Серед різноманіття покриттів на підлогу перше місце займає паркет і паркетна дошка, адже вони вишукані, екологічні та довговічні. Однак деревина на підлозі слугує довго лише тоді, коли її правильно експлуатувати.  

Коли підлога потребує ремонту?

Незважаючи на зносостійкість, паркетна підлога в процесі довготривалої експлуатації втрачає свій первозданний вигляд. На її «зовнішності» відображаються глибокі подряпини, незначні дефекти окремих елементів, нерівності (наслідок порушення технології укладання покриття), волога, яка може потрапити на поверхню тощо.

Замінювати весь паркет складно і дорого. Саме тому частіше доводиться ремонтувати його або замінювати пошкоджені елементи. Наприклад, якщо між деталями паркету утворилися помітні щілини, ремонт зводиться до зашпаровування тріщин і заміни зношених дощок. Проте ця, на перший погляд, не складна робота потребує не лише простих зусиль, а й старанності й терпіння. Більшість незначних дефектів на паркетній підлозі можна усунути власноруч, адже виклик майстра – не завжди доцільний.

Дефекти паркету та їх усунення

Зношення паркетної підлоги – це не лише втрата кольору, поява нерівностей і тріщин на поверхні, а й стирання шарів лаку. Якщо паркет правильно укладений на основу, ремонт обмежиться зашпаровуванням тріщин і оновленням зовнішнього шару. Для цього знімають старий верхній шар, шліфують поверхню, ґрунтують і знову покривають лаком.

Часто нерівності паркетної підлоги – наслідок природного зношення або нерівностей основи. При цьому доведеться повністю демонтувати старий паркет, вирівняти основу, а згодом укласти новий паркет. Оптимальна температура в приміщенні, де укладатимуть паркет, – 18–23°С, відносна вологість повітря – 45–60%. При цьому стяжка підлоги має бути сухою і рівною, без тріщин і порожнин, не відшаровуватися. Щоб вирівняти основу, на неї наносять ґрунтовку та шар самовирівнювальної суміші.          

Найпоширеніші дефекти паркету

Зашпаровування щілин

Щілини утворюються внаслідок розсихання паркету. Найчастіше це відбувається в приміщеннях із недостатньою вологістю або занизькими температурними показниками. В приміщеннях із надлишковою вологістю паркет розбухає, деформуючи кладку. Тому один зі способів запобігання утворенню щілин – підтримання в приміщенні природного для деревини мікроклімату: вологість – 50–60%, температура – до 23°С.

Незначні щілини на паркеті (1–1,5 мм) можна безперешкодно зашпаровувати спеціальною шпаклівкою для паркету. При цьому для початку необхідно очистити щілини між паркетними планками гострим предметом, прибравши сміття і пил. Потім, за допомогою ножа, в щілини глибоко закласти незначну кількість шпаклівки. Надлишки шпаклівки з поверхні підлоги видалити шпателем і витерти губкою.

Якщо щілинами покрита значна площа підлоги, то шпаклівку наносять на всю площу паркету і розрівнюють шпателем, вдавлюючи її у щілини. Після висихання шпаклівки паркет шліфують, прибирають пил, циклюють і покривають лаком. Альтернатива шпаклівці – спеціальний віск або мастика для реставрації паркету. Ці засоби напівпрозорі та міцні, однак, значно дорожчі.

Щілини, більші ніж 1,5 мм, шліфувати важче, оскільки вони все одно можуть потріскати. Тому, щоб запобігти цьому, за допомогою стамески видаляють найушкодженіші елементи паркету. Потім із деревини, схожої за кольором та відтінком, вирізають планки потрібної ширини, покривають лаком і встановлюють на місце старих. Відновлені планки паркету циклюють і покривають лаком. 

Замінюємо паркетини

Заміна паркетної дошки – трудомісткий процес, проте і він під силу саморобові.

Алгоритм дій такий: для початку пошкоджену дошку обережно видаляють із масиву паркету, аби не пошкодити з’єднання планок (1); далі видаляють планку і знімають шар клею, на який вона була приклеєна до основи. Якщо під час демонтажу планки основу було пошкоджено, її вирівнюють тим же матеріалом, яким був приклеєний паркет (2); далі відносно складний процес – підбір потрібної паркетної планки такого ж кольору з тієї ж породи деревини (3); основі необхідно висохнути, після чого на неї можна наносити клейовий розчин (паркетний клей, бітумну мастику, рідкі цвяхи, ПВА тощо) (4); після завершення підготовчого етапу приклеюють нову паркетну планку. Варто звернути особливу увагу на те, щоб встановлена дошка щільно прилипала до інших (5); клейовий розчин, який проступив на поверхню паркету, видаляють, а планку щільно притискають до основи (6).     

