Забруднене повітря у приміщенні – причина багатьох хвороб і поганого самопочуття. Тому дуже важливо забезпечити провітрювання, особливо кухонних приміщень. При недосконалості роботи проточно-витяжної вентиляції слід установити примусову над кухонною плитою.

При виборі витяжки слід надати перевагу тій, яка працює у двох режимах – відтоку та циркуляції.

При роботі витяжки в циркуляційному режимі повітря ззовні проходить через фільтри, очищається і повертається назад у приміщення. Витяжка, що працює в циркуляційному режимі, незамінна там, де немає змоги забезпечити відтік повітря назовні, або взимку, коли тепле повітря краще не видаляти.

На ринку є два види витяжок: витяжки, які збирають і відводять повітря у вентиляційний канал або на вулицю, і витяжки, які проганяють повітря через свій фільтр, очищаючи його, тобто рециркуляційні.

У першому випадку витяжку під’єднують до вентиляційної шахти за допомогою гофрованого шланга чи пластикового повітропроводу. Таким чином усі кухонні випаровування, гар і кіптява, проходячи через багаторазові жироуловлюючі фільтри, виводяться за межі приміщення.

Режим відведення найефективніший: очисник повітря просто викидає забруднене повітря і створює перепад тиску, внаслідок чого створюється приплив свіжого повітря, збагаченого киснем і необхідними для здоров'я іонами.

Кухонні витяжки є абсолютно безпечними. Вони мають подвійну ізоляцію електричних ланцюгів. Більшість витяжок мають функцію захисного відключення, яка спрацьовує автоматично після кількох годин безперервної роботи. Кухонну витяжку краще додатково заземлити, що запобігатиме перегоранню мотора, електронного блока керування, мимовільному ввімкненню. Витяжки потребують електроживлення, тому для них передбачають розетку (220 Вт).

Витяжки з жироуловлюючим фільтром потрібно оберігати від відкритого вогню, конфорки слід запалювати тільки тоді, коли на них стоїть посуд.

Якою б складною і досконалою не була витяжка, запорукою її ефективної та безпечної роботи є правильне установлення над плитою. Ширина витяжки має бути не меншою від ширини поверхні газової плити. Наприклад, для плити шириною 60 см найоптимальнішою є витяжка шириною 90 см. Якщо варильна поверхня – газова, то висота розташування витяжки над поверхнею плити має бути не менше 80 см (щоб уникнути випадкового загоряння жирового пилу на жироуловлюючих фільтрах), а якщо електрична – то витяжку можна облаштувати трохи нижче, на висоті 70 см. При установленні проточної вентиляції треба слідкувати, щоб не порушити вентиляційної системи будинку. При під’єднанні до вентиляції треба вибирати труби з гладкою поверхнею, що підходять по діаметру та формі перерізу. Вивідний канал має бути максимально коротким і містити мінімальну кількість вигинів. Збирання та встановлення проточної вентиляції – досить складний процес, який слід довірити кваліфікованим фахівцям.

На вибір витяжки впливає: кількість місця, яке знадобиться для обладнання (положення наявного вентиляційного каналу), мінімальна відстань від електричної (газової) плити, висота, ширина і загальний вигляд кухні. Витяжки мають бути стійкі до впливу хімічних речовин, тертя, дряпання, захищені від руйнівної дії високої температури, вологи та жирів. Поверхні витяжок мають бути гладкими та зручними для чищення. При купівлі витяжки необхідно звернути увагу на рівень шуму вентилятора, що працює у витяжці, ресурс фільтра та частоту його заміни, електричну потужність.

Види витяжок за формою і дизайном

Витяжки бувають плоскі, вбудовані, купольні, декоративні, острівні.

Плоскі витяжки монтують у стіну над плитою. Вони найпростіші та недорогі, до їх складу входять вентилятор і фільтр, їх застосовують тоді, коли немає змоги виводити повітря у вентиляційну систему.

