На ринку сантехніки є багато моделей різних унітазів і біде. При виборі унітазу необхідно звернути увагу на його форму, висоту, розмір. Бажано сісти на унітаз. Людина не має відчувати дискомфорту і напруги в м'язах. Необхідно враховувати розмір санвузла. Якщо в туалеті мало місця, краще купити підвісний унітаз, який кріплять безпосередньо на стіну. Він економить корисну площу, а під ним зручно мити підлогу. Зараз досить часто встановлюють унітаз, поєднаний із біде.

Купуючи унітаз, слід переконатися, що модель укомплектована кріпильними елементами: довгими гвинтами, пластиковими шайбами тощо.

Не треба довіряти монтаж унітазу випадковим людям. Бажано, щоб це зробили професіонали.  А щоб унітаз був окрасою туалету, слід утримувати його завжди в чистоті. При його чищенні не слід використовувати міцні кислоти і луги, щоб емаль не втратила свого первісного блиску.

Тип змивання води

Змивання є одним з основних критеріїв вибору унітазу. Від способу змивання залежить не лише чистота унітазу, а й витрата води. На сьогодні є два основних типи змивання:

• пряме – вода з бачка, не змінюючи напрямку руху, омиває чашу;
• зворотне (кругове) – вода, протікаючи напіввідкритими каналами раковини, змінює напрямок руху на протилежний до початкового, забезпечуючи більш рівномірне і повне омивання раковини.

Для покупця основна відмінність полягає в рівні шуму, ретельності і гігієнічності процесу змивання – в унітазів зі зворотним змиванням рівень шуму і витрата води є нижчими.

Окрім того, є каскадне і душове змивання води. При каскадному змиванні вода починає текти відразу з усіх боків, а при душовому – витікає під певним кутом і створює воронку, що омиває чашу.

Випускання води в каналізацію

Перш ніж купувати новий унітаз слід пам’ятати про його зв'язок із трубою каналізації. Необхідно точно знати, під яким кутом до унітазу вона розміщена (який в унітаза випуск) – чи труба йде з нього під прямим кутом у землю, чи з'єднується з каналізацією під кутом (скосий впуск) або йде в стінку горизонтально (прямий впуск).

Є три варіанти облаштування відводів для під'єднання до каналізації: скосий (30–45° відносно підлоги), горизонтальний та вертикальний. Тобто, випуск – це напрямок, під яким труба з'єднує унітаз і стояк. Раніше був поширений скосий випуск унітазів. Зараз все частіше роблять прямий випуск.

При виборі цього параметра необхідно знати розташування каналізаційної труби, до якої приєднуватимуть унітаз. Якщо труба розміщена в підлозі, то найефективнішим буде вертикальний випуск, що значно заощадить місце. Горизонтальний випуск є універсальним і за допомогою гофрованого патрубка його можна приєднати до каналізації, яка розміщена у підлозі, так і в стіні.

Визначити тип випуску дуже просто: слід глянути за унітаз і буде видно, в якому напрямку йде труба.

Якщо унітаз придбаний із неправильним напрямком впуску, то встановити його не буде змоги. Щоправда, можна використати перехідник, наприклад гнучку гофру, особливо якщо площа туалету дає змогу це зробити. Але варто пам'ятати: кількість з'єднань знижує надійність конструкції, а унітаз – такий, пристрій якому краще не протікати.

Матеріал виготовлення унітазів

Як правило, при виготовленні унітазів застосовують два основних матеріали: фарфор і фаянс. Ці матеріали отримують з однакової сировини, відмінність полягає лише в технології випалювання. Фаянс має досить значне вологопоглинання (близько 10%), в результаті чого під час експлуатації він втрачає первинний вигляд, а також з'являються тріщини на емалі. Термін слугування фаянсу становить 10–15 років. Технологія виробництва фарфору забезпечує його мінімальне вологовбирання, завдяки щільнішій структурі. Він є дорожчим, проте і термін його слугування значно триваліший (більше 30 років). На фарфорових виробах довше зберігається цілісність глазурі, завдяки цьому їх значно легше мити і вони довше зберігають свій первісний вигляд.

Фарфор менш пористий і гігроскопічний, ніж фаянс. Ця якість сприяє кращому очищенню від бруду поверхні унітазу і запобігає вбиранню запахів. Тобто фарфор має кращі гігієнічні якості і більш ударостійкий.

Відрізнити в магазині фарфор від фаянсу практично неможливо, оскільки вони покриті шаром глазурі, тому при виборі залишається покладатися лише на продавця.

Окрім звичних фаянсових і фарфорових унітазів, є чавунні, сталеві, пластикові, скляні тощо.

