1 липня 2015 року набрав чинності Закон України №417-VII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Ним, фактично, руйнується наявна монополія ЖЕКів на обслуговування будинків, натомість надається право мешканцям будинку самим вирішувати, у який спосіб відбуватиметься управління будинком. Для прийняття такого рішення законодавці передбачили термін в один рік. Проте вже нині ведуться дискусії та суперечки щодо шляхів реалізації реформи.
Конфедерація будівельників України (КБУ) провела консультації з профільними громадськими організаціями та експертами по ключових позиціях закону, які викликали найбільший резонанс у суспільстві. Зокрема, щодо регулювання перехідного періоду між наявними нормами законодавства, коли провідну роль у ЖКГ відіграють ЖЕКи, та нормами прийнятого закону.
Спільно з Об’єднанням організацій роботодавців «Всеукраїнська конфедерація роботодавців житлово-комунальної галузі України» КБУ напрацювала єдину позицію у цьому напрямку та надає роз’яснення.
Якщо протягом року від дня набрання чинності цим Законом (тобто до 01.07.2016) співвласники не визначаться щодо форми управління житловим будинком, управителя визначатиме виконавчий орган місцевої ради.
До цього будинок має обслуговувати нинішня експлуатаційна організація.
Законом установлено, що управитель – це фізична особа - підприємець або юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. Закон не установлює спеціальних вимог до управителя. То ж на сьогодні ті експлуатуючі організації, які вже працюють на ринку та надають зазначені послуги, можуть виконувати функції управителя.
Таким чином питання щодо експлуатації раніше побудованих житлових будинків законодавчо врегульовано.
Управління новозбудованим житлом може здійснюватися такими способами:
1) шляхом створення ОСББ (установчі збори проводяться після державної реєстрації права власності на більш як половину квартир та нежитлових приміщень у будинку. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників);
2) через визначення управителя на загальних зборах (рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку).
Оскільки реалізація прав та обов’язків співвласників багатоквартирного будинку може здійснюватися лише після державної реєстрації прав власності на належні їм квартири та нежитлові приміщення, доцільно задля економії часу розпочинати підготовчі та організаційні заходи ще на етапі спорудження будинку.
Власники квартир та нежитлових приміщень до заселення житлового будинку обмежені у можливостях організації взаємодії, тому налагодження комунікацій для вирішення спільних питань експлуатації будинку може здійснювати замовник будівництва чи відповідна фінансова компанія.
При цьому було б доцільно попередньо визначити експлуатуючу організацію, що дозволило б забезпечити її участь (на добровільних засадах) у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.
Одним із шляхів вирішення цього питання могло б бути передбачення у договорах про придбання квартир можливості доручення інвесторами замовнику або фонду фінансування будівництва організації заходів по визначенню відповідно до закону експлуатуючої організації, яка буде здійснювати всі функції з утримання будинку одразу після прийняття його в експлуатацію.
Організація майбутніх співвласників та попереднє залучення управителя на завершальному етапі будівництва сприятиме забезпеченню своєчасної передачі як самого об’єкта, так і технічної документації, а також заселенню новобудов у максимально стислі строки та уникненню прогалини в їх експлуатації.
http://mybud.com.ua/news/0/1791