Дерево донині залишається одним із найпопулярніших  матеріалів при виготовленні дверей. Це екологічно чистий продукт, який дарує нам сама природа.

Деревина високої якості, правильно розпиляна, висушена і склеєна, – це гарантія того, що двері збережуть свої початкові властивості протягом десятиліть експлуатації без зміни форми, розмірів і не створять проблем при їх використанні.

Загальна інформація

Важливим елементом для дерев'яних дверей є лакофарбове покриття, яке має захищати деревину від агресивного навколишнього середовища і зберігати її красу. Для дверей слід застосовувати фарби, що не відшаровуються, двокомпонентні поліуретанові лаки, просочення і ґрунтовки. Ці покриття мають бути екологічно чистими, стійкими до впливу світла і тривалий час зберігати еластичність.

Як матеріал використовують дерев'яний масив із сосни, дуба, вільхи, ясеня. Також є дерев'яні двері з різними видами декоративного скла, яке може мати різноманітне колірне і структурне рішення.

На сучасному ринку двері поділяють на дві великі групи: з натурального дерева та зі штучних матеріалів, що нагадують його. Дерево як природний матеріал має низку недоліків (наприклад, гігроскопічність), тому широко поширені його замінники, що істотно знижує вартість дверей. Найбільшу популярність має матеріал MDF, що вирізняється високою гідрофобністю і підвищеною щільністю.

За своєю природою деревина має як позитивні, так і негативні властивості, які необхідно враховувати при виробництві та експлуатації дверей.

Переваги натуральної деревини:

-        висока міцність та морозостійкість;

-        низькі тепло- та звукопровідність;

-        легкість в обробці;

-        простота утилізації;

-        низький коефіцієнт температурного лінійного розширення.

Недоліки натуральної деревини:

-        наявність вад (сучки, тріщини, смоляні кишені тощо);

-        гігроскопічність (наявність надлишкової вологи в деревині, що спричиняє різке погіршення всіх її фізико-механічних властивостей);

-        горючість.

Породи дерева для виготовлення дверей

Експлуатаційні та естетичні якості дерев’яних дверей, а також їх вартість, залежать від багатьох факторів, в тому числі від того, яку породу дерева використовують при їх виготовленні.

Породи дерева, перш за все, поділяють на листяні (тверді) і хвойні (м'які). І ті, й інші активно застосовують для виготовлення дверей. Кожна порода має свої унікальні властивості, які треба вміти правильно використовувати.

Двері з дуба

Традиційним і широко вживаним при виготовленні дверей вважають дуб. Його світло-жовта, світло-рожева або червоно-бура деревина з часом набуває темнішого відтінку, має високу міцність і твердість, а отже,  довговічність. За умови правильного сушіння деревини дуба виготовлені з неї двері будуть слугувати дуже довго, зберігаючи постійні характеристики. Якісні дубові двері – це елітні вироби, що вражають натуральною красою живого матеріалу.

Двері з бука

Бук – це ще одне дерево цінної породи, яке за механічними властивостями схоже на дуб, але є його більш доступною альтернативою. Він має світло-рожеву деревину з однорідною текстурою, завдяки чому виглядає дуже м'яко і вписується в будь-які, в тому числі й сучасні, інтер'єри. Однак фахівці залічують бук до так званих «вередливих» порід, оскільки він чутливий до змін вологості. З цієї причини сушіння деревини бука має бути бездоганним. А це можуть забезпечити лише потужні виробники, які мають високоякісну та дорогу техніку.

Двері з ясеня

Ще однією породою, яку успішно застосовують для виготовлення дерев'яних дверей, є ясен. Ця деревина, відтінок якої може варіюватися від світло-рожевого до темно-бурого, має унікальну гнучкість, в'язкість і пружність. За твердістю ця порода перевершує навіть дуб. На відміну від бука, ясен є невибагливим. Він зберігає свої властивості навіть у разі не дуже якісного сушіння.

Двері з сосни

Серед хвойних порід дерева найпоширенішою є сосна. Двері з сосни є доступними для широкого кола споживачів. Завдяки смолистій основі соснова деревина не реагує на зміни температури і вологості, в результаті чого є досить практичною та надійною.

Екзотичні породи дерева

Ебенове дерево, що росте в тропічних лісах, вирізняється привабливим зовнішнім виглядом. Ця деревина дешевша, ніж дуб, хоча в готовому вигляді вироби з неї нагадують морені міжкімнатні двері саме із масиву дуба. В ебенового дерева дуже гарний відтінок – темно-зелений, а іноді – насиченого чорного кольору. В цілому, двері з ебенового дерева міцні і красиві, якщо вони зроблені з дотриманням усіх технологій.

Часто можна зустріти двері з палісандра. Шпон палісандра (палісандр для масивних дверей використовують рідко) – дуже мальовничий. Палісандр – важка і тверда деревина коричневого або шоколадного кольору з фіолетовим відливом. Такі двері мають незвичний вигляд і вони чудово впишуться в інтер'єр у стилі модерн.

