Як доглядати за дерев’яною підлогою?

Регулярно доглядати за поверхнею дерев'яної підлоги нескладно. Достатньо періодично прибирати пил і бруд, які накопичуються на поверхні, здійснювати вологе прибирання.

Періодичний догляд за дерев'яною підлогою дасть змогу зберегти властивості матеріалу на довгі роки. Для цього потрібно знати, як позбутися глибоких подряпин, щілин, плям та інших недоліків дерев’яної підлоги.

Для захисту і зміцнення дерев'яної підлоги найчастіше використовують лаки, оливи та просочувальні розчини. Для оновлення – її шліфують, ґрунтують та покривають новим шаром захисного покриття.

Лак для деревини – надійний захист

Традиційними вважають лаки на синтетичних розчинниках, головним недоліком яких є різкий запах при нанесенні. Але нині з’явилося багато альтернативних покриттів, серед яких поширені лаки на водній основі, які виготовляють на основі двох зв’язувальних елементів: поліуретану або акрилату. Вибір лаку визначають з огляду на стан та зовнішній вигляд паркету чи дощок на підлозі.

Більшість порід деревини добре «сприймають» лаки на синтетичних та водних розчинниках, проте деякі види дуба і бука припускають використання лише лаків на синтетичних розчинниках.

Лаки на основі поліуретану мають хорошу зносостійкість, але вкриту ними поверхню можна пошкодити побутовими хімічними засобами догляду за підлогою, спиртом та водою. Лаки на основі акрилових смол швидко висихають, мають меншу стійкість до стирання, але міцні та тверді.

Двокомпонентні лаки, до складу яких входить і поліуретан, й акрилат, мають усі переваги однокомпонентних на водній основі. Вони швидко висихають, формують зносостійку плівку, яку зручно і просто шліфувати.

Лише поліуретанові лаки на основі жирних кислот мають виняткову зносостійкість і не зазнають пошкоджень від побутової хімії.

Лак має певні недоліки – розподіляється поверхнею підлоги нерівномірно, має різкий запах, з часом може стиратися.

Наносимо лак крок за кроком

Перед нанесенням лаку дерев’яну підлогу потрібно підготувати. Поверхня має бути сухою, чистою, знежиреною, без слідів старого покриття.

Очищену поверхню лакованої дерев'яної підлоги обробляють спеціальним декоративним відновлювальним розчином, який після нанесення утворює тонкий захисний шар, завдяки якому зношена або потьмяніла деревина виглядатиме як нова. Водночас такі засоби посилюють водовідштовхувальні та протиковзкі властивості підлоги з деревини. Фахівці радять обробляти підлогове покриття в такий спосіб кожні 2–3 місяці.

Старий лак знімають стрічковою шліфувальною машиною. Поверхню ретельно шліфують дрібним шліфувальним папером власноруч або за допомогою дискової машини. Шви між дощатими елементами зашпаровують, поверхню підлоги ґрунтують. Ґрунтувальний лак, який наносять одним шаром, не тріскає та утворює паропроникну плівку, яка дає деревині «дихати».

Після висихання ґрунту наносять основний лак, зазвичай у двома-трьома шарами. Перед нанесенням останнього шару лаку поверхню шліфують для видалення дрібних бульбашок і нерівностей. 

Шпаклюємо, ґрунтуємо та вкриваємо одним шаром лаку очищене дерев’яне покриття	Шліфуємо стрічковою шліфувальною машиною з грубою шкіркою перший шар та наносимо останній шар лаку

Лакована дерев'яна підлога не потребує особливого догляду. Але все залежить від того, де саме нею користуються. Якщо це приміщення з високою прохідністю (офіс, заклад, підприємство), то лакована підлога зітреться та потребуватиме постійного догляду й періодичного оновлення через короткий проміжок часу. Якщо ж це квартира або приватний будинок – строк експлуатації та зносостійкість дерев’яного покриття підлоги суттєво збільшаться.

Просочуємо оливою

Просочувальні оливні розчини для дерев’яної підлоги виготовляють з натуральних компонентів на основі смол оливи, що робить їхнє використання альтернативним, порівняно з фарбами та лаками.

Оливою просочують залежно від виду деревини, після ретельного очищення від старого покриття та підготовки поверхні підлоги.

Оскільки деревина має властивість поступово розширюватися, її пори збільшуються і щілини між дошками знову потребують заповнення оливою. Тому регулярне просочення не лише захищатиме поверхню від пошкодження та впливу навколишнього середовища, а й надасть підлоговому покриттю естетичного вигляду завдяки тому, що в пори не потраплятиме бруд.

