Необхідність і можливість

   Через зменшення світових запасів прісної води у багатьох країнах все частіше вдаються до використання дощової води з господарчою метою. Якісна природна питна вода нині стає все більшою рідкістю, тому заради економії багато хто замислюється над тим, чи варто нею змивати нечистоти, мити машину або поливати садову ділянку.

    Водопровідна вода, що відповідає споживчим нормам, украй потрібна тільки для приготування їжі, миття посуду та особистої гігієни. Для будь-яких інших потреб припустиме використання дощової води.

   Марнотратство водопровідної води може у недалекому майбутньому призвести до її нестачі. Між тим, для санітарних та господарських потреб (у тому числі для пральних машин) можна успішно застосовувати дощову воду. При раціональному використанні природних ресурсів витрати питної води можна скоротити майже удвічі, що дає змогу суттєво економити електроенергію і хімічні засоби на очищення питної води. Для втілення цієї ідеї в останні десятиріччя в Україні почали застосовувати відповідні системи збору, очищення, зберігання та постачання дощової води.

   Дослідження свідчать про те, що якість дощової води значно вища порівняно, наприклад, з водою у прісних водоймах. Перевага дощової води також полягає в тому, що вона більше підходить для поливання садової ділянки чи городу, оскільки не містить хлору, а для прання та прибирання ― набагато м’якша за водопровідну.    

   Досвід розвинених країн світу щодо використання дощової води пропонує безліч ідей, що стосуються не лише принципів організації систем нетрадиційного водопостачання, але й методик економії коштів на їх обслуговування. Основними елементами такої системи є:

- ділянка водозбору;

- фільтри для очищення;

- резервуар для зберігання;

- паралельний водопровід.

Дах – перший етап збору дощової води

   Від типу та конструкції даху, від стану його поверхні залежить якість отриманої дощової води. З похилої покрівлі вода стікає швидше і в ній не розвиваються мікроорганізми, як, наприклад, у калюжах на плоских дахах. Оптимальною щодо якості вважають покрівлю з черепиці, виготовлену з природного матеріалу, яка не містить штучних барвників. Фахівці не радять збирати воду з покрівлі, до складу якої входить азбест, свинець або мідь.

  З покрівлі дощова вода потрапляє до зовнішніх каналів, що спрямовують дощову воду до резервуару: водостічні труби та ринви, насадки та «водостічні пастки». Тому також слід звернути увагу на матеріали, з яких вони виготовлені. Ринвами вода потрапляє у водостічну трубу, від якої відходять канали у резервуар чи дощову каналізацію. Непридатними для збору дощової води вважають ринви та труби, до складу яких входить свинець. Але з використанням сучасних легких, безпечних матеріалів при будівництві та ремонті такі проблеми виникають рідко.

Резервуар для зберігання

   Резервуар для дощової води може бути підземним або наземним. Для зберігання дощової води рекомендують ємності, виготовлені з матеріалів, які з часом не втрачають властивостей ― бетону, оцинкованої сталі, поліетилену, скловолокна тощо. Найбільш поширеним є високоякісний поліетилен, який не пропускає тепло і світло, що є важливим параметром для ефективного використання наземних ємностей.

   Наземні баки з дощовою водою можна розмістити у підвалі будинку (тоді, коли не хочеться «псувати» облаштовану ділянку, а у підвалі є вільне місце). У приміщенні, де встановлений резервуар для зберігання води, температура не повинна опускатися нижче 0ºС.

   Якщо встановити наземну ємність безпосередньо на ділянці, це дасть змогу зекономити час і кошти, оскільки не доведеться виконувати земляні роботи. Наземні ємності бувають обсягом 750, 1100, 1500 або 2000 л(залежно від потреб).

   Підземний бак зазвичай встановлюють на ділянці. Резервуар закопують неподалік від будівлі. Занурена в ґрунт ємність охолоджується природним шляхом, що знижує життєздатність мікроорганізмів. Важлива умова при встановлені підземних резервуарів ― низький рівень ґрунтових вод. Розмір котловану для резервуару має бути таким, щоб була можливість розмістити труби завтовшки не менше 20 см. Шар ґрунту над уже встановленим резервуаром не повинен перевищувати 50 см, тоді тиск ґрунту на бак буде зменшено. Підземні баки можуть мати обсяг 2000 або 3000 л.

