Біопаливо часто називають альтернативою викопному паливу, але якщо організовувати його виробництво в промислових масштабах, то результат багато в чому  залежить від наявності сировини, запаси якої швидкими темпами виснажуються.

Як альтернатива вчені Національної лабораторії Міністерства енергетики США розробили спосіб, що дає змогу в перспективі виробляти 30 млн барелів біонафти у рік з 128 млрд літрів неочищених стічних вод, які зливають щодня в каналізацію американці.

За даними лабораторії, проблемою при використанні стічних вод як вихідний матеріал для біопалива є необхідність проведення сушіння перед початком процесу переробки. Учені запропонували використовувати гідротермічне скраплення для перетворення стічних вод у нафту, що дає змогу виключити необхідність етапу сушіння.

Для гідротермічного скраплення неочищені стічні води поміщають у реактор, що являє собою балон, де створюються особливі умови — тиск до 204 атм і температура близько 349 ° C — подібні до геологічних процесів, що перетворили доісторичну органічну матерію в сиру нафту завдяки розкладанню її на прості з'єднання, але тільки за допомогою такого скраплення це відбувається за хвилини замість цілих епох.

 «У міських стоках є багато вуглецю й, що цікаво, жирів, - відзначає дослідник Корин Дреннан, що займається розробкою біоенергетичних технологій. Жири або ліпіди сприяють розкладанню таких матеріалів у стоках, як туалетний папір, допомагають опадам проходити через біореактор і виробляти біонафту дуже високої якості, з якої після очищення виходять такі види палива, як бензин, дизельне паливо й авіаційне паливо».

Кінцевий продукт дуже схожий на сиру нафту, що добувається з надр, з невеликим вмістом кисню й води, і його, як і сиру нафту, можна переробляти на звичайних ректифікаційних пристроях. За оцінками вчених, одна людина виробляє достатню кількість відходів для виробництва від 8 до 11 літрів біонафти у рік. Ця технологія не становить загрози нафтовим компаніям і являє собою нове джерело палива, а також стає альтернативним способом переробки й утилізації осадів стічних вод.

Іншою перевагою пропонованого процесу є те, що його можна використовувати для переробки відходів сільського господарства й інших рідких матеріалів, рідку складову яких за допомогою каталізатора можна перетворити на паливо й корисні хімічні речовини, а невеликі сухі залишки, що містять фосфор й інші живильні склади, використовувати як добрива.

За словами Дреннан, простота процесу дозволила всього за шість років розробити  нову технологію, що постійно вдосконалюється й тепер доведена до рівня промислових масштабів. Лабораторія дала ліцензію на впровадження технології корпорації Genifuel у штаті Юта, що у партнерстві з канадською Metro Vancouver планує побудувати до 2018 року дослідно-експериментальний завод  вартістю 6 мільйонів доларів. 

http://newsyou.info/ vid-alternativnogo-topliva