Підготовка основи

Жодних особливих вимог до якості основи під ковролін не висувають. Основа повинна бути гладкою, рівною, сухою й очищеною, без пилу і жирних плям. Якщо на підлозі є нерівності або тріщини, необхідно заздалегідь вирівняти їх вирівнювальною сумішшю. Якщо передбачають укладання ковроліну на клей, поверхню ґрунтують.
Якщо ковролін укладають на паркетну або дощату підлогу, перевіряють стан паркету, вставляють відсутні планки і зміцнюють розхитані елементи дерев’яної підлоги, зашпакльовують тріщини. Поверхню старої підлоги обшивають панелями ДСП або фанерою товщиною 4–8 мм.
При укладанні ковроліну на керамічну плитку всі плитки, що відійшли, приклеюють, очищають поверхню від фарби, гіпсу, штукатурки тощо, заповнюють шви між плитками вирівнювальною сумішшю. Після висихання суміші поверхню зачищають наждачним папером та прибирають.

Укладання підкладки

Підкладка – це матеріал, який підкладають під ковролін. Вона значно продовжує термін слугування килимового покриття. Підкладка послаблює тертя між підлогою і жорсткою підошвою і бере на себе частину навантаження від меблів. Крім того, використання підкладки підвищує комфортність і м’якість покриття. Якщо саме покриття занадто тонке, вона додатково ущільнює його.
При купівлі дешевого ковроліну на тонкій основі і з низьким ворсом за допомогою 10-міліметрової підкладки можна отримати рівень м’якості і теплоізоляції дорогого килимового покриття і при цьому заощадити кошти. Коли ковролін якісний і дорогий, підкладка вбереже покриття від передчасного зношування, беручи на себе значну частину навантаження.
Укласти ковролін можна п’ятьма способами, який обирають залежно від типу і площі приміщення, виду і ширини килимового покриття тощо.

Безклеєве настилання ковроліну

Це найпростіший і найпоширеніший спосіб. Застосовують у приміщеннях площею до 25 м2 за умови, що покриття складається із цільного полотна. Матеріал укладають так, аби його краї виступали над плінтусом на 5–10 см. Покриття розкочують по кімнаті та розрівнюють спеціальним валиком у напрямку від середини до стін. Кути ковроліну прорізають у формі букви V, обрізають покриття по периметру стін. Біля дверних прорізів покриття закріплюють металевою рейкою.

Кріплення на клей цілісного полотна ковроліну

Застосовують у великих приміщеннях. Полотно розгортають, вирівнюють валиком, прорізають кути і обрізають по периметру. Потім його складають навпіл і наносять на вільний простір на підлозі клей. Після того, як шар клею висохне протягом кількох хвилин, прикладають відігнуту частину матеріалу. Акуратно розгладжують килимове покриття валиком. Потім ту ж саму операцію повторюють із другою половиною ковроліну. Якщо кімната в плані зроблена правильно, то можна постаратися укласти покриття впритул до двох суміжних стін.
Кріплення на клей кількох полотен ковроліну
Розкроювання і розкладання матеріалу виконують так само, як і в двох попередніх випадках, але полотна потрібно укладати внапуск на 3–5 см. Спочатку клей наносять на 2/3 ширини полотна, починаючи від стіни, і приклеюють його. Те ж роблять із другою половиною.
Укладають не приклеєні частини ковроліну і прорізають відразу обидва полотна у місці стику. Потім ці частини покриття відгинають, наносять клей на підлогу, укладають полотна назад та розгладжують їх. Другий етап із прорізуванням і остаточним приклеюванням краще виконати на наступний день (клей може «потягнути» покриття).

Обов’язково слід укладати ковролін на клей у приміщеннях площею, що перевищує кілька сотень квадратних метрів. При цьому необхідно не помилитися з дозуванням клею – якщо його буде занадто багато, частки, що просочилися крізь ворс, можуть пошкодити килимове покриття.

Стретчинг

Цей вид настилання ґрунтується на такій властивості текстильних покриттів, як еластичність. Такий спосіб є оптимальним для будинку, квартири і невеликих офісних приміщень. Хоча на перший погляд він здається простим, укласти ковролін таким чином можуть тільки професійні майстри. Килимове покриття натягають під кутом на вузькі рейки з шипами, які закріплені по периметру стін. При цьому враховують їхню можливу кривизну, для чого потрібно передбачити припуски.

Ковролін кріплять на шипи рейки однієї стіни, потім – протилежної. Після закінчення робіт надлишки ковроліну обрізають, рейки при цьому повинні опинитися під плінтусом. Щоб готове покриття стало м’якшим і теплішим, під нього настилають повсть або спінений поліуретан. Краї біля стін закривають плінтусом (він може бути безпосередньо з килимового матеріалу).

Укладання ковроліну на двосторонній скотч

Це один із найпоширеніших способів укладання ковроліну, він дуже зручний, але недовговічний (укладений на скотч ковролін протримається близько трьох років). Такий спосіб дуже дешевий і вимагає мінімуму матеріалів: скотчу і стрічки для склеювання килимів. Ковролін укладають на скотч там, де міняти ковролін доводиться часто, а у зв’язку з великими навантаженнями без проклеювання обійтися не можна. Як правило, це офіси, кінотеатри, магазини та інші громадські приміщення. Крім того, такий тип настилання найдоцільніший, коли ковролін потрібно укласти на короткий термін, наприклад, в залі, де буде проведена презентація або виставка.

Технологія настилання така ж, як і при укладанні ковроліну на клей, лише роль клею виконує скотч, а кріплення виконують тільки по периметру і в місцях стиків.
Перед настиланням покриття наклеюють двосторонній скотч по площині всієї кімнати і по її периметру, залишивши захисний папір на верхній поверхні скотча. Розкроюють, вирівнюють та настеляють ковролін як при безклеєвому укладанні. Відгинають одну половину покриття і складають її на іншу половину, видаляють захисний папір з двостороннього скотча на тій частині підлоги, де немає покриття, і знову розстеляють покриття, розтягуючи його в напрямку до стін і розгладжуючи. Те ж роблять з іншою половиною покриття. Підганяють кути, зарізають ковролін вздовж стін та прибивають плінтус. 

За матеріалами газети "БудЕксперт"
www.budekspert.com.ua