Дуже зручно мати такі додаткові приміщення, як льох чи  підвал. Але іноді користуватися цими приміщеннями практично неможливо через підвищений рівень вологості. Щоб цього уникнути, перш за все,  необхідно облаштувати надійну гідроізоляцію фундаменту на етапі спорудження будинку; по-друге, переконатися, що система водопостачання та каналізації добре працює. Ну і, звичайно ж, необхідно подбати про систему вентиляції!

Необхідність вентиляції у підвалі

Вентиляцію підвальних приміщень необхідно передбачити і ретельно продумати ще на етапі проектування будинку. У приватних будинках, зазвичай для вентиляції підвалу, в цокольній частині фундаменту передбачають спеціальні отвори. Їх називають продухами. У теплу пору року їх зазвичай відчиняють. Краще, щоб продухи були закриті захисними ґратами. Це унеможливить проникнення гризунів та тварин до підвалу вашого будинку. Щойно температура повітря знизиться до мінусової позначки продухи щільно зачиняють.

 Покращити вентиляцію підвалу можна за допомогою продуху – трубки, яку встановлюють у фундаменті на етапі спорудження будинку

Якщо підвальне приміщення має значну площу і висоту стелі (більше 2 м), краще облаштувати припливно-витяжну вентиляційну систему. Це так звана природна вентиляція, яку забезпечує різниця температур зовні та всередині приміщення.

Для облаштування припливно-витяжної вентиляції в конструкції будівлі необхідно передбачити вентиляційні канали. Зазвичай їх два – витяжний і припливний.

Витяжну трубу встановлюють під стелею підвального (або напівпідвального) приміщення і через вентиляційний канал виводять на дах будинку. Тяга з підвалу буде кращою, якщо вентиляційний канал проходитиме поруч із димовим каміна або печі.

Припливну трубу розміщують у протилежному кутку підвалу на висоті приблизно 30–50 см над підлогою і так само виводять на дах будинку.

Витяжні труби обов'язково забезпечують сітками і заслінками.

Правильно змонтована вентиляція у підвалі дає змогу нормалізувати вологість повітря. Це важливо, адже від надмірної вологості в підвалі мокрітимуть стіни і будівельні конструкції усього будинку. Проте не варто забувати, що оптимальний мікроклімат у підвальному приміщенні можна створити завдяки якісній гідроізоляції.

За наявності щільної теплоізоляції та правильної вентиляції підвал можна використовувати як приміщення для зберігання речей, майстерню, тренажерну залу тощо.

 Припливно-витяжна вентиляція підвалу:

-        вивести витяжну трубу на 40–50 см вище від гребеня даху

-        утеплення

-         витяжна труба

-        кран для зливання конденсату

-        підвал

-        потік повітря

-        припливна труба

-        захисна сітка від дрібних тварин

Вентиляцію підвалу часто з’єднують зі системою вентиляції будинку. Це зумовлює оптимальний повітрообмін у всьому помешканні.

Облаштування вентиляції у льосі

Вентиляція льоху – приміщення для зберігання найрізноманітніших продуктів, так само необхідна, як і вентиляція підвалу. Для цього облаштовують припливно-витяжну вентиляцію, яка подає повітря під засіки, в яких зберігається врожай.

Льох, в якому відсутня вентиляція, навряд чи можна використовувати за призначенням. Через надмірну вологість і велику кількість цвілі овочі псуватимуться дуже швидко.

Оптимальним варіантом фахівці вважають облаштування припливно-витяжної вентиляції,  при чому встановлюють 2 труби – витяжну і припливну, які для кращого повітрообміну розміщують на двох рівнях і, за можливості, у різних місцях льоху.

Якщо льох просторий, то облаштовувати вентиляцію можна так само, як і в підвальному приміщенні. Діаметр труб безпосередньо залежить від розмірів льоху. Що більший льох, то більшого діаметра мають бути труби у вентиляційних каналах. Наприклад, для спорудження вентиляції у льосі площею 6×8 м² і заввишки 2 мдостатньо труб діаметром 12 мм. Найчастіше для цього використовують труби з ПВХ. Але вентиляційні канали можна виготовити з дощок завтовшки 30–40 мм. Дошки застругують та щільно припасовують одна до одної.

