Чи корисний для Вас портал БудЕксперт?
БудЕксперт від 23.11.2013 Кредит на придбання нерухомості на вторинному ринку, металопластикові вікна та вхідні броньовані двері |
БудЕксперт від 09.11.2013 Купівля житла у Львові, кредит на енергозбереження, тепла плівкова підлога |
БудЕксперт від 26.10.2013 Програма іпотечного кредитування житла, сонячні колектори |
БудЕксперт від 12.10.2013 Кредит під заставу майна, утеплення житла екологічно чистою фітоплитою з очерету |
БудЕксперт від 28.09.2013 Обмеження готівкових розрахунків, теплоізоляція даху мінеральною ватою |
БудЕксперт від 21.09.2013 Тепле житло на ринку нерухомості, конденсаційний газовий та твердопаливний котли |
Дах - Покрівельні матеріали Укладання металочерепиці, утеплення |
Дах - дерев'яна конструкція Обробка деревини, покрівельний пиріг |
Цегла як будівельний матеріал Виробництво, технічні характеристики |
Ринок камінів Паливо для камінів, обслуговування, дизайн |
Металопластикові вікна Виробництво, вибір, експлуатація |
Бруківка Виробництво, укладання, дизайн |
Сонячні колектори Принцип дії, монтаж, обслуговування |
Як встановити басейн власноруч і лише за годину? Встановлення та догляд |
Двері – візитна картка помешкання Встановлення та догляд |
Утеплення будинку пінопластом Експлуатація та догляд |
Утеплення будівель Утеплювальні матеріали, технології, види утеплювачів |
Каналізація приватного будинку Опис, вимоги, монтаж |
Автоматичні гаражні ворота Типи, конструкція, автоматика воріт |
Електроінструменти Дрилі, лобзики, болгарки, перфоратори, шуруповерти |
Кахельна плитка Перевірка якості, укладка, догляд |
Розумний будинок Проектування системи, управління, безпека |
Фільтри для води Види фільтрації, різновиди, виробники та ціна |
Водовідведення та зберігання води Труби, баки для води |
Мансардні вікна Конструкція, аксесуари, користування |
Натяжні стелі Види, монтаж, оздоблення, вартість та догляд |
Вибір душової кабіни Тип кабін, встановлення, догляд |
Вибір каміна Топки, облицювання, аксесуари, обслуговування |
За 2023 рік з України було експортовано понад 1,2 млн...
Фахівці Dozorro проаналізували закупівлі будівництв...
Дев’ять німецьких компаній візьмуть участь в...
Згідно з даними органів місцевого самоврядування, на...
SoftServe від січня 2024 року розроблятиме технології...
Ґрунтовки і шпаклівки є основою
кожного комплексного ремонту та будь-яких оздоблювальних робіт. У першу чергу
слід подбати про ретельну підготовку поверхонь, які оздоблюватимуть. Адже
покриття, яке на них наносять, має триматися протягом багатьох років.
Підготовану поверхню слід
покрити ґрунтовкою. Ґрунтовки відрізняються глибиною проникнення – що глибше,
то якіснішим і довговічнішим буде покриття.
Шпаклювання стін – це нанесення
на поверхні матеріалу для вирівнювання поверхні і доведення її до фінішної
стадії оздоблення (наклеювання шпалер, фарбування, декоративної штукатурки
тощо).
Ґрунтування
стін
Шар ґрунтовки сприяє більш
рівномірному накладенню і абсорбції (вбирання) таких матеріалів, як фарби,
штукатурки, шпалерний клей, шпаклівки тощо. У результаті підвищується якість
фінішного оздоблення приміщень.
Звичайно, можна і не
ґрунтувати, скажімо, бетонні стіни. Але в цьому випадку вірогідність неякісного
ремонту значно зростає: згодом штукатурка може відвалитися, шпалери обвиснути,
крім того, під впливом вологи не виключений прояв на фінішному шарі всіляких
дефектів (плям, розводів, тріщин тощо).
Нанесення ґрунтовки перед
накладенням сухої суміші або штукатурки – додаткова гарантія якості майбутньої
поверхні. Обробка ґрунтовкою коштує в середньому 0,5 $/м2, а вартість всіх
штукатурних робіт з подальшим фарбуванням і наклеюванням шпалер може сягати 20
$/м2 і більше. І до цього треба ще додати вартість матеріалів. Тому немає сенсу
відмовлятися від не найдорожчої операції, відсутність якої може звести нанівець
всю роботу.
