Укладаємо ковролін власноруч

Ніхто не заперечуватиме проти того, що підлогове покриття має бути практичним і довговічним.

Нині ринок будівельних матеріалів пропонує велику кількість покриттів для підлоги, але одним із найбільш поширених та практичних вважають ковролін, який викликає інтерес у покупця завдяки відносно низькій вартості, естетичному виглядові, простоті укладання та догляду.

Облаштування підлоги ковроліном має певні переваги. Цей матеріал м'який, стійкий до зношування, не надто вбирає пил, володіє звукоізоляційними властивостями.

Натуральний чи синтетичний?

Важливою характеристикою при виборі ковроліну є сировина (пряжа),  яку використовують при виготовленні. Сучасний ковролін буває з натуральних або синтетичних ниток. Перевірити «натуральність» ковроліну нескладно. Для цього знадобиться запальничка або сірники, якими підпалюють одну із ниток. Натуральна шерсть тлітиме, а синтетичне волокно плавитиметься, стискуючись у грудочки.

Натуральний ковролін

Натуральний ковролін — це покриття, у складі якого є шерсть, бавовна або джут. Навіть якщо обрати ковролін із мінімальною кількістю натуральних волокон, його однаково можна вважати натуральним. Перевагами ковроліну з шерстяної пряжі є пружність, низька вологопроникність, легкість  прибирання. Що більше у складі ковроліну шерсті, то він тепліший. Серед недоліків —низька зносостійкість і висока вартість.

Серед виробів із натуральних матеріалів найбільш поширені чисто вовняні та сумішеві (містять від 10 до 30% вовни) килимові покриття.

Синтетичний ковролін

У виробництві ковроліну волокна зі синтетики використовують частіше, оскільки вони більш зносостійкі.

Якщо ви бажаєте придбати штучний ковролін, зверніть увагу на те, з якого матеріалу виготовлені волокна. Це може бути поліамід (нейлон), поліпропілен (олефін), поліакрил або поліестер. Якщо вам до вподоби більш дешеве підлогове покриття з недовгим терміном експлуатації, — купуйте ковролін із олефіну або поліестра. Це покриття дуже поширене в продажу, але його експлуатаційний термін — 5–8 років. Ковролін із цих матеріалів м’який на дотик і виглядає майже як натуральний.

Для тих, кому важливі якість і м'якість покриття, краще придбати ковролін з нейлону. Він надійний і зберігає свої властивості більш ніж 10 років. Покриття з нейлону, порівняно з іншими синтетичними матеріалами, краще за якістю: м'яке, пружне, не вицвітає, на ньому не помітні сліди від меблів, його легко очищувати.

Синтетичні килимові покриття мають певні переваги порівняно з натуральними:

-        хімічно інертні;

-        не шкідливі для здоров’я;

-        мають тепло- та звукопоглинальні властивості;

-        поглинають статичний шум;

-        міцні.

При виборі ковроліну важливо враховувати його щільність. Що вища щільність, то краще ковролін зберігатиме первинний вигляд, форму та не стиратиметься.
Виробники підлогових покриттів радять укладати ковролін залежно від особливостей приміщення:
– у вітальні краще використати покриття із різнорівневим або коротким ворсом;
– на кухню підійде покриття зі строкатим малюнком;
– у спальні радять стелити ковролін із високим ворсом, тому що по ньому приємно ходити босоніж;
– у ванній кімнаті та передпокої для зручності краще настелити голкопробивний ковролін із водовідштовхувальним просоченням;
– у кабінеті або лоджії можна використати плетене покриття, наприклад, ковролін із рослинних волокон.

Що вища щільність ковроліну, то краще, і що сильніше ворсинки прилягають одна до одної, то складніше їх прим'яти.

Велюр, саксоні чи фрізе?

Ворс ковроліну може бути різної довжини, залежно від використовуваної основи. Якщо основа тканинна, то довжина ворсу сягає 4–10 мм,  якщо губчаста — 1–4 мм.

Для велюрового килимового покриття властивий короткий ворс (не більше 8 мм). Доглядати велюр простіше, ніж інші  види ворсу. 
Саксоні має інший вид ворсу. Таке покриття було поширене наприкінці минулого століття, і нині дедалі більше людей знов обирають його. На  вигляд ворс типу саксон  нерівний, наче «зернистий», виготовляють із крученої пряжі, завдяки чому висота ворсу може сягати 15 мм.
Ворс фрізе (від французького «кучерявий») отримав таку назву через те, що при виробництві ворс не стрижуть, на відміну від інших типів ковроліну. Перевага цього ворсу в тому, що бруд на ковроліні менш помітний, щоправда очищати його доведеться ретельніше. 
Окрім фрізе, велюру і саксоні, є комбінований ворс килимового покриття. За допомогою такого ворсу можна створити будь-який візерунок.