Повітря, яке надходить у льох, можна регулювати, змінюючи довжину припливної труби зовні льоху. Що коротша труба, то більше надходить повітря , і навпаки. Зазвичай зовні льоху припливна труба трохи нижча за витяжну.

Норма повітрообміну в льосі – 1–2 обсягу повітря його площі на годину. Це можна перевірити простим способом: якщо запалений усередині льоху сірник гасне – повітрообмін недостатній, і в ньому надмірна кількість вуглекислого газу. При цьому для облаштування вентиляції доцільно використовувати труби більшого діаметра.

Вентиляційні труби у верхній частині обов'язково обладнують сіткою (від проникнення гризунів) і кришками або заглушками для регулювання температури в льосі.

Переміщення повітря вентиляційними трубами відбувається завдяки різниці холодного повітря зовні та теплого всередині льоху.

ВАЖЛИВО

Важливо ретельно закріпити вентиляційні труби, адже від цього залежить якість роботи вентиляції. Неправильне облаштування такої, на перший погляд не складної, конструкції може спричинити її несправність, відтак , погіршити умови якісного збереження продуктів.

Як облаштувати додаткову вентиляцію під підлогою підвалу чи льоху?

Облаштування додаткової вентиляції простору під підлогою необхідне, якщо взимку вологість повітря у підвалі чи льосі перевищує 85%, а температура підіймається вище +6°С. Можна регулювати вологість і температуру за допомогою відчинення і зачинення віддушини, але це не зовсім зручно і призводить до постійних перепадів температури.

Щоб облаштувати додаткову вентиляцію під підлогою, необхідно вивести трубу або металевий вентиляційний короб через дах. Якщо на етапі спорудження будинку заздалегідь планують облаштування місця для зберігання продуктів харчування у підвалі, то таку вентиляцію прокладають у стіні. Але якщо проектом це не передбачено, є інший досить простий спосіб.

Будинок спроектований і споруджений, але його експлуатація підтвердила неефективність вентиляції підвалу. Що ж робити у такому випадку? Для цього достатньо облаштуватии додатковий вентиляційний канал. Його монтують на стіні і виводять крізь дах будинку.

Вентиляційний короб можна прокласти в кутку передпокою або кухні. На рисунку показано монтаж вентиляційного короба (А) у передпокої. Короб практично непомітний, особливо,  якщо у цьому місці стоятиме шафа (Б). Після встановлення короба його можна обклеїти шпалерами або зафарбувати під колір стін приміщення. Компактнішим буде прямокутний вентиляційний короб завтовшки  5–8 см, завширшки 10–12 см. Довжина короба залежить від висоти стелі та горищного приміщення у будинку.

Вхідний і вихідний отвори каналів вентиляційного короба можна закрити  дерев'яним накладним щитом зі сіткою (В), що захистить вентиляційний канал від гризунів.

Коментар фахівця

П.М. ГРОШЕВ, власник заміського будинку:

- Часто кажуть: «Задушливо, ніби в льосі». Але у моєму льосі, завдяки простому й ефективному вентилятору, завжди сухо й прохолодно. Майстри порадили облаштувати припливно-витяжну вентиляцію, яка передбачає встановлення коротшої припливної і довшої витяжної труб. Проте на стінах і стелі, як і раніше, був помітний конденсат і відчувалася вологість повітря. Тоді я додатково облаштував примусову вентиляцію. Над гребенем льоху на витяжну трубу встановив 6-лопастевий вітродвигун із насадженою на валу турбіною з восьми лопастей.

Турбіна рухома й закріплена в ПВХ-трубі діаметром 100 мм. Обертаючись, вона створює тягу, виводячи з льоху вологе повітря. Хвостовий пристрій утримає двигун за напрямком вітру, подібно до флюгера. Нині у льосі сухо, зник конденсат, отже, вітровий двигун  працює справно.

Вал двигуна закріплений на двох підшипниках, а герметичність конструкції забезпечують фетрові сальники. Якщо вітер слабкий, раджу встановити редуктор, який не складно виготовити з велосипедної «зірочки» й ланцюга.