Сьогодні на нашому ринку
представлено багато як сухих, так і готових до застосування сучасних
ґрунтувальних матеріалів.
При
виборі ґрунтовок слід врахувати:
тип оброблюваної поверхні
(цегляна стіна, бетон або керамзитобетонні блоки, метал, гіпсоліт, гіпсокартон,
дерево, поштукатурені цементним розчином поверхні тощо);
особливості приміщення, в якому
застосовують ґрунтовку (вологе або сухе);
спосіб подальшого оздоблення
(фарбування, укладання плитки, штукатурення тощо).
Види
ґрунтовок
Ґрунтовки є для первинної
підготовки основ (так звані праймер-ґрунтовки) і для поліпшення зчеплення між
оздоблювальними шарами.
Ґрунтовки включають в себе
плівкоутворювальні речовини (смоли, бітуми, масла, різні види клею тощо),
пігменти, прискорювачі висихання і різні добавки для надання поверхні тих чи
інших властивостей.
Виготовляють ґрунтовки на
мінеральній, акриловій, алкідній та інших основах.
Мінеральні
ґрунтовки
У ґрунтовках на мінеральній
основі як зв’язувальне використовують цемент. Такі складники застосовують для
первинної прискореної обробки і попереднього вирівнювання внутрішніх стін з
мінеральних матеріалів: штукатурки, бетону, легкого бетону, цегли, газосилікатних
і керамзитобетонних блоків.
Акрилові
ґрунтовки
Зараз широко поширеними є
універсальні ґрунтовки, які розбавляють водою, на основі акрилових сополімерів.
Ці складники забезпечують хороший адгезійний контакт з кінцевим покриттям, у
тому числі з латексними, акриловими та алкідними фарбами. Вони підходять для
підготовки поверхні з бетону та бетонних блоків, цементу і цементної
штукатурки, гіпсових і гіпсокартонних плит, дерева і його похідних, а також для
раніше пофарбованих площин і скловолокнистих шпалер.
Алкідні
грунтовки
Ґрунтовки швидкого висихання на
основі алкіду призначені для первинної та вторинної обробки нових і раніше
пофарбованих дерев'яних, деревно-волокнистих і деревостружкових плит. Вони мають
хорошу адгезію до таких складних в роботі поверхонь, як скловолокно, ПВХ,
оцинкована сталь, скло, кахель.
Вибір
ґрунтовок
Як правило, ґрунтовки і
шпаклівки випускають великі виробники сухих будівельних сумішей або
лакофарбових матеріалів.
Що дорожчі ґрунтовки, то більш
строго їх розрізняють за призначенням: є матеріали окремо для бетону, для
фарбування, для пористих поверхонь тощо. Кожен шар має чітке призначення (шар
між стіною і штукатуркою, між штукатуркою і шпаклівкою, між шпаклівкою і
фарбою, під шпалерами тощо).
При виборі ґрунтовки слід
звернути увагу на ступінь пористості тієї чи іншої основи (цегли, бетону,
штукатурки тощо), тобто на її здатність вбирати вологу. Ця характеристика
визначає міцність зчеплення оздоблювальних матеріалів не тільки з основою, а й
між собою. На відносно щільні, малопористі основи краще нанести ґрунтовку з
високими адгезивними властивостями. Пухку, дуже пористу поверхню краще зміцнити
ґрунтом глибокого проникнення.
Універсальні ґрунтувальні
складники наносять на основи середнього ступеня пористості.
Більшість професійних
високоякісних ґрунтовок призначені для конкретного типу основи, що дає змогу
досягти максимального ефекту від їх застосування. Наприклад, на монолітні,
бетонні стіни особливо складно наносити перші шари штукатурки. Тому такі
поверхні обов'язково обробляють ґрунтовками. В такому випадку оптимальними
будуть складники на мінеральній основі (зв’язувальне – цемент).
Оздоблення вологих приміщень
(ванні кімнати, душові, сауни, лазні тощо) також потребує застосування
спеціальних ґрунтовок. Вони мають створювати на поверхні основи тонкий
гідроізолювальний шар, що перешкоджатиме проникненню вологи всередину
конструкцій.
Що стосується підготовки
поверхонь під фарбування, то в цьому випадку найкраще використовувати матеріали
одного й того ж виробника. Це забезпечить якісний результат всієї роботи. Кожна
серйозна фірма випускає свою лінію продуктів, гарантуючи сумісність різних
матеріалів в її межах. І якщо треба досягти хорошого результату, то важливою є
не товщина шару ґрунтовки, яку наносять, а її тип і марка виробника.
