Практично жоден ремонт не обходиться без шпаклювання стін або стелі. Перш ніж наносити на поверхню стіни фарбу або клеїти шпалери, її потрібно попередньо вирівняти.

Шпаклювання своїми руками – процес не складний. Для цього не обов’язково бути фахівцем, але деякі навички і практичні знання не завадять.

ЕТАПИ ШПАКЛЮВАННЯ ПОВЕРХОНЬ

Перш, ніж приступити до шпаклювання поверхні, її слід оглянути на наявність забруднень. Якщо на ній є масляні плями, старі шпалери або інші забруднення, то їх потрібно видалити. Роблять це за допомогою розчинника або икористовуючи шпатель.

На очищені стіни наносять шар ґрунтовки. Для цього можна скористатися ворсистим валиком. Ґрунтовка забезпечує краще зчеплення шпаклівки з поверхнею. Сохне вона близько двох годин, після чого можна переходити безпосередньо до шпаклювання основи.

Шпаклівку власноруч здійснюють у два етапи. Спочатку поверхню покривають шаром стартової шпаклівки. Вона грубозерниста і характеризується високим ступенем адгезії. За її допомогою закладають великі тріщини, вибоїни і нерівності з перепадами більше 5 мм. Рекоменду.ть її наносити від середини стіни вгору, а потім вниз.

Після висихання стартової шпаклівки, можна приступати до її затирання.. Краще це робити мокрим способом, щоб було менше пилу. Ще це дасть змогу запобігти появі дрібних борозенок на оброблюваній поверхні. Потім необхідно дочекатися повного висихання розчину і знову обробити поверхню ґрунтовкою.

Тепер можна наносити фінішну шпаклівку. Накладається така шпаклівка тим же способом, що і перший шар. Тут головне стежити за чистотою робочого інструменту і матеріалу. В процесі роботи не бажано відчиняти вікна. Це може стати причиною появи на поверхні тріщин. Коли шпаклівка висохне, її також необхідно затерти.

ВИДИ ШПАКЛІВОК

На будівельному ринку представлена велика різноманітність шпаклівок. Класифікують їх залежно від призначення, фазового стану і сполучного компонента. За фазовим станом їх поділяють на сухі і повністю готові до використання суміші. За призначенням на вирівнювальні, спеціалізовані і шпаклівки другого шару.

Вирівнювальні шпаклівки призначені для вирівнювання стін, виправлення дефектів і підготовки поверхні до нанесення фінішного шару. Шпаклівка другого шару використовується на завершальному етапі робіт, а спеціалізовані види матеріалу призначені для виконання певних завдань.

Зв’язувальними компонентами суміші можуть бути цемент, гіпс або полімери. Шпаклівка на основі цементу стійка до вологи, гіпсові ж, навпаки, сприйнятливі до неї й температурних перепадів. Полімерні володіють найкращими характеристиками, але ціна у них досить висока..

ПРИГОТУВАННЯ ШПАКЛІВКИ

Готується шпаклівка без будь-яких проблем. Тут головне дотримуватися інструкції, зазначеної на упаковці. Для приготування суміші використовують міксер або дриль із спеціальною насадкою. Для невеликої кількості можна застосувати звичайний шпатель.

НАНЕСЕННЯ СТАРТОВОЇ ТА ФІНІШНОЇ ШПАКЛІВКИ

Процес шпаклівки поверхонь своїми руками починається з її підготовки і нанесення стартового шару шпаклівки. Якщо придбана суха суміш, то розчин готують безпосередньо у приміщенні. Термін його зберігання вказується на упаковці. Як тільки суміш почне тверднути, то вона втратить пластичність і буде непридатна для застосування.

Зазвичай шпаклівку наносять на стіни у кілька шарів. Для роботи знадобиться широкий і вузький шпателі. Вузьким шпателем розчин набирають з ємності та рівномірно розподіляють по широкому шпателю. Потім тонким рівномірним шаром шпаклівку наносять на поверхню і розрівнюють. Зайвий розчин збирають назад у ємність. Коли початковий шар шпаклівки підсохне, за допомогою великого шпателя або шкурки з нього видаляють утворені напливи. Потім наноситься другий шар шпаклівки, що чудово маскує невеликі ямки і подряпини.

Фінішна шпаклівка наноситься так само, як і стартова, лише тоншим шаром. При нанесенні розчину на поверхню шпатель треба тримати перпендикулярно. Перші два шари наносять відразу один за одним, а два наступних лише після висихання попередніх. На вирівняну поверхню рекомендують нанести ґрунтовку..