Вентиляція, яку я спорудив і використовую вже не один рік, дуже проста і не потребує додаткових витрат. Усі деталі я знайшов у власному гаражі та майстерні. 

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ 

Види вентиляції

Якщо вентиляції будинку приділено недостатньо уваги і вона не працює як  слід, ​​наслідки можуть бути негативними. Тому кожен будинок має бути обладнаний вентиляційним устаткуванням, а вентиляція повинна бути спроектована заздалегідь.

Квартири та невеликі будинки зазвичай обмежують природною вентиляцією, яка працює завдяки природному руху повітря вентиляційними каналами. Вхідні отвори таких каналів розміщені на кухні, у ванній кімнаті й туалеті. Каналами повітря циркулює завдяки природній тязі, яка виникає за рахунок різниці температур повітря всередині приміщення і зовні, а також за рахунок різниці атмосферного тиску.

Регулювати рух повітря природної вентиляції можна лише прикриванням вентиляційних отворів.

На жаль, природна вентиляція не дуже надійна. Працюючи лише за умови, що зовні температура повітря нижча, ніж усередині, вона не завжди забезпечує необхідну вентиляцію.

Перша ознака поганої природної вентиляції будинку – відчутна вологість повітря і цвіль на стінах. Зворотна тяга – теж ознака несправної вентиляції. Зазвичай при цьому вентиляція все ж працює, але у зворотному напрямку.

Порушення роботи природної вентиляції найчастіше спричинене відсутністю притоку повітря.

Комфортніший та інтенсивніший повітрообмін може забезпечити механічна вентиляція. У квартирах, зазвичай, це невеликі витяжні вентилятори, які монтують у вікно або на вході у вентиляційні канали. На відміну від природної механічна вентиляція працює незалежно від погодних умов і різниці температур всередині і зовні приміщення.

Якщо необхідний ефективний повітрообмін у будь-яку пору року, то без механічної вентиляції не обійтися.

Якщо у будинку вже є витяжні отвори, можна встановити на них малопотужні вентилятори. Зазвичай вони потребують мінімум електроенергії.

Можна під’єднати вентилятор до вимикача світла. При цьому він працюватиме при ввімкненні світла в приміщенні.

При плануванні механічної вентиляції на етапі будівництва  можна відмовитися від встановлення витяжних каналів. Вентиляція при цьому відбувається завдяки повітроводам із виходом через стіни. Замість кількох малопотужних вентиляторів в цьому випадку можна використовувати один централізований. Він зможе забезпечувати безперервну і регульовану вентиляцію всіх приміщень.

Найефективнішою вважають припливно-витяжну вентиляціюзісистемою рекуперації, яка утримує тепло у приміщенні, проте «видуває» використане повітря назовні. Така система потребує прокладання в будинку каналів, які забезпечують притік повітря, а також витяжних каналів, які його відводять. Це дорожчий вид вентиляції.

Механічна вентиляція, як і природна, виводить тепле повітря назовні, при цьому замість нього до приміщення надходить холодне повітря, що потребує більше енерговитрат на опалення вентильованих приміщень.

Уникнути подібних проблем допоможе припливно-витяжна вентиляція зі системою рекуперації тепла. У такій системі, окрім витяжного вентилятора, є ще припливний вентилятор і теплообмінник. Рекуперація дає змогу суттєво знизити енерговитрати на обігрівання повітря.

Використання припливно-витяжної вентиляції зі системою рекуперації доцільне лише  у  герметичних приміщеннях. Якщо повітря надходитиме з інших джерел, її ефективність погіршиться.

Вентиляція підвалу та льоху може бути природною, механічною або припливно-витяжною. Все залежить від кліматичних особливостей  та проекту вашого будинку. Найкращим варіантом, на думку фахівців, є облаштування системи вентиляції усього помешкання ще на стадії спорудження. Основне  – унеможливити надмірне зволоження підвалу чи льоху, адже від цього залежатиме подальша «доля» будівельних конструкцій будинку і якість продуктів, які ви заготували на зиму.          

Олександр ФІНЬКО