Нині у продажу наявні спеціальні тонувальні суміші для дерев’яних поверхонь, за допомогою яких можна змінити відтінок кольору підлоги. Звичайно, колір не буде надто яскравим, але тонувальна олива, перш за все, підкреслить та надійно захистить фактуру та природний малюнок деревини.

Натуральністю на всі 100% вирізняються просочувальні засоби преміум-класу, які, можливо, не є дешевими. Проте олива економ-класу містить незначну кількість штучних домішок і добре виконує свої функції.

Важливо знати, що при використанні недорогих олив на поверхні підлоги може утворитися тонка захисна плівка, яка буде поступово стиратися і потребуватиме оновлення.

Олива добре вбирається дерев’яною підлогою, додаючи поверхні вологостійкості та міцності.

Шліфуємо поверхню підлоги

Шліфування поверхні для очищення та надання їй рівного вигляду — невід’ємна частина заходів догляду за дерев’яною підлогою. Перш ніж розпочинати шліфування, слід визначитися з необхідним устаткуванням. 

Найчастіше використовують плоскошліфувальні та кутові машини

Машини кутового типу використовують для шліфування підлоги у важкодоступних місцях (біля батарей, плінтусів, у кутах, на сходах тощо). Плоскошліфувальні машини призначені для обробки дерев’яної підлоги по всій доступній площі приміщення.

Також для шліфування використовують ручну циклю або шліфувальну колодку (цей інструмент стане у нагоді після демонтування плінтусів).

Корисні поради:

1. Якщо запобігти потраплянню вуличного бруду та пилу всередину помешкання, то це вже 50% необхідного догляду за дерев’яною підлогою, оскільки пісок і грубий пил, потрапляючи під ноги, дряпають її поверхню та руйнують захисний шар.
2. У приміщенні, де є ймовірність частого проливання води, підлогу краще вкрити додатковим шаром лаку.
3. Не зайвим буде наклеїти під ніжки меблів фетрові підкладки або інші захисні матеріали, а в найуразливіших місцях на паркет краще постелити килим. Якщо дерев’яна підлога просочена оливою, варто стежити, щоб металеві ніжки меблів не пошкоджували її.
4. У продажу наявні спеціальні засоби догляду, наприклад, вологостійкі захисні просочення для стиків між паркетними або масивними дошками, хімічні очищувачі для видалення забруднень. Їх застосовують рідко, проте важливо знати, що такі засоби є і призначені для догляду за будь-яким типом дерев’яного підлогового покриття.
5. На першому етапі оновлення дерев’яної підлоги необхідно використовувати шліфувальний папір зернистістю 40, а згодом – 60–100. В останню чергу використовують абразивну сітку (шліфувальний папір із зернистістю 120). Якщо необхідно оновити шар лаку, дерев’яну підлогу шліфують папером зернистістю 60, 80 або 120.

Олександр ФІНЬКО

Головний ворог деревини – волога. Більшість дерев'яних поверхонь схильна до гниття й руйнування при постійному зволоженні. Саме через це дерев'яні покриття для підлоги, зазвичай, надходять у продаж уже після попередньої обробки антисептиками та антипіренами. Деревина, просочена такими розчинами не приваблює комах і вогнестійка.

Щодо лаків для дерев’яної підлоги, то їх переважно виготовляють на основі поліуретану. При нанесенні лаку на основі розчинника слід бути особливо обережними та надягти захисний одяг, простеживши за тим, аби приміщення добре провітрювалося. Для досягнення бажаного захисного ефекту може знадобитися нанесення лаку кількома шарами. Найбільш екологічним та безпечним вважають лак на водній основі.

Ще один із традиційних матеріалів для обробки поверхонь твердих порід деревини – олива. Частіше використовують тунгову або тикову олію. Якщо ви вирішили захистити деревину воском, то перед нанесенням радимо спочатку заґрунтувати поверхню, інакше віск повністю просочиться у деревину.

Головне у догляді за дерев’яною підлогою – регулярно очищати поверхню, щоб бруд не потрапляв крізь захисний шар і не в'їдався; протирати підлогу вологою тканиною, додаючи у воду м'які очищувальні засоби на мильній основі, які не обов’язково змивати.

Намагайтеся не ходити по дерев'яній підлозі у взутті з жорсткою підошвою та на підборах – від цього можуть залишитися вм'ятини.