Анінгре – африканська береза, яка росте в Нігерії. Вона справді нагадує березу, але лише за структурою деревини. Ця деревина має рожеві і світло-бурі однотонні кольори. Такі двері можна встановити де завгодно і при цьому отримати ідеальну композицію – анінгре впишеться в дизайн будь-якого приміщення. Якість цієї деревини нітрохи не поступається за довговічністю дубу, міжкімнатні двері з натурального шпону анінгре слугують багато років і не втрачають при цьому привабливого вигляду.

Двері з масиву натурального дерева

Масив – це елементи дверного полотна, виготовлені методом суцільного заповнення натуральною деревиною.

Є дві технології виготовлення дверей із масиву: традиційна – з цілісного куска дерева, та сучасніша, нескладна й дешева – з клеєного масиву.

Схема складання клеєного масиву змінює зовнішній вигляд дверей. Окремі ділянки можуть мати різні відтінки, в результаті чого виникає ефект нерівномірності кольору поверхні, що ще більше підкреслює природність використовуваного матеріалу.

Технологія виготовлення дверей із масиву

При купівлі дверей досить складно визначити на око їх якість, а значить те, скільки років вони прослугують. Довговічність і бездоганна експлуатація дверей із масиву залежить від дотримання виробниками всіх циклів технологічного процесу при їх виготовленні.

Якість дверей із масиву визначають:

-        підготовкою вихідної сировини – технологією сушіння та склеювання масиву (якість клею, температура, тиск тощо);

-        фінішним покриттям – якістю і кількістю шарів лаку.

Перед використанням деревину треба просушити протягом тривалого часу. Використання сирого або неякісно просушеного матеріалу призводить до тріщин і деформацій, а значить – до погіршення практичних й естетичних властивостей готового виробу.

Після просушування двері просочують лаком, ґрунтують та фарбують. Для остаточного оздоблення використовують лакофарбові складники, які підкреслять природну красу текстури деревини та нададуть дверям вологостійких властивостей. Для дверей із масиву дерева рекомендують лише поліуретанове покриття. Якщо такі двері раптом «повело», поліуретановий лак розтягується (ніби «обтікає») і тріщина стає непомітною.

Перед нанесенням лаку на підготовлену поверхню наносять морилку. Після «моріння» наносять перший захисний шар – вологозахисну ґрунтовку. Всю поверхню шліфують перед кожним наступним шаром. Для остаточного оздоблення наносять не менше трьох шарів лаку.

Застосування різних матеріалів при виробництві міжкімнатних дверей

Основними матеріалами при виробництві міжкімнатних дверей сьогодні є: масив дерева, шпон та ламінат і їхні похідні – MDF і ДСП. Звичайно ж, застосовують і метал, і полімери (пластики), і фанеру, і багато інших матеріалів, такі як камінь, шкіру, різні тканини, однак частка цих матеріалів у загальній кількості виробництва дверей не висока.

Постійна робота виробників над підвищенням стійкості деревини, поліпшенням її експлуатаційних якостей та раціоналізацією її використання призвели до того, що з'явилися різні похідні деревини. Вони мають хороші властивості, зокрема, краще реагують на зміну вологості. При цьому двері з подібних матеріалів доступніші за ціною. Вартість таких дверей здебільшого залежить від того, які породи дерева використовують у процесі виготовлення шпону, який застосовують для зовнішнього оздоблення.

Класичним матеріалом для дверей є натуральне дерево (масив). У середньому на одні двері припадає 0,25 м³ якісного масиву, або приблизно 0,4–0,5 м³ деревини. Тобто з 1 м³ дорогої деревини можна виготовити 2–2,5 дверей.

Через дефіцит і дорожнечу натуральної деревини часто при виробництві дверей застосовують шпон, тобто тонкі зрізи (в середньому товщиною 0,8–1 мм) деревини, що зберігають її натуральний вигляд, текстуру і красу. З 1 м³ деревини можна виготовити приблизно 400 м²шпону (без розподілу за сортами), що вистачить, приблизно, на 25–35 дверей.

Останнім часом активно застосовують штучний шпон (файн-лайн) – це склеєні тонкі зрізи дешевої деревини (як правило, тополі), які імітують дорожче дерево своїм забарвленням або текстурою. З 1 м³ деревини можна виготовити приблизно 350 м²шпону I сорту – цього вистачає на 50–60 дверей. Модні нині кольори дверей «венге» або «білений дуб» і є файн-лайном (структура файн-лайну – рівномірні смуги різного відтінку).

Також двері виготовляють із MDF і ДСП. Причому для виготовлення цих матеріалів використовують сучки і відходи деревного виробництва, а не деревину.

Плити на основі волокна середньої щільності (MDF) мають багато практичних якостей, зокрема, постійні геометричні розміри протягом тривалого часу експлуатації. Головна перевага такого матеріалу – ідеальне поєднання між твердістю і товщиною (товщина листів ізMDF – від 4 до 22 мм).