Оптимальна товщина шару
ґрунтовки, який наносять –
Слід врахувати, що пориста
поверхня має краще поглинання. Відповідно збільшується і витрата матеріалу.
Більше ґрунтовки піде і на додаткову обробку старих стін з крейдяними
поверхнями. Якщо стіни надійні і добре схоплюються, як правило, шар ґрунтовки
роблять тоншим.
Досвідчений виконроб, оцінюючи
на місці стан стін, може внести в порядок оздоблювальних робіт деякі зміни, що
стосуються товщини шарів і рівнів ґрунтування. Наприклад, під вінілові або
скловолокнисті шпалери з наступним фарбуванням іноді стіни взагалі не
ґрунтують, а тільки шпаклюють або штукатурять. В такому випадку самі шпалери
відіграють певну зв’язувальну роль (фактично функцію ґрунтовки тут виконує
клей). Під плитку шар ґрунтовки можна не наносити, якщо базова поверхня в
хорошому стані (за необхідності стіни ґрунтують плитковим клеєм).
Особливості
шпаклювання поверхонь
Шпаклювання стін – процес
досить трудомісткий. Від якісного виконання цих робіт залежить зовнішній вигляд
житла. У свою чергу, оздоблювальний матеріал, який наносять на поверхню, яка
була заздалегідь прошпакльована, буде триматися довгий час. Зараз на ринку
широко представлені різні види сухих шпаклівок, виготовлені з використанням
гіпсу або цементу. Слід пам'ятати, що сухі шпаклівки виступають в ролі
напівфабрикату, їх необхідно готувати – насипати в ємність, додавати воду та
ретельно перемішувати до утворення однорідної маси за допомогою міксера.
Сухі шпаклівки мають, як
правило, обмежений термін використання після змішування з водою. Повторно
використовувати шпаклівку, яка залишилася, фахівці не рекомендують.
Для шпаклювання стін
використовують шпателі двох розмірів: великий – від
Підготовка основи та вибір
шпаклівки
Основа має бути очищена від пилу,
фарби, відшарувань, кіптяви, штукатурки, яка погано тримається, від жирових і
воскових плям. Не допускається нанесення розчинів на промерзлу основу. На
підготовану основу валиком наносять ґрунтовку. Шпаклівку наносять при
температурі навколишнього середовища та оздоблюваних поверхонь від +10 до +25°С
при відносній вологості не нижче 60%.
Слід обирати шпаклівку
відповідно до основи, на яку її наноситимуть. Для шпаклювання мінеральних основ
(штукатурка, бетон) краще обрати гіпсову шпаклівку. У вологі приміщення (ванна
кімната) підійдуть цементні шпаклівки. Перед купівлею шпаклівки слід
переконатися в тому, що вона відповідатиме тій основі, на яку буде нанесена, а
також подальшим умовам експлуатації. Для того, щоб уникнути зайвого бруду, слід
закрити поліетиленом або іншим матеріалом всі меблі, світильники на стелі тощо.
Необхідно обов'язково
дотримуватися техніки безпеки. Вся електропроводка у відремонтованому
приміщенні має бути знеструмлена, щоб уникнути замикань і нещасних випадків.
Технологія
шпаклювання поверхонь
Необхідні інструменти: металеві
шпателі (великий і малий), міксер (електрична дриль з насадкою для розмішування
розчинів), сходи-драбина або риштування.
Суху шпаклювальну суміш змішують з чистою водою кімнатної температури (в холодну пору – підігрітою) згідно з інструкцією на упаковці і ретельно перемішують міксером до консистенції сметани. Суміш має вийти однорідною, без грудок.
Деякі суміші потребують витримування після змішування, протягом якого у воді
розчиняються добавки. Після витримування суміш перемішують знову.
Шпаклівка нормальної густоти
добре прилипає до шпателя і тримається на вертикальній поверхні. Якщо шпаклівка
загусла, її слід розвести водою або ґрунтовкою.
За допомогою невеликого шпателя
порцію шпаклівки наносять на край великого шпателя і з зусиллям наносять на
оздоблювану поверхню (що більше зусилля, то тоншим буде шар шпаклівки).
Рухаючись знизу-вгору від одного з кутів, наносять шпаклівку на всю поверхню,
стежачи за тим, щоб не було пропусків і великих нерівностей. Шпаклюють поверхню
за 2–3 рази, даючи їй висохнути після кожного шару.