Різновиди моделей унітазів

Кольорове розмаїття сучасної сантехніки дає змогу вписати її практично в будь-який інтер'єр ванної кімнати – адже унітази бувають не лише однотонні або пофарбовані під кольоровий мармур, а й розмальовані класичим розписом чи картинними сюжетами.
Не менш важливою частиною унітазу є його сидіння. Сидіння бувають як звичайними пластиковими, так і поліпропіленовими та дюрапластовими з антибактеріальним покриттям. Іноді можна зустріти просто химерні унітазні сидіння – наприклад, прозорі сидіння, усередині яких розміщені предмети жіночої нижньої білизни або «плавають» рибки чи дельфіни.

Для особливо ощадливих громадян випускають бачки з подвійною системою змивання води – повною та економною. На практиці це означає дві кнопки змивання на бачку: за допомогою однієї кнопки можна спустити весь об'єм води, за допомогою другої – лише половину. Бувають також моделі, в яких економний режим змивання забезпечують лише єдиною кнопкою, яку необхідно натискати раз чи двічі. Також є моделі бачків зі стоп-режимом: натиснув раз – вода виливається, натиснув другий – процес призупинився.

Оскільки унітаз – це об'єкт, з яким щодня вступають у прямий контакт навіть найважливіші особи, спеціально для них випускають ексклюзивні «трони». Наприклад, серед багачів панує мода на позолочені або повністю золоті унітази.

Також є унітази класу «люкс», що мають сидіння з підігріванням, функцію дезодорації повітря, музичний супровід, антибактеріальне випромінювання, програмування режимів змивання тощо. Є дуже гарні дитячі унітази зі зручними уступами, унітази з поручнями і високі моделі, що скорочують до мінімуму навантаження на ноги.

У деяких моделях і унітаз, і кришка обладнані системою, яка їх повільно й акуратно опускає. Вона запобігатиме шуму від випадково зачепленої кришки, яка впала.

Конструкція зливного бачка

Важливим є взаємне розміщення унітазу і зливного бачка. Залежно від цього унітази бувають двох типів: компакт і моноблок, а також унітази з роздільним розміщенням бачка.

Найпоширенішими є унітази-компакти – бачок встановлюють безпосередньо на задню поличку унітаза. При цьому бачок кріплять до унітаза болтами через гумову манжету, що забезпечує герметичність.

Моноблоки – це єдине ціле. Головна перевага моноліту – місця з'єднань ніколи не будуть протікати. Недоліком є те, що моноліт дорожчий, ніж звичайний компакт і, зазвичай, має більші габарити.

Бачок можна розмістити окремо від унітаза і з'єднати з ним за допомогою патрубка. Роздільний спосіб під’єднання дає змогу зекономити місце – через відсутність полички на самому унітазі, його можна розмістити ближче до стіни. Сам бачок можна вмонтувати у стіну, закріпити під стелею або ж приховати у декоративній шухлядці. Крім економії місця, така система забезпечує краще змивання завдяки тому, що напір води, яка подається з підвісного бачка, більший, ніж у компакта.

Особливу увагу слід звернути на механізм змивання унітаза, який розміщують у бачку. Напевно, кожен користувач унітаза хоча б раз стикався з такими неприємностями, коли раптом перестає працювати змив, або, навпаки, вода з бачка починає текти не перестаючи чи сочиться тоненькою цівкою, залишаючи в чаші унітаза іржаві патьоки. Щоб уникнути цього, слід купувати моделі з простою конструкцією змивання. Всі «навороти» в нашій твердій воді, як правило, довго не витримують.

Керування зливом буває важільним або кнопковим. Система важелів на бачку витісняється кнопками – вони більш практичні і функціональні. Кнопки розміщують на бачку або стіні, якщо бачок захований. Їх може бути дві – це дасть змогу економити воду і раціонально використовувати її. Така операція називається «функцією половинного зливання води». Зазвичай при натисканні кнопок із бачка виливається його повний об'єм – 6–8 л води. Тепер, з появою другої кнопки, з бачка можна вилити 2–4 л. Фахівці вважають, що цього цілком достатньо для повної заміни води в чаші унітазу.

Є механізм змивання, що подає кількість води залежно від тривалості утримання кнопки змивання.

Важливим є тип наповнення бачка. Фахівці стверджують, що краще, коли вода надходить у бачок знизу – так набагато менше шуму. Якщо вода надходить збоку – дзюрчання води буде чутно, доки не заповниться увесь об'єм.

Також є безбачкові унітази, в яких змивання виконують безпосередньо з водопровідної системи, проте вони не набули у нас поширення через якість вітчизняних водопровідних систем.

Чаша унітаза

Є 3 основних види чаш унітаза:

1. тарілчасті – задня стінка виконана у формі уступу у вигляді тарілки. Перевагою такої форми є відсутність так званого «сплеску», недолік – поява неприємного запаху;
2. козиркові – задня стінка розташована з нахилом уперед відносно підлоги, в результаті чого, так само як і в тарілчастій ​​формі, відсутні бризки, а також під час використання не з'являються запахи. Така форма потребує ретельнішого змивання, а іноді й використання йоржика;
3. воронкоподібні – використовують здебільшого в імпортних моделях унітазів. Таку форму вважають найбільш гігієнічною, однак є ймовірність ефекту «сплеску».