Рис.1. Різновиди ковроліну

Підкладка під ковролін – обов’язкова умова при укладанні
Запорукою якісного укладання ковроліну є підкладковий матеріал. Підкладка збільшує термін експлуатації килимового покриття і виконує функцію амортизатора та поглинача статичних шумів.
Підкладку під ковролін виготовляють із різних матеріалів: гуми, поліуретанової піни та натуральних матеріалів.

Фахівці  радять обов'язкове використання підкладки перед укладанням ковроліну. Укладання підкладки особливо актуальне тоді, коли ковролін стелять на бетонну підлогу або паркет. Підкладка у цих випадках захищає зовнішній і зворотній бік ковроліну від пошкоджень.

Укладаємо ковролін поетапно

Перед укладанням ковроліну у приміщенні мають бути оптимізовані температура та вологість повітря. Слід пам'ятати, що ковролін укладають на ідеально рівну підлогу. Для цього можна використовувати фанеру, оргаліт або інші зручні матеріали. Якщо знехтувати процедурою вирівнювання основи, то ковролін може втратити свою однорідність, швидко протертись і зібратись у складки.
Є кілька способів укладання килимового покриття:

-        укладання без застосування клею;

-        приклеювання без стиків;

-        приклеювання зі стиками;

-        закріплення на стрейчинг.

Залежно від способу укладання ковролін буває в рулонах і шматках (відрізках). Обидва можна укладати безпосередньо на підлогу або на підкладковий матеріал. Різниця полягає в тому, що з використанням спеціальних підкладок термін експлуатації ковроліну збільшиться удвічі.
При укладанні ковроліну особливу увагу слід приділити місцям стиків, адже з часом, якщо закрити їх неякісно, ковролін на стиках втратить зовнішній вигляд і зіпсує покриття. Щоб унеможливити потрапляння пилу та сміття під поверхню ковроліну, краї відрізків скріплюють клейкою стрічкою. Для надійного закріплення покриття на підлогу на стиках або між кімнатами використовують клей або цвяхи, по краях приміщення ковролін фіксують плінтусами.

Укладання без застосування клею
Укладати ковролін у такий спосіб радять лише в маленьких кімнатах, наприклад, у передпокої.

Для початку покриття розрівнюють спеціальними роликами від середини у напрямку до країв. Краї ковроліну мають на кілька сантиметрів виступати над плінтусами. На кутах матеріал обрізають ножем (у вигляді латинської літери V), потім усувають надлишки по всій довжині. У дверному отворі ковролін фіксують за допомогою металевої планки.
Рис.2. Укладання підкладки та ковроліну

Рис.3. Закріплення ковроліну між кімнатами
Приклеювання без стиків

Якщо при укладанні ковролін приклеювати, то слід пам'ятати, що робити це треба по краях ковроліну, під плінтусами і біля дверей. Для цього використовують звичайний клей або спеціальний клей для килимових покриттів.
Спочатку потрібний відрізок килимового покриття розрівнюють на підлозі так (як описано у першому способі укладання), далі згинають його посередині навпіл. Відкриту частину підлоги змащують клеєм (для нанесення клею краще використовувати шпатель). Через кілька хвилин після нанесення клею ковролін розгинають, закріплюють і вирівнюють від центру до країв. Лише після повного висихання клею тоді можна перевіряти щільність і міцність ковроліну.

Якщо використовувати ковролін на натуральній основі, слід бути уважними з клеєм, адже надлишок клею може пошкодити ворс покриття, просочившись крізь основу ковроліну.

Приклеювання зі стиками
Іноді ціле покриття доводиться створювати зі шматків ковроліну. Укладання зі стиками слід розпочинати так: заміряти площу, обрізати потрібну кількість матеріалу, укласти ковролін, залишаючи відкритою більшу частину підлоги, нанести клей і добре приклеїти матеріал. Так само укладають решту шматків ковролінового покриття. Варто зауважити, що шматки ковроліну приклеюють з невеликим напуском один на одного. Для проклеювання стиків підіймають краї покриття, наносять клей на підлогу, а за допомогою лінійки та ножа обрізають залишки ковроліну, водночас притискаючи та розрівнюючи краї.

Рис.4. Приклеювання ковроліну
Закріплення на стрейчинг
Особливість укладання ковроліну в такий спосіб полягає у тому, що для настилання покриття використовують спеціальні планки (стрейчинги), які закріплюють по краях приміщення. На них за допомогою цвяхів фіксують ковролін, а під стрейчинг прокладають спеціальний матеріал, який надає підлоговому покриттю додаткової м'якості і зберігає тепло.
Рис.5. Укладання ковроліну за допомогою стрейчинга

(переклад до малюнка):

1 – встановити стрейчинг;

2 – укласти підкладковий матеріал;

3 – розстелити ковролін і розрівняти складки;

4 – відрізати залишки килимового покриття;

5 – закріпити ковролін на стрейчинг.