Товщина шару, яку накладають,
залежить від кута нахилу шпателя до поверхні: що менший кут, то більша товщина
шару. При нанесенні шпаклівки шпатель розташовують під кутом 60° до
оздоблюваної поверхні. Під кутом 80° виходить найтонший шар шпаклівки. При
шпаклюванні криволінійних поверхонь або ж у вузьких місцях застосовують прямі
або такі, що повторюють форму поверхні, гумові шпателі.
При виконанні робіт шпателем
рекомендують спочатку заповнити великі ямки і нерівності, а коли розчин
затвердне і висохне, укладати вирівнювальний шар.
Висохлий перший шар шпаклівки
шліфують, ґрунтують, а потім наносять другий шар, а якщо необхідно, то й
третій. Шпаклівку шліфують наждачною шкіркою або сіткою, накрученою на
дерев'яний брусок чи терку так, щоб не залишалося подряпин. Рекомендують
спочатку шліфувати крупнозернистою, а потім дрібнозернистою шкуркою.
Готова поверхня має бути
ідеально гладкою на дотик, без будь-яких шорсткостей і дрібних нерівностей.
При шпаклювати слід
використовувати спеціальну малярську сітку, яку наклеюють між шарами шпаклівки.
Вона необхідна, щоб згодом уникнути тріщин на поверхні, що фарбується, так як поштукатурені
і панельні стіни можуть мати непомітні тріщини, які зазвичай не проступають
крізь шпалери, але при фарбуванні обов'язково проявляться.
Якщо шпаклюють під фарбування,
фінішне шліфування виконують у напрямку «по світлу», щоб можливі дефекти були
менш помітні. Зоровий контроль якості проводять при максимальному освітленні,
щоб були помітні найдрібніші дефекти, тоді при природному освітленні буде
гарантована висока якість поверхні.
Після використання інструмент та обладнання відразу відмивають у теплій воді. Шпаклівки можуть засмічувати труби, тому не рекомендують виливати масу, що залишилася, в каналізацію.
Види
шпаклювання
Залежно від кінцевого
оздоблення поверхні, якість шпаклювання поділяють на два види: «під фарбування»
і «під шпалери». Шпаклювання «під фарбування» потребує значних зусиль, певних
навичок і характеризується високою якістю робіт. Це пов'язано з тим, що
будь-яке лакофарбове покриття потребує ідеально гладкої поверхні і не приховує
тих нерівностей, які залишилися після шпаклювання. Шпаклювання «під шпалери»
менш вимогливе до якості отримуваної поверхні і, залежно від щільності шпалер,
допускає незначні подряпини і нерівності на зашпакльованій поверхні. Є
відмінності і у використовуваній шпаклівці, так для шпаклювання «під
фарбування» на останньому етапі використовують фінішну шпаклівку, а під шпалери
можна використовувати проміжну шпаклівку, що дасть змогу заощадити на
матеріалах без шкоди якості.
Види
шпаклівок
Шпаклівка – пастоподібний
високопластичний матеріал, який використовують для оздоблення приміщень. Суха
суміш для шпаклівок має бути тонкодисперсною для досягнення необхідного класу
поверхні. Для зовнішніх робіт в шпаклювальних складниках використовують цементні
в'яжучі, для внутрішніх приміщень опалювальних будівель – гіпсові. Для
забезпечення адгезії, пластичності, необхідних термінів схоплювання
обов'язковою вимогою для шпаклівок є введення у них розчинних у воді полімерних
добавок.
Фінішні шпаклівки другого шару
призначені для одержання поверхні, повністю готової до нанесення відповідного
декоративного покриття. Їх вибір залежить від вимог, які пред'являють до
фінішних покриттів. Характеристики фінішної шпаклівки залежать від виду і
розмірів фінішного покриття.
Всі шпаклівки поділяють на два
види: готові шпаклівки і суміші, які необхідно розводити.
Готові шпаклівки – це в'язка
маса, яку поставляють в основному у твердій тарі (пластикові відра), або в
пакетах (дешевші варіанти). Вона готова до застосування відразу, після
відкриття упаковки.
Сухі суміші, як правило, можна
придбати в спеціальних мішках. Це порошкоподібна маса, яку потрібно розводити
водою. Інструкції з розведення завжди вказані на упаковці.
