Шпаклювання стін – процес досить трудомісткий. Від якісного виконання цих робіт залежить зовнішній вигляд помешкання. Нині на ринку широко представлені різні види сухих шпаклівок, виготовлені з використанням гіпсу або цементу. Слід пам'ятати, що сухі шпаклівки – це напівфабрикат, для використання їх необхідно приготувати – насипати в ємність, додавати воду і ретельно перемішувати до утворення однорідної маси за допомогою міксера.

Сухі шпаклівки мають, як правило, обмежений термін використання після змішування з водою. Шпаклівку, яка залишилася, фахівці використовувати не рекомендують.

Для шпаклювання стін беруть шпателі двох розмірів:

великий – від 20 см і маленький – до 10 см. Шпаклюють стіни після установлення штукатурних маяків та вирівнювання стін штукатуркою.

Підготовка основи та вибір шпаклівки

Основу треба очистити від пилу, фарби, відшарувань, кіптяви, штукатурки, яка погано тримається, жирових і воскових плям. Не допускається нанесення розчинів на промерзлу основу. На підготовану основу валиком наносять ґрунтовку.

Шпаклювальні роботи здійснюють при температурі навколишнього середовища та оздоблюваних поверхонь від +10 до +25°С при відносній вологості не нижче 60%.

Шпаклівку слід обирати відповідно до основи, на яку її наноситимуть. Для мінеральних основ (штукатурка, бетон) краще обрати гіпсову шпаклівку. У вологих приміщеннях (ванній кімнаті) потрібні цементні шпаклівки. Перед купівлею слід переконатися в тому, що шпаклівка відповідатиме тій основі, на яку буде нанесена, а також подальшим умовам експлуатації. Перед роботою слід закрити поліетиленом або іншим матеріалом всі меблі, світильники на стелі тощо.

Необхідно обов'язково дотримуватися техніки безпеки. Електропроводка у відремонтованому приміщенні має бути знеструмлена, щоб уникнути замикань і нещасних випадків.

Технологія шпаклювання поверхонь

Необхідні інструменти: металеві шпателі (великий і малий), міксер (електрична дриль із насадкою для розмішування розчинів), сходи-драбина або риштування.

Суху шпаклювальну суміш заливають чистою водою кімнатної температури (в холодну пору – підігрітою) згідно з інструкцією на упаковці і ретельно перемішують міксером до консистенції сметани. Суміш має вийти однорідною, без грудок. Деякі суміші потребують витримування після змішування, протягом якого у воді розчиняються добавки. Після витримування суміш перемішують знову.

Шпаклівка нормальної густоти добре прилипає до шпателя і тримається на вертикальній поверхні. Якщо шпаклівка загусла, її слід розвести водою або ґрунтовкою.

За допомогою невеликого шпателя порцію шпаклівки наносять на край великого шпателя і з зусиллям наносять на оздоблювану поверхню (що більше зусилля, то тоншим буде шар шпаклівки). Рухаючись знизу-вгору від одного з кутів, наносять шпаклівку на всю поверхню, стежачи за тим, щоб не було пропусків і великих нерівностей. Шпаклюють поверхню 2–3 рази, даючи їй висохнути після кожного.

Товщина шару, яку накладають, залежить від кута нахилу шпателя до поверхні: що менший кут, то більша товщина шару. При нанесенні шпаклівки шпатель розташовують під кутом 60° до оздоблюваної поверхні. Під кутом 80° отримують найтонший шар шпаклівки. При шпаклюванні криволінійних поверхонь або у вузьких місцях застосовують прямі або такі, що повторюють форму поверхні, гумові шпателі.

При виконанні робіт шпателем рекомендують спочатку заповнити великі ямки і нерівності, а коли розчин затвердне і висохне, укладати вирівнювальний шар.

Висохлий перший шар шпаклівки шліфують, ґрунтують, потім наносять другий шар, а якщо необхідно, то й третій. Шпаклівку шліфують наждачною шкуркою або сіткою, накрученою на дерев'яний брусок чи терку так, щоб не залишалося подряпин. Рекомендують спочатку шліфувати крупнозернистою, а потім дрібнозернистою шкуркою.

Готова поверхня має бути ідеально гладкою на дотик, без будь-яких шорсткостей і дрібних нерівностей.

Під час шпаклювання слід використовувати спеціальну малярську сітку, яку наклеюють між шарами шпаклівки. Це дасть змогу уникнути тріщин на поверхні, котру фарбують, бо поштукатурені і панельні стіни можуть мати непомітні тріщини, яких зазвичай не видно крізь шпалери, але при фарбуванні вони обов'язково проступлять.

