця з’єднання проводів не повинні піддаватися впливові механічних сил. У лініях, що забезпечують захисне заземлення чи занулення, не повинно бути запобіжників і вмикачів.
За попередньо підготованою розміткою електропроводки заготовлюють гнізда під розгалужувальні коробки, коробки розеток і вимикачів, пробивають у стінах наскрізні отвори. Коробки розташовують у свої місця так, щоб вони виступали тільки на товщину майбутньої штукатурки.
Самі ж проводи нарізають необхідної довжини із запасом 100—120 мм на кожен бік для з’єднання і закріплюють. Також проводи можна прокладати по готовій штукатурці. Для цього роблять так зване штрабування. Цей спосіб найпростіший і найточніший. Необхідно лишень зробити монтажні гнізда перед штукатуркою.
З’єднання і розгалуження проводів у коробках, встановлення вимикачів і розеток виконують перед фарбуванням стін або наклеюванням шпалер.

Звертайте увагу

Крім того, сучасні помешкання мають велику кількість електроустаткування, яке використовується в умовах підвищеної небезпеки. Зокрема, сучасна ванна кімната, сауна, душова, пральня, котельня тощо містять масу різноманітного устаткування, яке експлуатується в умовах, котрі значно перевищують нормальні. Саме тому слід особливу увагу приділяти цим зонам власного будинку під час проектування електропроводки.
Зокрема, в місцях із високою температурою навколишнього середовища, а також у вологих приміщеннях, треба застосовувати дроти, кабелі та кріплення підвищеної тепло- і вологостійкості. Дроти і кабелі повинні бути додатково захищені від механічних пошкоджень та від впливу високої температури.
Елементи електропроводки потрібно прокладати так, аби у них не могла накопичуватися волога. Не допускається прокладання кабелів та дротів у вентиляційних камерах і каналах санітарно-технічної вентиляції. В місцях підвищеної небезпеки використовують прихований тип еле­ктропроводки. Крім того, необхідно використовувати тільки те обладнання, яке спеціально для цього визначено виробником.
Також рекомендують виконувати додаткові системи вирівнювання потенціалів. До цих систем під’єднують усі доступні дотику відкриті частини стаціонарних електроустановок, провідні частини і нульові захисні провідники електроустаткування. При використанні «теплої» підлоги нагрівальні елементи, замонолічені в підлогу, повинні бути покриті заземленою металевою сіткою чи заземленою металевою оболонкою, які приєднують до системи вирівнювання потенціалів. Встановлювані у ванних кімнатах пральні машини повинні мати подвійну ізоляцію, а якщо вона відсутня, то металевий корпус машини необхідно заземлити.
Щитові приміщення, а також ввідні та розподільні щити будинку не можна розташовувати під санвузлами, ванними кімнатами, душовими, мийними і парильними приміщеннями. Трубо­проводи (водопровід, опалення, каналізація, внутрішні водостоки), вентиляційні та інші короби, що прокладають через щитові приміщення (за винятком відгалуження до опалювального приладу самого щитового приміщення), не повинні мати відгалужень у межах приміщення, а також люків, засувок, фланців, ревізій вентилів тощо. Прокладання через ці приміщення газопроводів чи трубопроводів із горючими рідинами не допускається.
Тепер детальніше щодо матеріалів і технології, що використовується в системах електроживлення та електроспоживання.
Сьогодні на ринку є величезна кількість виробників електрообладнання для монтажу мережі електроживлення вашого дому. Голов­не питання – кого обрати? Основним фактором була і залишається якість продукції та її відповідність вимогам безпеки.
Найпоширеніша кабельна продукція виробництва Одеси, Києва. Запоріжжя, Кам’янця-Подільського та Туреччини. Також на ринку є продукція російського та італійського виробництва. Фахівці надають перевагу продукції ВАТ «Одеський кабельний завод», яка майже на 20 відсотків дорожча  від аналогів. Але понад 35-річний досвід на ринку кабельної продукції сформував навколо заводу тільки позитивний імідж.
Оскільки вимикачі та розетки, окрім основної функції, виконують ще й декоративну, то на ринку представлена найрізноманітніша продукція, починаючи від звичайних вітчизняних вимикачів і закінчуючи зарубіжними сенсорними консолями. На ринку свою продукцію представляють: «АВВ», «Gira», «Legrand», «JUNG», «Schneider» тощо.
Цікавим є той факт, що майже всі виробники в лінійках власної продукції надають змогу використання технології «розумний дім». «Розумний дім» – це система керування всіма підсистемами будинку за допомогою сучасних технологій зв’язку. Зокрема, використовуючи мережу інтернет через мобільний телефон, ви здатні контролювати безпеку власного помешкання, освітлення, кондиціонування, запуск аварійного живлення тощо.
Лампи, люстри, світильники – це теж елементи декору. Приділіть увагу використанню енергозбережних технологій, адже на ринку вдосталь енергоощадних  ламп («Maxus», «Philips», «Іскра» тощо).
Стабілізатори напруги відіграють основну роль. Завдяки якісному виконанню функцій все електрообладнання вашого помешкання залишатиметься в безпеці. Однією із найрозповсюдженіших причин, що призводить до відмови або виведення з ладу електрообладнання, є нестабільність напруги в мережі. Це трапляється, наприклад, через аварії на підстанціях та лініях електропередач через застаріле високовольтне обладнання тощо. У промислових мережах змінного струму часто виникають недопустимі відхилення напруги (перевищення верхньої межі напруги – 242 В і нижньої – 187 В), імпульсні перешкоди амплітудою в одиниці кВ, внаслідок віялоподібного вимкнення електроенергії. Надійним захистом від неякісного електроживлення зазвичай є стабілізатори напруги – апарати для її автоматичного підтримання. Стабілізатор автоматично підтримує рівень напруги 220 В при відхиленнях від норми величини вхідної напруги мережі живлення. На ринку України представлена продукція: «Norma», «СНОПТ», «Герц», «Millennium», «Bree­ze», «Shteel», «Calmer», «СНПТО Volter», «Phantom», «Legat», «LVT», «Діан», «Кулон», «Леотон» тощо.
Отже, підсумовуючи ма­теріал, хочемо додати, що електрична енергія використовується в усіх сферах життєдіяльності людини, вона безпосередньо бере участь у створенні інших видів енергії (механічної, теплової) і має багато інших специфічних властивостей.

За матеріалами газети "БудЕксперт"
www.budekspert.com.ua