Стартова
шпаклівка
Це грубий стартовий матеріал для
забивання штроб, великих перепадів стін, отворів. Товщина шару за одне
нанесення може сягати
Маякова
шпаклівка
Це такий же матеріал, що й стартова
шпаклівка, його застосовують з тією ж метою, але по маяках. Маяк – це металева,
гіпсова або дерев'яна рейка виставлена у вертикальній площині під рівень, а в
горизонтальній площині маяки виставляють в одну лінію. Таким чином поверхня
після стартових робіт виходить не тільки рівна візуально, а й при перевірці
рівнем – ідеально вертикальна й рівна. Таку шпаклівку використовують не часто,
тому що вона дорожча ніж стартова, а візуально пошпакльовані поверхні нічим не
не відрізняються (за умови що їх робили професіонали).
Фінішна
шпаклівка
Наносять фінішну шпаклівку на
маякову або стартову шпаклівку для додання їй гладі. В ідеалі виходить
гладенька, без пор і тріщин поверхня, яка нагадує поверхню яйця. При цьому
фінішну шпаклівку стін наносять тонким шаром, повністю повторюючи площину
попередньо підготовлену стартовою або маяковою шпаклівкою. Дехто помилково вважає,
що за допомогою фінішної шпаклівки можна вирівняти стіни. Рівними будуть стіни
чи ні залежить тільки від якості стартових робіт і фінішна шпаклівка тут ні до
чого. А ось гладкість поверхні безпосередньо залежить від неї.
Таблиця. Характеристики деяких
видів ґрунтовок
Фірма |
Марка ґрунтовки |
Призначення |
Фасування |
Вартість фасування, грн |
||
«Artisan» (Україна)
|
С-7
|
Призначена для укріплення
(ремонту) верхнього шару, підвищення адгезії поверхні пористого бетону,
гіпсових плит. Застосовують для ґрунтування поверхні підлоги і стін, перед
укладанням керамічної плитки, фарбуванням, наклеювання шпалер і штукатурними
роботами |
|
50 |
||
«Polimin» (Україна) POLIMIN |
АС-5
|
Ґрунтовка глибокопроникна.
Застосовують для зміцнення верхнього шару будівельних розчинів і бетонів та
його ущільнення для зменшення водопоглинання, для боротьби з висолами, а
також для поліпшення зчеплення основи з новим будівельним розчином |
|
60 |
||
АС-5а
|
Ґрунтовка глибокопроникна з
антисептиком. Окрім властивостей ґрунтовки АС-5 має фунгіцидну
(протигрибкову) і бактерицидну дію. Дає змогу вдвічі зменшити трудовитрати і
зволоження поверхні за необхідності антисептичної обробки. Рекомендована для
сирих місць |
|
120 |
|||
«Кreisel» (Німеччина)
|
201
|
Ґрунтовка глибокопроникна. Не
містить розчинників, виготовлена на основі водної дисперсії акрилової смоли.
Обмежує і вирівнює поглинаючу здатність поверхні, зміцнює пилеутворювальні
основи |
|
65 |
||
«Ceresit» (Німеччина)
|
CT 17
|
Ґрунтовка глибокопроникна.
Призначена для зміцнення і просочення пористих, неміцних і сильно всмоктуючих
основ (легкий бетон, штукатурки, гіпсові та цегляні поверхні), збільшення
адгезії до основи |
|
80 |
||
CT 16 |
Фарба ґрунтувальна.
Призначена для попередньої обробки основ для їх зміцнення і збільшення адгезії,
а також спрощення виконання робіт з нанесення декоративних штукатурок і фарб,
для консервації штукатурок фасадів на зимовий період |
|
ЦВІЛЬ У ПОМЕШКАННІ – РЕАЛЬНІ ЗАГРОЗИ
Останніми роками широких масштабів набула проблема ураження покрівельних, стінових і підлогових конструкцій, укладених за багатошаровою технологією із застосуванням комплексу паро-, гідро- і теплоізоляційних матеріалів.
Міфи зовнішнього утеплення панельних будинків
Утеплення окремих квартир з боку фасаду багатоповерхових житлових будинків, крім недовгострокового позитивного ефекту для мешканців цієї квартири, має низку істотних недоліків, що не дають можливості рекомендувати такий тип утеплення для масового застосування. Після введення нових будівельних норм, що посилили вимоги до теплозахисту, правильне використання якісної теплоізоляції стало насущною необхідністю. Сьогодні у будівництві використовують сучасні матеріали і технології, що дають змогу зберегти тепло ефективніше. Це, наприклад, складні тришарові конструкції із залізобетонних панелей, блоків легкого бетону, цегли з обов'язковим середнім шаром із теплоізоляції, а також багатошарові системи фасадного утеплення – вентильовані фасади і системи "мокрого" типу. |