Вимощення біля будинку – це широка смуга (60-80 см залежно від виду ґрунту, ширини схилу даху та інших конструктивних особливостей) з невеликим ухилом, яка оточує будинок по всьому периметру. Вимощення облаштовують після завершення будівництва будинку, паралельно зі спорудженням зовнішніх сходів чи в’їзду в гараж, але вже після того, як оздоблено фасад чи хоча б цоколь будинку.
Ґрунт біля фундаменту великого заглиблення слід ретельно утрамбувати або почекати, поки він осяде, в іншому випадку вимощення може осісти разом з ним. Якщо будинок побудований на стрічковому фундаменті малого заглиблення, то вимощення можна робити практично відразу, тому що прилеглий до фундаменту ґрунт під час будівельних робіт не знімають.
Верхнє покриття вимощення виконують із щебеню, гравію, бруківки, клінкерної цегли, асфальту, бетону, бетонних плит тощо.

Порядок облаштування вимощення
1. Знімають родючий шар ґрунту на глибину не менше 15 см і ретельно видаляють коріння. На звільнене місце укладають дренажний шар (наприклад, зі щебеню). Товщина шару залежить від зернового складу і крупності зерен піску, який використовують для засипання, а також і від виду фінішного покриття.
2. По зовнішньому краю вимощення встановлюють бордюр.
3. Визначають висоту розташування вимощення щодо цоколя. Як правило, його споруджують тоді, коли ґрунт на ділянці вже спланований (вирівняний і утрамбований). По кутах будинку забивають кілочки, на яких позначають висоту прилягання вимощення до цоколя, і за даними позначок закріплюють шнур по всьому периметру будівлі. По зовнішньому краю вимощення встановлюють другу лінію кілків, на яких позначають висоту зовнішнього краю майбутнього покриття.















4. Визначають ширину вимощення за типом ґрунтів і шириною виносу карнизних звисів покрівлі. На звичайних ґрунтах вимощення має бути на 15–20 см ширше за карнизний звис (мінімальна ширина вимощення – 60 см). Ширина вимощення 90 см є оптимальною з точки зору функціональності й дизайну (надто вузьке вимощення виглядає дисгармонійно щодо пропорцій будівлі). Іноді його роблять завширшки 1 м і більше – у цьому разі вимощення, як правило, виконує функцію доріжки навколо будинку.
5. При облаштуванні вимощення необхідно дотримуватись ухилу, який завжди направляють від стін будинку. Його забезпечують відповідним формуванням і трамбуванням землі у траншеї або плануванням покриття вимощення під час укладання. Ухил забезпечує гарантоване відведення води від поясу фундаментних стін. Поперечний ухил від стін будинку для щебеневих і цегляних вимощень, а також вимощень з бруківки 5–10°, для асфальтових і бетонних – 3–5°.











6. Між стіною і вимощенням залишають компенсаційний шов товщиною 1–2 см і заповнюють його піском або пінополістиролом. Цей шов запобігатиме пошкодженню і руйнуванню гідроізоляції стін підвалу. Якщо зазору немає, то вимощення під дією морозу тиснутиме на стіну, а в результаті ходіння по ньому – просідатиме і пошкоджуватиме ізоляцію на зовнішній поверхні фундаментної стіни. Деколи достатньо між стіною і вимощенням покласти два шари руберойду.
7. У нижній частині вимощення споруджують спеціальну канавку для відведення води з ухилом у бік природного водостоку. Водостоком може слугувати розпиляна вздовж ПВХ-труба, капронова труба, керамічні сегменти тощо.















8. Облаштовують «пиріг» вимощення. Спочатку на підготовану основу насипають пісок шаром 10 см і ретельно трамбують його. Потім уздовж зовнішнього краю вимощення монтують опалубку. Вона не дає можливості щебеню розсипатися і надійно утримує бетон при його заливанні. Після цього на пісок кладуть шар дрібний щебінь шаром 15 см, який також трамбують. Наступний шар «пирога» – арматурна сітка, яку в місцях стиків укладають із напуском 10 см (щоб уникнути наслідків переміщень при заливанні розчину).











9. Прокладають через 2–2,5 м температурні (деформаційні) шви, що відокремлюють заливання однієї порції бетону від іншої. Вони запобігатимуть утворенню тріщин, які виникають під дією природних умов. Надалі тріщини все одно з'являться, але вони пройдуть саме по місцях температурних швів, а не «косими променями» чи зигзагоподібно через весь фундамент. Для облаштування температурних швів використовують ретельно оброблені антисептиком дошки завширшки 15–20 мм, які кладуть упоперек майбутнього бетонного покриття на ребро.












