Арка – один із найдавніших архітектурних елементів. З давніх часів арку використовували як несучу конструкцію при будівництві храмів, палаців, зведенні мостів, облаштуванні віконних і дверних отворів. У ті часи основним матеріалом, з якого зводили арки, були камінь і цегла. Їхня несуча здатність дуже висока, але вони громіздкі та важкі.

Нині сучасний ринок пропонує такі матеріали, які дають можливість виготовляти легкі фігурні конструкції, включаючи й арки.
Такі арки дуже швидко набули популярності і багато дизайнерів почали використовувати їх для оформлення приміщень, але вже не як несучі конструкції.

Функціональне призначення арки

Арка у вільному просторі може виступати дверима і таким чином ділити приміщення на зони. При цьому арковий проріз дає змогу бачити наступне приміщення. Окрім того, широка арка – чудове рішення, коли необхідно створити ефект кімнат, які плавно переходять одна в одну. Завдяки арці можна відмовитися від установлення міжкімнатних дверей,  заощадивши тим самим метр-другий вільного простору.

Арка позначає межі двох зон, але при цьому її завданням є не ізолювати їх одна від одної, а, навпаки, візуально об'єднати. Для сучасних квартир арки стали незамінні, оскільки тільки вони можуть надати візуального простору і об'єднати його в єдине ціле. Наприклад, вітальню можна не відокремлювати дверима від передпокою, а створити відчуття цілісності простору арковим прорізом. Гостеві відкривається огляд гостьової кімнати уже з передпокою, а це надає помешканню відкритості й затишку. Цей же переріз чудово виглядатиме на межі кухні та їдальні. Тут функція арки – зручний безперешкодний перехід з однієї кімнати в іншу.

Особливо доречні арки в коридорах. Так, якщо коридор довгий і вузький, то оживити його і зорово скоротити можна, облаштувавши упоперек нього арковий проріз. Оригінальна арка зробить нудний коридор цікавішим. Можна також вмонтувати в арку світильник, що ще більше прикрасить інтер’єр. Окрім функції об'єднання простору, невелику арку досить часто використовують і як вхід до кімнати.

Навряд чи можна перерахувати усі варіації використання арок між приміщеннями. Тут головне – покластися на фантазію архітектора або власну.

Вибираючи арку, важливо брати до уваги її конструкцію – вона може мати стрілчастий або округлий обрис. Своєю чергою, прорізи з круглим контуром бувають стандартної і нестандартної форм. Для відтворення арки нестандартної форми майстрам необхідно знати ширину бажаного прорізу, товщину стіни, матеріал, з якого вона виготовлена, а також її висоту і форму дуги.

Форми арок

Найпопулярніші такі форми арок:

«класика» – дуга арки має правильний радіус;

«модерн» – дуга має зрізаний радіус;

«романтика» – арка більш прямокутної форми із заокругленими кутами;

«еліпс» – дуга арки набуває форми правильного чи неправильного еліпса;

«портал» – арка прямокутної форми;

«трапеція» – арка у формі трапеції.

Арки з гіпсокартону можна виготовити будь-якої форми завдяки унікальним властивостям матеріалу. Необхідно зауважити, що арка є невід'ємною частиною стіни, і її декор завжди буде складовою загального «настрою» будинку. У складних арках сама їх форма вже є декоративним елементом, проте, як правило, декор арок безпосередньо залежить від загальної ідеї інтер'єру.

Арки з гіпсокартону – це найлегший спосіб надати помешканню привабливості. Оскільки гіпсокартон найпростіший у використанні, він є популярним матеріалом серед домашніх майстрів. У поєднанні з гіпсокартонною аркою дуже добре виглядають багаторівневі стелі з гіпсокартону.

Основною властивістю гіпсокартону є його еластичність після взаємодії з водою. Матеріал перетворюється з твердого на м'який і гнучкий лист. Це саме те, що необхідно для виготовлення арки. Після висихання гіпс набуває первинних властивостей, стає твердим та жорстким.

Арка з гіпсокартону – це чудовий спосіб змінити інтер'єр квартири без капітального ремонту.

 Перед початком робіт потрібно розрахувати радіус заокруглення, а з огляду на розміри дверного прорізу – його ширину і висоту. Слід пам'ятати, що арка може зменшувати наявний простір, тому, якщо висота отвору менша ніж 2–2,1 м, облаштовувати арку небажано.