Деревостружкову плиту (ДСП) виготовляють зі стружки, змішаної з матеріалом на основі синтетичних смол. Панелі однорідної товщини виготовляють шляхом пресування та спікання. Двері з ДСП мають сталі геометричні розміри, а також хорошу звукоізоляцію. Для зменшення ваги і кількості використовуваної деревини застосовують трубчасту ДСП, в якій рівномірно розподілені порожнини у вигляді каналів округлої форми.

Двері, виготовлені з фанери, мають високу міцність, твердість і незмінність експлуатаційних якостей протягом тривалого часу експлуатації.

Замість шпону можна застосувати ламінат – синтетичний матеріал із нанесеним малюнком дерева.

Щоб зменшити кількість застосовуваної деревини, а отже знизити вартість міжкімнатних дверей, виробники використовують комірчасті конструкції. У таких дверях по периметру використовують каркас із недорогої деревини або MDF товщиною близько 5 см, а середину заповнюють паперовими або комірками з MDF. Облицьовують такі двері плитами MDF, які фарбують, покривають шпоном або ламінатом. В середньому вага глухих дверних полотен із комірковим наповненням не перевищує 17 кг.

Однак загальна тенденція, як правило, зберігається – міжкімнатні двері мають бути схожими на двері з натурального дерева, і виробники всіляко хитрують, щоб забезпечити це.

В середньому з 1 м³ деревини можна отримати:

-        2–3 дверей із масиву;

-        10–15 дверей, покритих шпоном із заповненням із масиву;

-        20–25 дверей, покритих шпоном із заповненням із ДСП або MDF;

-        40–50 дверей, покритих ламінатом або шпоном із комірчастим заповненням.

Що менше в дверях натуральних матеріалів, то нижча їх вартість. На загальну вартість

дверей впливає країна походження товару чи сировини для виробництва дверей.

Фільончасті і щитові двері

За способом виготовлення розрізняють щитові і фільончасті двері.

При виготовленні фільончастих дверей використовують цінні тверді породи дерева (дуб, граб, горіх тощо), вони мають високу якість і дорогі. Останнім часом досить популярними є фільончасті двері з м'яких порід деревини (наприклад, сосни), а також з комбінованих матеріалів. Такі двері дешевші і мають привабливий зовнішній вигляд, але поступаються за якістю і довговічністю.

Щитові двері виготовляють за сучасними технологіями, і вони розраховані на масового покупця. Є кілька основних типів конструкції таких дверей: із суцільним і комірчастим заповненням, із фігурною поверхнею, пустотілі. Вони мають багато варіантів оздоблення. Вартість щитових дверей значною мірою залежить саме від фінішного оздоблення, адже двері – це не лише дверне полотно, а й увесь комплекс, що складається з дверної коробки, лиштви, декоративного скла, ущільнювачів тощо.

Догляд за дерев'яними дверима

Для нормальної експлуатації дверей слід підтримувати вологість у приміщенні в межах 40–60%.

Для чищення дверей варто застосовувати лише спеціальні засоби. Не рекомендують застосовувати мийні рідини або абразивні порошки, які можуть вступити в хімічну реакцію з деревиною і прискорити її старіння. Сама процедура очищення проста: змоченою у розчині і добре віджатою ганчіркою протирають поверхні всіх частин дверей, видаливши пил. Повторюють ту ж процедуру сухою ганчіркою, видаливши сліди вологи.

При появі незначних дефектів покриття, наприклад, у вигляді подряпин, особлива обробка (шкурення і втирання полірувального воску) дасть змогу повернути колишній блиск й однорідність дверної поверхні. Для усунення подряпин слід злегка зволожити і пошкурити пошкоджену поверхню спеціальною дрібною шкуркою. Необхідно змастити оброблювану поверхню невеликою кількістю полірувального воску і спеціальною м'якою ганчіркою втерти його для досягнення колишнього блиску.

Фахівці рекомендують кожні 2–3 роки робити невелику профілактику: очищати, заново регулювати і змащувати завіси та замки. 

Андрій АНДРУШКО 

Коментарі фахівців

Петро ВАСИЛЬКІВ, столяр:

– Матеріал, з якого виготовлені двері, визначає їхню функціональність і зовнішній вигляд. І вибір матеріалу – головне завдання, яке стоїть при виборі дверей. Звичайно, перш за все, вибір падає на деревину. Теплота і затишок живого дерева, поєднуваність із паркетом і меблями – все це робить дерев'яні двері найбільш затребуваними серед споживачів.

Дерево використовують як для виготовлення елементів дверей (або всього каркаса для масивних дверей), так і для зовнішнього оздоблення (шпонування). При виготовленні дверей найчастіше використовують деревину дуба, сосни, червоного дерева; для шпону – також деревину бука, горіха, вишні, липи, в'яза, каштана, вишні, клена, берези тощо.

При виборі дерев'яних дверей необхідно керуватися не лише їхнім зовнішнім виглядом й ціною, а й чітко розуміти, що необхідно – якість, вишуканість та міцність або ж красива простота за помірну плату.