Спосіб настилання ковролінового покриття багато в чому залежить від приміщення, де укладають покриття: якщо це прохідні зони, то клей краще використовувати по всій площі покриття, на кухні ковролін можна застосовувати як звичайний килимок.

Після укладання ковроліну має минути 24 години, аж тоді у приміщенні можна розташовувати меблі. Під час висихання клею по ковроліну бажано не ходити.

Догляд за покриттям з ковроліну
Збільшити термін експлуатації ковроліну дасть змогу правильний догляд за покриттям.
Як свідчать фахівці, найефективнішим і найпростішим способом догляду за ковроліном є періодичне чищення пилососом на великій потужності один раз на три дні. Також для догляду за килимовим покриттям іноді треба використовувати миючі пилососи і застосовувати засоби для виведення плям, які дадуть змогу прибрати з килима сильний  бруд, що в’ївся. Але варто пам'ятати, що засоби усунення плям можуть зіпсувати текстильне  покриття (зокрема, змінити колір ворсу). Особливо чутливі до хімічних засобів килимові покриття із натуральних волокон.

Ковролін на джутовій або клейовій основі можна прибирати тільки «сухим» пилососом. Покриття на спіненій гумі, на латексній основі або на синтетичному джуті можна прибирати за допомогою миючого пилососа, при цьому воду слід збирати дуже ретельно.

Дотримуйтеся рекомендацій та порад фахівців, і килимове покриття у вашому помешканні матиме довгий термін експлуатації, не втратить первісного вигляду й не потребуватиме додаткових видатків.

Олександр ФІНЬКО

Коментар фахівця

Микола ВОРОНЕНКО, приватний підприємець:

— Перед укладанням ковроліну краще «сім разів відміряти» і тільки один відрізати. Спочатку намалюйте план приміщення на папері та визначте, яка кількість ковроліну потрібна. Намагайтесь уникати стиків ковроліну. Якщо це неможливо або невигідно, при викроюванні шматків ковроліну враховуйте напрям ворсу (має бути в один бік). При укладанні рулонного килима зазвичай залишають напуск завдовшки 10 см із кожного боку.
Правильне укладання ковроліну відповідно до інструкцій виробника — запорука тривалого терміну служби покриття. Існує два основні методи укладання: приклеювання ковроліну по всій площі й укладання на підкладку з натяжкою (на стрейчинг). Приклеювання ковроліну зручне для великих приміщень. Натягувати ковролін краще у невеликих приміщеннях, де потрібна додаткова звукоізоляція.

Підготовка підлоги перед укладанням ковроліну є дуже важливим етапом, особливо при використанні методу приклеювання. Поверхня не повинна мати нерівностей, гострих країв і тріщин. Вирівнювати поверхню краще шпаклюванням, шліфуванням або за допомогою вирівнювальних сумішей. Нині часто застосовують фальшпідлоги (з регульованими лагами). Їхнім різновидом є система фальшпідлоги для прокладання кабельного обладнання, яке використовують у поєднанні з ковроліновим покриттям і яке дає змогу з максимальною ефективністю прокласти комунікації та укласти ковролін.

Коментар фахівця

Сергій, менеджер із продажу магазину підлогових покриттів:

— У невеликих приміщеннях площею до 25 м2можна використовувати метод вільного розстилання. Він полягає в тому, що ковролін закріплюють тільки по периметру та вздовж стиків двобічною клейкою стрічкою. У великих приміщеннях, особливо там, де  підвищені навантаження (багато людей, меблів тощо), ковролін слід приклеювати по всій поверхні.
Якщо ви вирішили укладати ковролін власноруч, доцільно придбати спеціальні інструменти. Укладання ковроліну стане задоволенням, якщо використовувати професійний ніж для розрізування килимів, а також спеціальний шаблон для обрізування кромки. На початку важливо ретельно заміряти приміщення. Плануючи купівлю, додайте до реальних розмірів свого приміщення запас у 5–10 см. Зверніть увагу, що в місцях фіксації клейкої стрічки поверхня має бути сухою, чистою та знежиреною. Заздалегідь викроєний, з невеликим напуском ковролін треба розкласти і ретельно розгладити від середини до стін. Шаблон для обрізування кромки слід укласти на підлогу та присунути до стіни після цього притиснути ковролін шаблоном і обрізати ножем суто по верхній кромці.
Спочатку двобічну клейку стрічку треба зафіксувати на підлозі (по периметру і на стиках покриття), а потім до стіни присунути попередньо обрізаний за розмірами ковролін. Тепер залишилось обережно видалити захисну плівку з клейкої стрічки і щільно притиснути до неї ковролін.