Фарбування стін і стелі – найкращий та найшвидший спосіб оновити чи змінити інтер’єр. Якщо наважуєтеся на таке, то варто заздалегідь ознайомитися з особливостями та технікою малярської роботи. Фарбування не належить до технологічно складних процесів і спеціальної підготовки не потребує, тому з цією роботою може впоратися кожен бажаючий.

З чого розпочати?

Перш ніж розпочати роботу, необхідно визначити тип призначеної для фарбування поверхні, розрахувати необхідну кількість фарби та обрати колір. Слід пам’ятати, що якість роботи, в першу чергу, залежить від підготовки основи, вибору інструментів і матеріалів. Перед фарбуванням стеля і стіни мають бути рівними і гладкими, тому  заздалегідь їх треба уважно оглянути при додатковому освітленні. Це дасть змогу виявити дрібні подряпини чи нерівні місця.

Для роботи вам знадобляться пензлі та валики з ванночками для дозованого набирання необхідної кількості фарби.

Пензлі

Пензлі мають природну або синтетичну волосінь. Краще обрати природні – вони хоча й дорожчі від синтетичних, зате міцніші. Пензлі з рівно обрізаною волосінню призначені для фарбування стін і стель, заокруглені – для фарбування кутів, зрізані, з трикутною формою волосіні, призначені для фарбування віконних рам.

Валики

Сьогодні виробники пропонують багато валиків і міні-валиків із різних матеріалів – природних (хутро, велюр), штучних (поліакрил, поліестер, поліамід, поролон). Ними легко і швидко можна покрити значну площу (за день валиком можна покрити фарбою поверхню площею понад 100 м²). Деякі валики мають таку конструкцію, що фарба надходить у корпус під тиском або через проміжний валик. Валик складається з двох частин – бюгеля (ручки) і бобіни (насадки). Бобіна, тобто робоча поверхня, може бути або монолітною, або розкладною. Також валики класифікують за розміром: малі (міні-валики, довжина бобіни – до 180 мм), середні та великі (фасадні, довжина бобіни – понад 250 мм).

Валики з поліамідупризначені для нанесення всіх типів розчинних і водно-дисперсійних фарб. Структура ворсу дає змогу працювати з шорсткими та нерівними поверхнями. Такий валик не потребує особливого догляду, його легко чистити.

Валики з поліакрилузастосовують для фарб на водяній основі. Придатні для всіх лакофарбових матеріалів, які налічують невелику кількість розчинників. Вони мають доволі тривалий експлуатаційний термін. Придатні для фарбування грубих, гладких поверхонь.

Валики з поліестерумають однорідну волокнисту структуру. Їх використовують для нанесення дисперсійних фарб для стін і стель. Такі валики є найменш зносостійкими.

Валики з поролонузастосовують для фарбування водно-клейовими основами.

Хутряні валикипризначені для фарбування емалями, лаками, олійними фарбами.

Велюрові валики,завдяки однорідній структурі та короткому ворсові, придатні для фарбування гладких поверхонь.

Структурні валикипризначені для нанесення структурної фарби та надання поверхні фактурного покриття.

Рельєфні валикипризначені для нанесення густих фарб із декоративним ефектом.

Ворсинки валика повинні мати середню довжину, бо надто короткі дають гладку поверхню, а великі – грубу структуру. Крім того, валики з довгим ворсом витрачають більше фарби. Тому стіни краще фарбувати валиком із довгим ворсом, стелю – з коротким.

Для фарбування вам також будуть необхідні ще такі додаткові предмети:

шпатель для зішкрябування старої фарби (якщо така є на стіні);

зволожена губка для усунення ляпів від свіжої фарби;

малярний скотч для вікон і підлоги;

газети або поліетиленова плівка для накриття більшої площі (підлоги і великих меблів);

гумові рукавички для захисту рук від фарби.

Тонкощі фарбування

Фарбування пензлем

Пензлем фарбують у двох напрямках – вертикально і горизонтально, щоб уникнути слідів, які залишаються після фарбування в одному напрямку.

Пензель треба тримати перпендикулярно до поверхні, яку фарбуєте, а помахи руки мають бути великими та рівномірними, так щоб мазки виходили якнайдовшими. Стежте за тим, аби не натискати занадто сильно чи, навпаки, легко на пензель.

Обираючи пензель, слід звернути увагу на довжину його робочої поверхні. Для того, щоб фарба рівномірно лягала, волосінь не повинна бути ні надто довгою, ні надто короткою. Ідеально, коли довжина робочої частини пензля дорівнює діаметрові.

Водні фарби слід наносити перехресними рухами перпендикулярно до поверхні, спочатку вздовж, а потім – упоперек стіни. При фарбуванні стель рух пензля має бути перпендикулярним до потоку світла, а при повторному фарбуванні – уздовж потоку.

Якщо у процесі фарбування пензель починає втрачати волосінь та прилипати до фарбованої поверхні, то його необхідно замінити.

Після роботи пензель необхідно ретельно вимити водою з господарським милом. Якщо ви використовували олійні фарби, то перед тим, як помити пензель, занурте його на 20–30 хв. у посудину з розчинником. Потім пензлі треба витерти сухою тканиною і добре просушити.