Вбудовані витяжки поділяють на вбудовані і висувні. Висувні витяжки в неробочому стані є прихованими, а при роботі їх висувають. Така витяжка підійде тим, у кого не дуже велика кухня або, наприклад, коли на кухні маленька нестандартна плита і велика вбудована витяжка над нею виглядає неестетично.

Вбудовані і висувні витяжки (як і плоскі) кріплять до стіни, але вони мають вихід у вентиляційний отвір і тому функціональніші та довговічніші.

Купольні витяжки (мають форму купола або парасольки) є найпоширенішими. Такі витяжки підійдуть до великих кухонь і їх, як правило, монтують на стелю. Це хороший варіант тоді, коли плита стоїть на деякій відстані від стіни. Такий тип витяжок, на відміну від плоских і вбудованих, має велику кількість різних форм, колірних рішень і розмірів.

Дизайн купольних витяжок дуже різноманітний – чорні, білі, з нержавіючої сталі, алюмінію, міді, різних яскравих і пастельних кольорів, із квітковими орнаментами, оздоблені під дерево, камінь тощо. Форма купола теж може бути різноманітною – у вигляді конуса, піраміди, усіченої піраміди, паралелепіпеда тощо. Останнім часом популярні витяжки з загартованого скла, але вони непрактичні – скло над плитою дуже швидко забруднюється і потребує регулярного чищення.

Додатковими елементами дизайну витяжок можуть бути полиці, на яких можна зберігати різноманітні приправи, а також рейлінги, на які можна вішати кухонне приладдя.

Декоративні витяжки мають потужний і досить безшумний вентилятор, який дає змогу ефективно втягувати повітря без установлення екрана над поверхнею плити.

Такі витяжки можуть бути у формі панелей, прикріплених до стіни за плитою, або, наприклад, їх можна висувати з поверхні робочого столу поряд із плитою, коли це необхідно, і ховати назад після приготування їжі.

Острівні витяжки по суті є варіантом купольних витяжок, але їх кріплять не до стіни, а до стелі. Їх монтують над плитами, які знаходяться посеред кухні. Таке розміщення характерне, наприклад, для житлових приміщень, спланованих у вигляді студії. Якщо їжу готують у тому ж приміщенні, де люди займаються іншими справами (наприклад, сплять), то до витяжок висувають досить суворі вимоги.

Острівні витяжки мають бути потужними (щоб запобігти розповсюдженню запахів в інші частини приміщення) і, в той же час, безшумними (щоб у приміщенні можна було комфортно займатися чимось іще, окрім приготування їжі). Такі вимоги значно підвищують ціну острівних витяжок порівняно з їх настінними аналогами.

Фільтри для витяжок

У витяжках використовують фільтри двох видів: жироуловлювальний, що затримує найдрібніші крапельки жиру та кіптяву, і вугільний, що поглинає запахи.

Для того, щоб витяжка функціонувала добре та довго слугувала, фільтри потрібно своєчасно замінювати або очищати. Виробники сучасних витяжок забезпечують деякі моделі індикатором забруднення. Зазвичай на поверхню фільтра наносять якийсь малюнок і він поступово починає бліднути і зникати або навпаки стає яскравішим – тоді потрібно замінювати або чистити фільтр.

Зараз часто застосовують моделі, до комплекту яких входять як жироуловлювальні фільтри, так і вугільні. Такі витяжки можуть працювати в циркуляційно-проточному режимі, тобто вони можуть не тільки виводити «небажані» запахи назовні, а й очищати повітря за допомогою одного або кількох фільтрів і повертати його назад у приміщення.

Жироутримувальними фільтрами комплектують усі витяжки, вони призначені, щоб затримувати на собі частинки жиру. Також вони слугують для захисту двигуна, внутрішніх стінок витяжки і стінок повітропроводу від жирових частинок та продовжують термін слугування приладу. Жироутримувальні фільтри бувають одно- й багаторазові. Набагато практичніші та зручніші багаторазові фільтри. Такі фільтри можна мити звичайним засобом для миття посуду.