   При визначенні моделі та об΄єму ємності для зберігання дощової води слід враховувати норми опадів у регіоні, покрівлю та потреби у воді. Але все ж ємність резервуарів для збереження дощової води має бути не надто великою, щоб у разі аварії або тривалих опадів накопичена вода могла відійти у каналізацію або безпосередньо на ділянку.

  За умови тривалої відсутності дощу резервуар можна заповнити водопровідною водою. Для цього краще передбачити автоматичну систему наповнення, яка під΄єднується до водопроводу.

   Резервуар для зберігання дощової води повинен щільно закриватися, мати спеціальний захисний екран, щоб до нього не потрапляли комахи та інші організми.

Очищення дощової води

   Вода, яку планують використовувати для різних побутових потреб, повинна відповідати санітарно-гігієнічним нормам, інакше проблем не уникнути. Тому потрібне комплексне очищення води, яке здійснюють різними шляхами.

   Неважко уявити, що дощову воду забруднюватиме усе, що накопичується на даху будівлі. Хоча методика збору води не передбачає цього, першу дощову воду фахівці радять повністю зливати у каналізацію, оскільки через особливості початкового змивання вона виходить дуже брудною. Це облаштовують за допомогою вертикальних трубопроводів відповідного перерізу, вбудованих у водозлив і обладнаних знизу зливним клапаном та клапаном видалення твердих відходів. Заходи подальшого очищення найбільш відповідають призначенню води. Якщо її застосування обмежиться доповненням ресурсів непитної води, очищення здійснюється шляхом облаштування у водозливах спеціальних сіток, що фільтрують та  затримують найбільші часточки бруду.

Фільтри

   Один із шляхів ефективного очищення дощової води ― використання фільтрів. Зазвичай використовують два фільтри: первинний, який встановлюють безпосередньо біля водозбірників та вторинний, який може бути грубшим або тоншим залежно від подальшого призначення дощової води. Дуже поширений нині варіант ― пісок, щебінь та активоване вугілля, які шарами розташовані на вході до резервуара. Більш висока якість води досягається методом електролізу, але цей варіант не дуже розповсюджений через певні складнощі монтування.

   Навіть після такого очищення вода все одно може залишитися досить каламутною, тому слід використовувати тонке механічне очищення фільтрами з  отворами розміром до 5 мікрон. Фільтр можна встановити навіть на стадії проходження води через водостічну трубу до резервуара.

   Вмонтовані безпосередньо в ємність фільтри очищуються повністю автоматично, тому не виникає потреби демонтувати «дощову систему» і робити це власноруч.

Паралельний водопровід

   Паралельний водопровід для дощової води — останній етап системи збирання та використання дощової води, звідки вода безпосередньо потрапляє до бачків у санітарні кімнати будинку, до пральної машини, підсобних приміщень, гаража та у систему поливання присадибної ділянки. 

  Подавання води може здійснюватися природним шляхом (якщо резервуар для зберігання розташовано на рівні труб системи водопосточання). Проте здебільшого доводиться використовувати насоси. Щоб зменшити витрати електроенергії та довжину «дощової системи», насоси варто розмістити якнайнижче ― на першому поверсі або у підвалі. Враховуючи «природу» води, насосний агрегат має бути виготовлений з нержавіючої сталі або з іншого матеріалу, стійкого до постійного контакту з водою. Адже повністю очищена дощова вода ― практично дистильована, тому має досить агресивну структуру. Водопровідні труби, що йдуть від ємності, також вибирають з урахуванням цього. І якщо «дощову систему» встановлюють та облаштовують з металевих труб, щоб уникнути корозії, до води рекомендують додавати фосфосилікати, які утворюють захисну плівку на металевих елементах водопровідної системи.

   Для зручності та безпеки у системі передбачено пульт керування та контролю, який виконано у вигляді єдиного вузла, який забезпечує розподіл води з накопичувального резервуара і, якщо потрібно, змішує її з водопровідною.