Якщо шпаклюють під фарбування, фінішне шліфування виконують у напрямку «за світлом», щоб можливі дефекти були менш помітні. Візуально якість контролюють при максимальному освітленні, щоб були помітні найдрібніші дефекти – тоді при природному освітленні поверхня виглядатиме дуже добре.

Після використання інструмент та обладнання відразу відмивають у теплій воді. Шпаклівки можуть засмічувати труби, тому не рекомендують виливати масу, що залишилася, в каналізацію.

Види шпаклівок і шпаклювання

Залежно від кінцевого оздоблення поверхні, якість шпаклювання поділяють на два види: «під фарбування» і «під шпалери». Шпаклювання «під фарбування» потребує значних зусиль, певних навичок і має бути дуже якісним. Це пов'язано з тим, що будь-яке лакофарбове покриття потребує ідеально гладкої поверхні і не приховує тих нерівностей, які залишилися після шпаклювання. Шпаклювання «під шпалери» менш вимогливе до якості отримуваної поверхні і, залежно від щільності шпалер, допускає незначні подряпини і нерівності на зашпакльованій поверхні. Є відмінності й у використовуваній шпаклівці. Для шпаклювання «під фарбування» на останньому етапі використовують фінішну шпаклівку, а під шпалери можна використовувати проміжну шпаклівку, що дасть змогу заощадити на матеріалах без погіршення якості.

Шпаклівка – пастоподібний високопластичний матеріал, який використовують для оздоблення приміщень. Суха суміш для шпаклівок має бути тонкодисперсною для досягнення необхідного класу поверхні. Для зовнішніх робіт у шпаклювальних складниках використовують цементні зв'язувальні, для внутрішніх приміщень опалюваних будівель – гіпсові. Для забезпечення адгезії, пластичності, необхідних термінів тверднення обов'язковою вимогою є введення до шпаклівок розчинних у воді полімерних добавок.

Фінішні шпаклівки другого шару призначені для одержання поверхні, повністю готової до нанесення відповідного декоративного покриття. Їх вибір залежить від вимог, які висувають до фінішних покриттів. Характеристики фінішної шпаклівки залежать від виду і розмірів фінішного покриття.

Усі шпаклівки поділяють на два види: готові шпаклівки і суміші, які необхідно розводити.

Готові шпаклівки – це в'язка маса, яку поставляють зазвичай у твердій тарі (пластикові відра) або в пакетах (дешевші варіанти). Вона готова до застосування відразу після відкриття упаковки.

Сухі суміші, як правило, можна придбати в спеціальних мішках. Це порошкоподібна маса, яку потрібно розводити водою. Інструкції з розведення завжди вказані на упаковці.

Стартова шпаклівка

Це грубий стартовий матеріал для забивання штроб, великих перепадів стін, отворів. Товщина шару за одне нанесення може сягати 1,5 см. Можна наносити кілька шарів шпаклівки, роблячи паузи на висихання. Для максимальної якості стартовими сумішами стіни шпаклюють повністю, при цьому наносять матеріал на широку малярську сітку, тоді він краще триматиметься на поверхні, поверхня буде рівнішою (що грубіша сітка, то рівнішою виходить поверхня), і не утворюватимуться тріщини.

Маякова шпаклівка

Це такий самий матеріал, що й стартова шпаклівка, застосовують його з тією ж метою, але по маяках. Маяк – це металева, гіпсова або дерев'яна рейка виставлена у вертикальній площині під рівень, а в горизонтальній площині – в одну лінію. Таким чином поверхня після стартових робіт рівна не тільки візуально, а й ідеально вертикальна й рівна при перевірці рівнем. Таку шпаклівку використовують не часто, тому що вона дорожча від стартової, а візуально пошпакльовані поверхні нічим не відрізняються (за умови, що їх робили професіонали).

Фінішна шпаклівка

Наносять фінішну шпаклівку на маякову або стартову шпаклівку для додання їй гладкості. В ідеалі має вийти гладенька, без пор і тріщин поверхня, яка нагадує поверхню яйця. При цьому фінішну шпаклівку стін наносять тонким шаром, повністю повторюючи площину, попередньо підготовлену стартовою або маяковою шпаклівкою. Дехто помилково вважає, що за допомогою фінішної шпаклівки можна вирівняти стіни. Рівними будуть стіни, чи ні залежить тільки від якості стартових робіт – фінішна шпаклівка тут ні до чого. А ось гладкість поверхні безпосередньо залежить від неї.

Андрій АНДРУШКО