За методом виробництва керамічна плитка буває двох видів: екструдована і пресована. Для виготовлення екструдованої плитки м'яку глиняну масу пропускають через екструдер, який формує готові вироби. Виготовляючи пресовану плитку, порошкоподібну суміш обробляють пресом під високим тиском.

Залежно від того, з яких компонентів складається суміш і у якому режимі відбувається термообробка, отримують плитку з різними механічними властивостями.

Глазурована плитка вирізняється наявністю верхнього шару кольорового скла. Вона є більш міцною і зносостійкою, може мати різне забарвлення й орнаменти. Неглазурована керамічна плитка менш яскрава, проте її перевагою вважають однорідність текстури та забарвлення виробу по всій товщині.

Також керамічну плитку поділяють за ступенем водопоглинання. Значення цієї характеристики визначають за пористістю плитки: що менша щільність, то більше вологи здатен увібрати матеріал.

Механічні та декоративні властивості керамічної плитки залежить від способів випалювання глини. Подвійним випалюванням забезпечують первинну термообробку глиняної суміші, а після нанесення шару глазурі плитку повторно випалюють, що надає їй крихкості й пористості. Одинарне випалювання вважають більш сучасною технологією виготовлення керамічної плитки. Цей спосіб виробництва передбачає підсушування глиняної суміші, а потім нанесення глазурі й випалювання. Після одинарного випалювання керамічні вироби набувають високої міцності. Саме таку плитку використовують для облицювання підлоги всередині будинку.

Керамічна плитка для підлоги відрізняється від плитки для стіни перш за все більшою міцністю і вологостійкістю.

Серед розмаїття керамічних плиток для оздоблення підлоги найчастіше використовують такі:

• Монокотура
  Так називається глазурована плитка, виготовлена за технологією одинарного випалювання. Особливість її у тому, що глазурований шар наносять на невипалену основу плитки, а потім випалюють усе разом. Завдяки технології підготовки сировинної маси та подальшої обробки, така керамічна плитка для підлоги має низький ступінь водопоглинання – 3–3,5%. Монокотура набагато міцніша, ніж настінна плитка, відзначається підвищеною стійкістю до стирання, адже плитка на підлозі має витримувати більш високі навантаження, ніж на стіні.
• Кото і клінкер
  Ці види керамічної плитки виготовляють за технологією екструдування і потім розрізають на плитки певного розміру.

  Їх випалюють за температури приблизно 1300°С, тому вони дуже міцні. Такі плитки мають натуральний колір від жовтого до червонувато-коричневого відтінків, їх не прийнято вкривати глазур'ю.

• Керамограніт
  Це сучасний досить поширений натуральний матеріал для оздоблення підлоги, який виготовляють зі спеціальної суміші з додаванням білої глини, кварцу тощо.

  Керамограніт вважають найміцнішою плиткою для підлоги. Завдяки надзвичайно низькій пористості матеріалу, показник його вологопоглинання найнижчий - 0,5%. Цей матеріал морозостійкий і міцний, тому ним можна облицьовувати підлогу в будь-яких приміщеннях, у тому числі на відкритому повітрі.

Є керамічна плитка для різних приміщень, але немає універсальної кераміки, якою можна було б облаштовувати підлогу будь-де. Плитку вибирають з урахуванням технічної й естетичної функціональності підлоги у приміщенні, а також з урахуванням того, за яких умов вона використовуватиметься. Найчастіше керамічною плиткою облицьовують підлогу у ванній кімнаті, туалеті, кухні та передпокої.

Для оздоблення підлоги у ванній кімнаті й туалеті слід надати перевагу міцній керамічній плитці з підвищеними хімічними властивостями (зокрема, кислотостійкістю). Для облицювання підлоги у ванній кімнаті рекомендують використовувати плитки класу стирання I і II.

У кухні краще використовувати плитку особливої міцності, з високими механічними та хімічними характеристиками, низькою пористістю, III класу стирання.

Вибираючи керамічну плитку для підлоги у цих приміщеннях, окрім перелічених властивостей, беруть до уваги показник ковзкості.

Окрім звичної для нас плитки на підлозі у ванній кімнаті, туалеті, кухні, господарських приміщеннях, її укладають у вітальні або навіть у спальних кімнатах. Для цього так само передбачені окремі типи кераміки зі спеціальними властивостями.

Нині будівельний ринок пропонує широкий вибір форм, розмірів і кольорів плитки для підлоги. Вони можуть бути прямокутними, квадратними, шестикутними, витриманими у будь-якому стилі або виготовленими на замовлення.