Фарбування валиком

Фарбувати валиком значно легше, ніж пензлем, і якість роботи є вищою. Валик швидко покриває поверхню фарбою. Валики виготовляють із робочою шириною катка 10–30 см. Для фарбування стін потрібен валик із довгою ручкою. Ручку валика можна зробити довшою, вставивши в неї спеціальну телескопічну трубку. Валик має циліндричний ролик, який обмотаний спеціальним матеріалом і обертається навколо осі, закріпленої на ручці. Зазвичай валик укомплектований запасним покриттям, яке легко замінити у процесі виконання різних робіт.

Як матеріал для ролика слугує вовняна тканина з коротким ворсом, губка з полімерних матеріалів, а також природне або штучне хутро. На вовняній тканині фарба не надто добре утримується та розбризкується довкола. Зате такий валик наносить фарбу рівнішими та гладкішими мазками, ніж валик із довгим ворсом.

Дуже важливим моментом є натискання на валик. Трохи більше треба натискати на ту частину валика, яка рухається по непофарбованій поверхні. Ця частина краще зафарбовуватиме поверхню, а та частина, на яку припадає слабший натиск, зніматиме залишки фарби, забезпечуючи якісне фарбування і рівномірне покриття усієї площі.

Після закінчення роботи хутряний валик почистіть від залишків фарби. Це можна зробити таким чином: розстеліть газету чи будь-який папір і проведіть по них валиком кілька разів. Після цього ретельно помийте поверхню валика водою з милом, розправте ворс і висушіть.

Фарбування: крок за кроком

1.      Обгорніть ванночку для фарби поліетиленовою плівкою та заклейте скотчем.

2.      Ретельно перемішайте фарбу.

3.      Налийте трохи фарби у ванночку.

4.      Фарбування розпочинайте з кутів пензлем.

5.      Стелю розпочинайте фарбувати від найближчої до вікна частини. Після кожного занурювання валика у фарбу вимальовуйте на стелі квадрати, які накладаються один на другий, розміром приблизно 1–2 м.

6.      Стіни фарбуйте, розпочинаючи пензлем з правого верхнього кута.

7.      Важкодоступні місця (навколо батареї опалення) фарбуйте кутовим пензлем.

8.      Якщо ви фарбуєте стіни іншим кольором, ніж стелю:

на стіну попід стелю наклейте широкий паперовий скотч – маєте чітко окреслену межу поміж кольорами стелі і стін. Пофарбуйте пензлем уздовж нижнього краю скотча.

9.     Можна розпочинати перше фарбування валиком. Проводьте ним кілька разів уперед і назад, умовно повторюючи літеру W та охоплюючи щораз більшу площу. 

Небажані ефекти, які можуть виникнути після фарбування

Поради професіоналів

Для збереження однорідної структури фарби, а також для запобігання утворенню осаду, щоразу занурюючи пензель у фарбу злегка збовтуйте її.

Якщо ви не завершили процесу фарбування, але хочете його на деякий час перервати, то пензель і валик не обов’язково відчищати від фарби – достатньо лише занурити їхню робочу поверхню в посудину з водою. Наступного дня обтрусіть із них воду і можете продовжувати фарбувати.

Витрати фарби при роботі з валиками є значнішими, ніж із пензлями. Тому з метою економії краще одночасно використовувати і валик, і пензель.

Ванночка зі структурованою поверхнею дає змогу значно знизити витрати фарби.

Важкодоступні місця зручніше фарбувати тонким пензлем.

Для того, щоб фарба рівномірно розходилася поверхнею та не залишала патьоків, попередньо «прокатайте» валик по аркушеві картону або фанери.

Не використовуйте той самий валик для нанесення різних типів фарб.

Не варто купувати валик, якщо з нього на різні боки стирчать нитки, хутро надірване або криво прошите, а також, якщо бобіна має тріщини.

Намагайтеся організувати свій робочий час таким чином, щоб не переносити фарбування одного приміщення на наступний день.

Стіна, яку фарбують уперше, повинна бути покрита фарбою мінімум двічі.

Якщо до пофарбованої поверхні прилипла пилюка, то після висихання її можна легко протерти сухою щіткою.

Дуже забруднену поверхню (це стосується також тих випадків, коли на стіні з’являються патьоки та краплини засохлої фарби) необхідно ретельно зашліфувати та пофарбувати знову.

Секрети фахівців

Нові щітки попередньо занурте у воду – це запобігатиме випадінню щетини.

Два тонкі шари фарби краще утримуватимуться, ніж один товстий.

Останній шар фарби щіткою треба наносити у напрямку світла, щоб не були помітні її сліди.

Для того, щоб фарба по ручці інструмента не стікала на руки, обв’яжіть її ганчіркою.

Зберегти невикористану фарбу, а також запобігти утворенню на ній сухої плівки, можна, поливши її тонким шаром олії.

Щоб усунути запах свіжої фарби, покладіть у приміщенні розрізану свіжу цибулину.

.                                                                      Маркіян Кульчицький