Конструкція системи збору та використання дощової води:

1.     Покрівля даху;

2.     «Водостічна пастка», яка запобігає потраплянню листя та бруду до водостоку;

3.     Водостічні ринви, по яких стікає вода;

4.     Додаткові дощові насадки, які затримують сміття та листя;

5.     Водовідвід у каналізацію (для запобігання потраплянню першої, найбруднішої води до ємності для зберігання);

6.     Захисний екран резервуара, який фільтрує воду та запобігає потраплянню бруду в середину;

7.     Резервуар для зберігання дощової води;

8.     Захисний екран резервуара, який фільтрує воду та запобігає потраплянню бруду до паралельного водопроводу;

9.     Система, яка автоматично наповнює резервуар водопровідною водою, якщо рівень дощової води низький;

10. Насос для розподілу води до будинку та за його межі;

11. Фільтр (встановлюють для очиoення дощової води на етапі її потрапляння до паралельного водопроводу), який дасть змогу зменшити вміст осаду, нейтралізує колір та запах;

12. Паралельний водопровід, який направляє воду безпосередньо до будинку, господарських приміщень або в садову ділянку;

Використання дощової води

   Розглядаючи це питання, слід визначити особливості дощової води. Основне її джерело ― волога, яка випаровується з поверхні водоймищ та ґрунту. Маса води, що скупчується в атмосфері, безперервно переміщується над поверхнею, перерозподіляючи не лише тепло й вологу, але й різні хімічні елементи, солі, пил. Звичайна дощова крапля вагою 50 мг при випаданні промиває 16 л повітря, а один літр дощової води поглинає домішки, що містяться у 300 тис. л повітря.
   Повітря, а отже, і дощову воду забруднюють передусім транспорт, промислові й сільськогосподарські підприємства. Вступаючи в атмосфері в  реакцію з водою, хімічні елементи перетворюються на кислоти та випадають на землю у вигляді так званих «кислотних дощів». Саме тому потрібно уважно слідкувати за використанням дощової води.

   Серед переваг використання дощової води у побутових цілях слід відзначити суттєве скорочення споживання звичайної водопровідної води, оскільки її витрати залежать лише від кількості мешканців та від звичок. Також це дає змогу істотно зменшити водозабір поверхневих та підземних вод і запобігає просіданню ґрунту.
   Усередині будинку її використання дозволено для змивання води з туалетного баку та для вологого прибирання приміщень. Поза будинком вона призначена для поливання газонів та городів, у весняно–осінній період — миття автомобіля та прибирання території навколо будинку.

   Якщо ви мешкаєте за містом, де поряд немає підприємств зі шкідливим виробництвом і є можливість встановити систему збирання та очищення дощової води, її використання можна дещо розширити. У такому випадку систему під’єднують до душових кабін, пральних машин, рідше ― до посудомийних машин. Використання дощової води для приготування їжі категорично не рекомендують. 

  Слід пам’ятати, що використана усередині будинку дощова вода, якщо вона забруднена мийними засобами після прання чи миття посуду, не повинна потрапляти у відкритий ґрунт. Також потрібно враховувати, що вона забруднена речовинами з повітря і брудом, що накопичується на поверхні даху.

Пропозиції ринку

   Системи для збору та використання дощової води потрапляють на український ринок переважно на замовлення у спеціалізованих магазинах, безпосередньо від виробника або через Інтернет. Підприємств, які спеціалізуються на продажу ємностей та обладнання для зберігання та очищення дощової води у нашій країні не багато.

   Розмір витрат на устаткування для збору та використання дощової води залежить від масштабу та складності запланованих робіт. Звичайно, вкладені кошти виправдають себе не відразу, але ідея використання дощової води як безкоштовного природного ресурсу так чи так буде актуальна і в подальшому все більше людей почнуть розуміти й відчувати на собі корисні переваги від цього.  

Коментар фахівця:

 Олександр ТАЛАВАС, менеджер з обладнення систем водопостачання, компанія «WILO»

  Наша компанія пропонує системи на базі багатоступеневих насосів з накопичувальною ємністю та готові автоматичні рішення для збору та використання дощової води. Також наші фахівці можуть додатково запропонувати елементи для системи збору дощової води: фільтри, колодязі, ємності.

  Установка для дощової води автоматично забирає воду з підземних дощових резервуарів та забезпечує цією водою споживачів. Цю воду можна використовувати для наповнення зливних бачків у туалетних кімнатах, для прання, поливання та інших технічних потреб, де не обов’язкова питна вода. За відсутності дощової води установка працює від підживлювального резервуару, який під΄єднують до центрального водопроводу.

  Використання установок дощової води допомагає зекономити питну воду та робить значний внесок у збереження навколишнього середовища.

   Реальна економія коштів після встановлення системи збору дощової води залежить від регіону та вартості послуг централізованого водопостачання. 

Олександр ФІНЬКО