Перш ніж купувати плитку, треба знати деякі важливі речі:

• щоб не помилитися з потрібною кількістю плиток, необхідно точно виміряти площу підлоги. Для цього використовують міліметрівку та накреслюють план приміщення і вказують його розміри. Це один із небагатьох способів розрахунку потрібної кількості керамічної плитки та її вартості;
• купуйте плитку з запасом; вона знадобиться, якщо укладальники або проектувальники припустилися помилки в розрахунках, або для додаткового оздоблення;
• якщо ви купуєте кілька упаковок із керамічною плиткою, обов'язково перевірте ідентичність кольору та візерунка;
• важливим показником є «геометрія» плитки і врахування відхилень реальних розмірів від зазначених виробником (прямокутність, правильність форми).

Керамічну плитку краще купувати одразу на всю площу приміщення для того, щоб уникнути різниці кольору та розмірів. Коли ви підраховуватимете потрібну загальну кількість плитки, треба додати ще приблизно 10%, оскільки частина матеріалу може розбитися, забруднитися і стати непридатною до укладання. До того ж якщо у майбутньому доведеться замінити окрему плитку, запасні елементи того ж кольору стануть у пригоді.

Для укладання керамічної плитки на підлогу знадобляться:

• захисні рукавиці;
• рулетка для вимірювання та пензель;
• керамічна плитка;
• розчин для укладання або спеціальний клей;
• шпатель сталевий, зубчастий і гумовий;
• дистанційні хрестики;
• рівень або правило;
• гумовий молоток;
• скребок для швів;
• розшивання;
• губка;
• розчин для затирання швів.

Дуже важливо, щоб поверхня підлоги перед укладанням керамічної плитки була сухою, рівною і гладкою.

Якщо перекриття будинку дерев'яне, на підлогу спочатку краще укласти фанерну, а вже згодом на неї керамічну плитку.

Бетонна підлога, якщо вона має гідроізоляційний прошарок, – чудова основа для укладання плитки. Проте будь-які нерівності такої основи спочатку заливають вирівнювальним бетонним розчином.

Важливим кроком підготовки основи для укладання керамічної плитки є демонтування плінтусів та звільнення підлоги від сторонніх предметів, які лише заважатимуть.

1. Секрет надійної та гарної керамічної підлоги – правильне та раціональне розташування кожного елемента. Для цього спочатку відміряємо середину довшої стіни приміщення і проводимо лінію на підлозі під необхідним кутом. Потім таке ж вимірювання здійснюємо від середини коротшої стіни. Як наслідок – отримуємо дві пересічні лінії.
2. Керуючись розміткою, розкладаємо плитку на підлозі. Краще уникати того, щоб плитка була обрізаною біля стін приміщення (це впадає у вічі та виглядає непривабливо).
3. Зубчастим шпателем наносимо на основу рівний тонкий шар клею, приготовленого відповідно до інструкції на упаковці.
4. Укладаємо плитку на клей, міцно притиснувши її до основи. Для того, щоб укладання було рівномірним, використовуємо лінії розмітки та дистанційні хрестики. Рухаючись уздовж однієї лінії, укладаємо плитку на нанесений клей. Поступово просуваємося підлогою, доки плиткою не буде вкрита повністю вся поверхня.

   Якщо ціла плитка завелика для укладання у важкодоступних місцях (стиках, заокругленнях, виступах), її можна розрізати спеціальним пристроєм, на якому виставляють потрібні розміри (щоб плитка мала однаковий розмір).

5. Кожну укладену керамічну плитку «підганяємо» до решти, укладаючи зверху рівень і легко постукуючи по ньому гумовим молотком.
6. Наступного дня, коли клей затужавіє, виймаємо дистанційні хрестики й обробляємо шви між плиткою. Розчин, підібраний до кольору плитки, втираємо у щілини за допомогою гумового шпателя.
7. Надлишки розчину забираємо відразу після нанесення, а після підсихання (через 15–30 хв) миємо всю керамічну плитку, не зачіпаючи свіжий розчин між швами.
8. Форму та глибину шва коригуємо розшивкою або куском гумової трубки.

Керамічна плитка на підлозі не потребує спеціального догляду і, зазвичай, зберігає первинний зовнішній вигляд протягом усього терміну експлуатації. Щоб повною мірою оцінити переваги керамічної плитки, необхідно дотримуватися кількох нескладних рекомендацій щодо догляду.

Для підтримки чистоти керамічної підлоги достатньо регулярно протирати плитку м'якою зволоженою ганчіркою, додаючи будь-які мийні засоби, за винятком тих, що мають кислотну основу. Також фахівці радять не застосовувати абразивні засоби догляду, металеві щітки, особливо, якщо плитка на підлозі глянсова.

Серед недоліків укладання керамічної плитки найчастіше зустрічаються такі:

• невизначеність кількісно-якісних параметрів;
• порожнечі під плиткою, які призводять до руйнування;
• нестикування швів під час укладання;
• погане припасування й підрізання плитки.

Олександр ФІНЬКО