Жирові фільтри бувають трьох типів:

• акрилові – їх миють раз на місяць вручну в теплій мильній воді;
• фільтри зі спеціального паперу, флізеліну або синтепону з кольоровими знаками на верхній частині фільтра – це одноразові фільтри, їх замінюють, коли знаки проявляються в нижній частині фільтра і стають видимими через отвори решітки;
• алюмінієві – це багаторазові фільтри, які миють кожні два тижні знежиреними складниками або в посудомийній машині. Такі фільтри складаються з кількох шарів перфорованого алюмінію. Отвори в ньому розташовують так, щоб забезпечити максимальне проходження повітря з мінімальним шумом.

Недоліком фільтра тонкого очищення є втрата повітрям при проходженні через нього легких іонів, які містяться в ньому. Таке повітря стає мертвим, тому що втрачаються негативно заряджені іони кисню. В такому випадку їхню нормальну концентрацію необхідно підтримувати штучно, за допомогою іонізаторів – приладів, що створюють озон завдяки електричним зарядам у повітрі. Також слід врахувати, що застосування вугільних фільтрів у циркуляційному режимі знижує продуктивність в 1,5 разу.

Світло від витяжки

Найчастіше витяжку розміщують над плитою і задля зручності в неї вмонтовують підсвічування. У сучасних витяжках система освітлення ретельно продумана. Практично всі витяжки оснащені лампами, призначеними для освітлення простору під ними. У витяжках застосовують найрізноманітніші лампи. Останнім часом найчастіше виробники комплектують витяжки галогенними лампами, які дають рівномірне тепле яскраве світло. Недоліком таких ламп є те, що вони часто перегорають. Цього недоліку позбавлені люмінесцентні лампи, але світло від них холодніше й слабше. Поширені раніше лампи розжарювання в сучасних витяжках практично не застосовують. У сучасних витяжках використовують світлодіодні джерела світла, але вони досить дорогі.

У нових моделях кухонних витяжок можна поступово збільшувати або зменшувати інтенсивність світлового потоку. Крім того, можна фокусувати освітлення над робочою поверхнею або освітлювати всю кухню.

Рівень шуму витяжки

На жаль, рівень шуму підвищується прямо пропорційно до продуктивності. Тому важливо грамотно вибрати модель кухонної витяжки з оптимальним співвідношенням продуктивності та шуму.

Шум у сучасних витяжках дуже низький і не завдає значних незручностей на кухні. Головним джерелом шуму витяжки є електромотор вентилятора. Тому виробники витяжок йдуть на всілякі хитрощі, щоб зробити його роботу тихішою. Практично всі сучасні витяжки забезпечені антивібраційною прокладкою, що відокремлює мотор від двигуна та забезпечує тиху роботу витяжки. Прийнятним вважають рівень шуму у межах 50 дБ.

Можна придбати безшумну витяжку із зовнішнім мотором. Мотор у таких витяжках встановлюють за межами приміщення: на виході вентиляційного каналу, на горищі або в іншому підсобному приміщенні.

Панель керування

Наявність усього двох функцій – очищення повітря та освітлення – накладає відбиток і на систему керування. Як правило, панель складається з кнопки ввімкнення підсвічування і кількох кнопок вибору режиму роботи з різною продуктивністю. Це найпростіший і найнадійніший варіант керування.

Іноді місце кнопок займають сенсори. У цьому випадку, для активації відповідної функції не потрібно тиснути на кнопку – досить легкого дотику. Часто сенсорне керування супроводжують світлодіодною індикацією.

Іноді для зміни продуктивності витяжки використовують повзунковий перемикач – це механічний полозок, переміщаючи який в одному напрямку, збільшують швидкість роботи мотора, в іншому – зменшують.

Однак є і складніші системи керування, в тому числі і з рідкокристалічним дисплеєм, на якому відображається інформація про режими роботи, продуктивність, рівні підсвічування. У деяких витяжках використовують оригінальне рішення: все керування пристроєм (і рівень освітлення, і продуктивність) здійснюють натисканням і обертанням невеликої кульки, вбудованої в торець витяжки.

Андрій АНДРУШКО