Подряпини і вибоїни

Незначні пошкодження паркету усувають за допомогою спеціального ретушувального олівця, який відповідає кольору паркету. Крім того, можуть знадобитися суміш для затирання та полірувальна паста. Глибокі подряпини і вибоїни краще зашпаровувати шпаклівкою. Вибираючи потрібну шпаклівку, зверніть увагу не лише на її колір, а й на швидкість тужавіння (від 1 до 5 год). Після повного висихання оброблені ділянки шліфують, знепилюють і покривають лаком.

Якщо паркет намокнув ?

Одна з найпоширеніших проблем, з якою стикаються «власники»  паркету, – потрапляння вологи, яка деформує паркетні планки і порушує цілісність підлоги. Спосіб усунення цього дефекту залежить від типу укладання паркету та площі пошкодженої ділянки. Іноді достатньо замінити  кілька дощок, однак, якщо адгезія паркету з основою порушена, його доведеться повністю розібрати.

При значному намоканні частини паркету відривають від основи підлоги. Це трапляється й тоді, коли паркет укладають на вологу основу. При цьому намоклий паркет обережно відокремлюють від підлогового покриття, основу ретельно просушують, а за потреби – вирівнюють. Лише після цього елементи паркету приклеюють на попереднє місце. Якщо паркетини сильно намокли і здулися, від’єднавшись одна від одної, паркет повністю замінюють.

Косметичний ремонт усуне незначні недоліки

Якщо паркет не пошкоджений зсередини, але поверхня зносилася, його шліфують і покривають лаком. Зазвичай це роблять раз на 5–7 років, залежно від інтенсивності експлуатації підлоги. Старий шар лаку видаляють за допомогою барабанної та стрічкової шліфувальної машини (циклюють). При цьому видаляється не лише лак, а й тонкий шар деревини. Ще до початку шліфування необхідно демонтувати плінтуси. Важкодоступні місця (під батареями і в кутах приміщення) обробляють кутовою й ексцентриковою шліфмашинками. 

 Паркет циклюють шліфувальними машинками, як усувають прибирають зношений шар лаку і пошкоджений верхній шар деревини 

Перед лакуванням паркету підлогу очищають і витирають вологою ганчіркою. Якщо паркет циклювали, то спочатку його ґрунтують, а вже потім наносять паркетний лак підвищеної зносостійкості. Зазвичай для цього використовують акриловий лак на водяній основі або поліуретановий чи алкідний – на основі штучних розчинників. Добре зарекомендували себе водяні лаки, які швидко сохнуть, не мають різкого неприємного запаху і не змінюють кольору деревини. Лак варто обирати з огляду на те, який паркет ви хочете отримати: матовий, напівматовий або глянсовий. Ці характеристики позначають цифрами: що більше цифра, то більш глянсовою буде підлога. Крім лаку, фінішним шаром паркету може бути спеціальна олива або віск.

Лак наносять валиком або пензлем на ґрунтовку. При цьому краще, щоб ґрунт був тієї ж марки, що і лак. Мінімальна кількість шарів – 3, проте оптимальною вважають 4–5. Щоб унеможливити нерівномірне нанесення лаку, кожен шар після повного висихання шліфують. Під час нанесення лаку на водяній основі вологість повітря в приміщенні повинна становити 50–70%. Вологість паркету не повинна перевищувати 12%, а температура повітря – 24°С. Після того, як остаточно лак  висохне (6–7 діб), приміщення обмебльовують.

Під час ремонту старого паркету важко підібрати потрібний відтінок шпаклівки. Тому для цього іноді використовують пил, який залишається після циклювання старого покриття. Його змішуютьіз універсальною ґрунтовкою до консистенції пастоподібної маси, якою зашпаровують щілини паркету. Після висихання надлишки шпаклювального розчину знімають плоскою шліфмашинкою.

Важливо знати:

1.    Непошкодженому зсередини, проте зношеному зовні паркету, можна надати привабливого вигляду завдяки усуненню невеликих щілин, подальшому циклюванню і нанесенню лаку.

2.    Паркет шліфують з огляду на інтенсивність його зношення раз на 5–7 років, за потреби – частіше.

3.    Старий шар лаку видаляють за допомогою барабанної шліфувальної машинки з грубим абразивним матеріалом.

4.    Перед лакуванням на чисту і суху поверхню підлогу наносять ґрунтовку.

5.    Після висихання ґрунтовки наносять спеціальний зносостійкий паркетний лак.

6.    Кожен наступний шар лаку наносять після повного висихання попереднього. Лак шліфують плоскою машинко з дрібною зернистістю поверхні.

7.     Кількість шарів лаку залежить від бажаного результату: мінімальна – 3, для отримання «дзеркального» ефекту – 7.

8.    Важливо чітко припасувати паркетну планку до розміру пошкодженого елемента.

9.    Щоб замінити пошкоджену дошку, її зачіпають гострим предметом і видаляють.

10. На зворотний бік нової паркетної планки наносять і розрівнюють клей.

Олександр ФІНЬКО