Підвісний унітаз

Окрім традиційного кріплення до підлоги, останнім часом набули великої популярності підвісні унітази. Перевагами підвісної моделі є економія місця, простота прибирання приміщення, більш естетичний зовнішній вигляд. Їх використовують в офісних будівлях, туалетах ресторанів і розважальних центрів, квартирах тощо.

Щоправда, багатьох бентежить мініатюрність і зовнішня крихкість конструкції підвісного унітаза. Тим не менше, такий унітаз легко витримає найбільш огрядного господаря: адже за його «спиною» ціла інсталяція. А виробники гарантують, що такий унітаз витримає навантаження до 400 кг.

Кріплення унітаза до стіни здійснюють за допомогою блокової або рамкової інсталяції. Блокову інсталяцію застосовують при кріпленні лише до несучої стіни – для цього використовують металеві пластини та анкерні болти. Якщо ж підвісний унітаз необхідно закріпити на гіпсокартонній стіні або іншій неміцній поверхні, то використовують рамкову інсталяцію. Вона складається з рами, звареної з металевих труб, яку кріплять до підлоги і стіни, тим самим передаючи основне навантаження на підлогу. Саму інсталяцію можна легко приховати за гіпсокартонною стінкою або іншим доступним способом.

Бачок підвісного унітаза виготовляють із міцного пластику і ховають в стіну разом з інсталяцією, на поверхні залишається лише кнопка спускання води. Механізм бачка виконаний так, що за необхідності його заміни або ремонту його витягують через отвір для кнопки спускання.

Перевагою підвісних унітазів є те, що навколо ніжки унітаза і за його бачком не накопичуватиметься пил, тому що ноги і бачка тепер просто не буде. І труби, і бачок вмуровані в стіну (в систему інсталяції), а на поверхні є лише унітаз, а над ним – кнопка для зливання води. Також перевагою є очевидна економія місця. 40, 50, а то й 70 см бачка тепер не будуть займати місця в туалеті.

Вартість унітазів

На нашому ринку є величезний вибір унітазів – як імпортних, так і вітчизняного виробництва. Дизайнерські пристрої зарубіжних виробників, як правило, коштують набагато дорожче від звичних моделей, ціна їх часом сягає до 1500$. Причому фантазія унітазних модельєрів більше скерована на зовнішній вигляд, самі ж функції залишаються незмінними.

Найекономічніші підлогові унітази-компакти вітчизняного виробництва коштують 600–700 грн, імпортні – від 800–1100 грн. Підвісні дорожчі – 1000–1400 грн, але це лише унітази. До них ще потрібна система інсталяції з монтажним блоком, кнопками для змивання і кріпленням, яка коштує від 1500–1700 грн. Окремий бачок для прихованого монтажу коштує 900–1000 грн. Моноліти здебільшого зустрічаються лише дорогі, фірмові – 6000–7000 грн і вище. Підлоговий унітаз з високо піднятим бачком виробництва європейських фірм (старомодний зовні і сучасний всередині) коштує сьогодні досить дорого – 10 000–12 500 грн.

Купуючи дорогий унітаз, слід враховувати: що дорожчим він буде (що більше ризикує сантехнік при його установленні), то дорожче обійдеться його установлення. Зазвичай до стандартної суми (400–500 грн) при установленні дорогої сантехніки додають 10–15% їхньої вартості.

Встановлення унітаза

Професійне встановлення унітаза – це досить складне завдання. Від того, з чого виготовлений унітаз і чим його кріпитимуть до підлоги в туалеті, залежатиме, скільки років він прослугує. Унітази можна встановлювати на бетонні або плиткові підлоги. Для того, щоб унітаз прилягав до підлоги більш щільно, фахівці укладають листову гуму (між унітазом і підлогою відповідно).

Основні способи кріплення унітаза до підлоги:

• фіксування унітаза на цементній або плитковій підлозі за допомогою дюбелів;
• кріплення унітаза до тафти – дерев'яної дошки, втопленої у виїмці підлоги. Тафту виготовляють із добре прооліфленої міцної деревини (наприклад, із дуба). Знизу тафти встановлюють анкери, що забезпечують надійність її кріплення до підлоги;
• виїмку в підлозі заливають цементно-піщаним розчином, в якому втоплюють тафту з анкерами, врівень із підлогою. Після схоплювання розчину унітаз фіксують звичайними шурупами;
• встановлення за допомогою епоксидного клею. Перш за все, необхідно очистити склеювані поверхні від бруду і ретельно їх знежирити. Потім поверхні обробляють корундовим каменем для створення шорсткості і знов знежирюють. На опорну поверхню наносять шар клею завтовшки 4–5 мм й унітаз щільно притискають до підлоги.

Андрій АНДРУШКО