Класична арка з гіпсокартону

Властивості гіпсокартону, а саме його гнучкість і пластичність, дають змогу створювати будь-які архітектурні форми. Розглянемо технологію створення класичної арки.

Необхідні матеріали й інструменти: лист ватману, листи гіпсокартону, шурупи та дюбелі, алюмінієвий профіль, шпаклівка, перфоратор або дриль, шуруповерт або викрутка, ножиці по металу, будівельний ніж, молоток, рулетка, олівець, шпатель, наждаковий папір.

Обчислення розмірів арки

Перш ніж робити арку з гіпсокартону, треба вирішити, як вона виглядатиме, прикинути, якої вона буде висоти, якої кривизни буде її радіус. Для цього можна використати ескізи, виконані олівцем на аркуші паперу, а можна швидко створити схематичну 3D-візуалізацію на комп'ютері. У цьому випадку програма сама обчислить усі розміри по введених вихідних даних. Якщо ж покластися на свою просторову уяву, то можна обійтися без залучення комп'ютера і всі розрахунки виконати самостійно.

Отже, наприклад, нижні краї арки повинні опускатися не більше ніж на 35 смвід стелі, а її середня частина має бути на відстані 10 см від стелі. Необхідно визначити радіус заокруглення арки таких розмірів.

Технологія облаштування

Перше і найважливіше завдання – розмітка. Бажано, щоб стіни були вертикальні і паралельні (це треба обов'язково перевірити за допомогою рівня). Тоді просто відступають від краю на 1 см (товщина гіпсокартону) і проводять олівцем лінії вниз від стелі. По стелі з’єднують ці лінії.

Беруть напрямні профілі для гіпсокартону (UD 25х27) і відрізають відрізки потрібної довжини. Для нарізання профілів застосовують ножиці по металлу.

Прибивають профілі за заздалегідь розміченими лініями. Для цього необхідні перфоратор, молоток та дюбелі для швидкого монтажу розміром 6х40 мм. Засвердлюють по чотири дюбелі на довгий профіль і по два – на короткий. Для легкої арки цього цілком достатньо.

Для виготовлення безпосередньо арки з гіпсокартону необхідний шаблон. Беруть лист гіпсокартону і вирізають з нього чотири однакових прямокутних трикутники з катетами, трохи довшими від радіуса заокруглення арки. На аркуші паперу малюють необхідне аркове заокруглення, яке згодом стане шаблоном. Вирізають заокруглення згідно з розміткою і шаблоном на всіх трикутниках.

Далі закріплюють усі чотири фігури по кутах дверного прорізу – по дві з кожного боку. Для збільшення жорсткості та зниження ризику появи тріщин гіпсокартон кріплять до профілю шурупами навпроти заздалегідь засвердлених дюбелів.

На наступному етапі завершують формування арки, для чого надрізають стінки профілю з кроком 3–5 см. Після цього вигинають спинку профілю по арковому заокругленню. Кріплять конструкцію шурупами між гіпсокартонними трикутниками, починаючи прикручувати кріплення з середини вигину, поступово переходячи до країв.

На місці контакту профілю з торцями отвору загинають метал всередину і закріплюють цей відрізок дюбелем. Спилюють виступаючі частини гіпсокартону й металевих профілів. Далі вирізають смужку гіпсокартону, на 2–3 см ширшу від товщини стіни і на 10 см довшу від вигину арки і з кроком 7–8 смпросвердлюють у смузі кілька отворів, імітуючи перфоровану стрічку.

Вирізають смужку гіпсокартону довжиною в «арковий» профіль і шириною арки та злегка змочують. Дуже акуратно, щоб не зламати, вигинають її, прикладають до арки знизу і прикручують смужку до профілів. Головне – щоб розмоклий гіпс не «з'їхав» і набув правильної форми. Для цього можна використати скотч або фіксувальну стрічку.

Арка з гіпсокартону сохне 24 години, після чого її треба пошпаклювати й оздобити. Зашпакльовують конструкцію, шви і стики, намагаючись не зачіпати шурупи.

Після висихання матеріалів поверхню елементів конструкції зачищають наждаком, усуваючи різні дефекти. Після цього арку фарбують або обклеюють шпалерами за бажанням власника помешкання.          

Андрій АНДРУШКО