10. Розчин заливають частинами, починаючи роботу з наступною ділянкою лише тоді, коли затвердне попередня ділянка. Для того, щоб покриття не тріскало під променями сонця, його накривають на 2–3 дні поліетиленовою плівкою. Бетон схоплюється остаточно через 25–28 днів. Після цього дошки опалубки забирають, і по вимощенні можна вільно ходити. Товщина асфальтового покриття має бути не менше 3 см, бетонного покриття – не менше 15 см, вимощення з бруківки виконують на глині товщиною 15 см, поверх якої укладають шар піску (10 см) і стелять бруківку.







































Рис. 1. Варіанти вимощення: 1 – асфальт товщиною 30 мм; 2 – щебінь; 3 – бортовий камінь; 4 – залізнення (посипання сирої бетонної основи сухим цементом і подальшим затиранням); 5 – бетон; 6 – бруківка; 7 – жирна глина; 8 – дренувальний шар (бруківка, щебінь, галька, крупнозернистий пісок тощо); 9 – поліетиленова плівка; 10 – піщаний підстильний шар чи вирівняний ґрунт; 11 – горизонтальна гідроізоляція

Теплоізоляція
Вимощення з утеплювачем доцільно облаштовувати у будинках, де є цокольний поверх або підвал. Воно покращує температурний режим, захищає підпідлоговий простір від високих температурних коливань.
Для такого вимощення на дно опалубки укладають поліетиленову плівку, аби запобігти проникненню вологи в шар утеплювача. Поверх плівки укладають утеплювач – пінофол або пінопласт (30–50 мм). Пінопласт укладають, не доходячи до опалубки 50 мм. Зверху утеплювач заливають бетоном.
Досить ефективним є метод утеплення шляхом напилення пінополіуретану. На відміну від іншого утеплення теплоізоляція на основі пінополіуретану виходить цілісною, без стиків, за якими з часом руйнується покриття.

Види вимощення
Вимощення з бетонної бруківки
Бруківку найчастіше застосовують для вимощення. Вона буває різних кольорів: сірий, чорний, графітовий, коричневий, червоний, оранжевий тощо. Має форму прямокутника, квадрата, шестигранника, хвилі тощо. Краї бруківки бувають рівні або з фаскою. Бетонна бруківка має товщину 4–10 см, ширину 6–20 см і довжину 10–28 см. Найчастіше для вимощення застосовують плитку товщиною 6 см. Проміжки між бруківкою заповнюють піском. Для завершення вимощення використовують бордюри і крайові елементи.















http://www.rast-mir.ru/Images/image003.jpg

Вимощення з кам’яної бруківки
Найчастіше можна побачити кам’яну бруківку з граніту сірого, червоного чи жовтого кольорів, а також з базальту чорного кольору. Бруківка буває колота чи пиляна, а за формою – кубічною чи паралелепіпедною. Її укладають на підготований шар з піску чи щебеню товщиною 3–5 см. Шви заповнюють піском.











http://zskmos.ru/inc/images_m/0807/0807161655260_m.jpg

Бетонне вимощення
Це один із найпростіших і найдешевших способів облаштування вимощення. Вимощення роблять з бетону класу не нижче В15 товщиною не менше 5 см (рекомендовано 7–10 см). Мінімальна товщина підготовки – 10 см. Бетонне вимощення часто декорують каміннями (зазвичай це галька Ø1–5 см).
Вимощення з тротуарної плитки
Перевагою такого вимощення є те, що пошкоджені тротуарні плити можна легко замінити іншими. Квадрати мають сторону 35, 40 і 50 см, а товщина плит становить 4–8 см. Прямокутні плити мають довжину 100 см, ширину – 50 см, товщину – 4,5 см. Зазвичай такі плити сірі, але бувають і коричневі, червоні, оранжеві, жовті, чорні тощо. Поверхня в плит буває гладкою, рифленою (з виступаючими елементами) або з насічками. Тротуарні плити укладають на підготовлений шар товщиною 3–5 см із піску чи щебеню, заповнюють шви і трамбують. Аби плити не підрізати, ширину вимощення роблять в одну або дві плити.

Щебеневе вимощення
Це найпростіший спосіб облаштування вимощення. Це чудове рішення при високому рівні ґрунтових вод і у випадку, коли навколо будинку виконують дренаж (щебінь сприяє проникненню поверхневих вод). Замість щебеню можна використовувати гравій, гальку, керамзит. Фракція щебеню для вимощення – 8–32 мм. Щебеневе вимощення виконують товщиною 10 см поверх геотекстилю, який укладають на утрамбований ґрунт


Підготував Андрій Андрушко