Пам’ятайте, що треба створити відповідний теплоізолювальний «пиріг», який складатиметься з масивного утеплювача завтовшки 30–40 мм, відбивної ізоляції завтовшки 10 мм, повітряного прошарку між фольгою та внутрішнім оздобленням не менше 15 мм. Необхідно обробляти монтажною піною всі шви у кожному шарі утеплення, тобто створити так званий «ефект термоса», завдяки якому на лоджії зберігатиметься тепло.
За цією схемою необхідно утеплити бічні стіни, парапет, стелі й підлоги. Однак не завжди є можливість залишити повітряний зазор між відбивною ізоляцією та верхнім покриттям підлоги в теплоізолювальній конструкції нижньої плити перекриття. У таких випадках відбивна ізоляція виконуватиме роль гідроізоляції й рівномірного розподільника тепла (у разі облаштування кабельної «теплої» підлоги).
Є два розповсюджених варіанти утеплення підлоги на лоджії. Перший – це облаштування утепленої підлоги з дерев’яною основою; другий – теплої електричної підлоги. Обрешітку на стінах, стелі й парапеті роблять зі сухого дерев’яного бруса та виставляють по вертикальному й горизонтальному рівнях. Її кріплять безпосередньо до бетону за допомогою дюбелів і самонарізів.

До обрешітки кріплять фінішне оздоблення. Зазвичай це пластикові панелі або вологостійкий гіпсокартон. При використанні гіпсокартону потрібні додаткові опоряджувальні роботи, а саме: ґрунтування, шпаклювання, обробка кутів, вирівнювання, наклеювання шпалер або фарбування.
Не слід забувати, що у лоджії мають бути встановлені прилади освітлення. Це можуть бути як вбудовані точкові, так і накладні стельові/настінні світильники, вимикачі й розетки. Для їхнього монтажу спочатку необхідно провести електричний кабель (пізніше його маскують під оздобленням).

Варто пам’ятати: як би добре ви не подбали про збереження тепла у лоджії – тепла не буде, якщо тут немає джерела тепла (утеплювачі можуть тільки зберегти тепло, але не генерувати його). У зв’язку з тим, що труби центрального опалення виносити на лоджії категорично заборонено, є кілька альтернативних рішень.
Електронагрівальні прилади (оливні обігрівачі, електрокаміни або електричні конвектори). Це рішення є найпростішим, доступним і економічним. У лоджії площею 3–4 м2 достатньо встановити електроконвектор потужністю 0,5–0,75 кВт. Якщо ж лоджія більша (6–9 м2), у ній краще встановити два конвектори по 0,75 кВт, ніж один потужний в 1,5–2 кВт. Це забезпечить швидше й рівномірніше прогрівання всього об’єму лоджії.

Системи кабельного обігрівання на підлозі – тепла електрична підлога. Помилковою є думка про те, що тепла кабельна підлога споживає дуже багато електроенергії. Потужність кабелю, який закладають на лоджіях, зазвичай становить 180–200 Вт/м2. І якщо навіть ваша лоджія має площу 6 м2, то тепла підлога споживатиме електроенергії менше, ніж електрочайник або праска. А при правильному використанні термодатчиків і терморегуляторів проблема споживання електроенергії кабельною підлогою перестає бути актуальною. Поверх теплої підлоги можна настилати керамічну плитку, ламінат і навіть лінолеум.


Кондиціонер на лоджії може працювати навіть узимку. Всі кондиціонери працюють у режимі охолодження/обігрів до –5°С. Але якщо зовнішній блок кондиціонера пристосований для роботи в зимовий період, то кондиціонер функціонуватиме в обох режимах цілий рік (узимку до –25°С). Цей варіант є найдорожчим із усіх запропонованих рішень. Однак за наявності такого кондиціонера на лоджії буде тепло взимку та прохолодно в літню спеку. Дана технологія утеплення є ідеальним варіантом при об’єднанні кімнати з лоджією.

За матеріалами
lodjiya.ru

Газета "БудЕксперт"