Найпоширеніший метод утеплення  будівель на сьогодні – «мокрий фасад». Інакше кажучи, – приклеювання плит утеплювача (пінопласту або мінеральної вати) до несучих стін будинку.

Коли мова йде про цегляні або панельні будинки, тут питання не виникають, однак, в нашій країні дуже часто будують з ніздрюватого газобетону. Ось тут і виникають проблеми, які, на перший погляд, абсолютно неочевидні.

Корінь цих проблем – у ДБН В.2.6-31: 2006 «Теплова ізоляція будівель», а саме, у п.1.2, де вказано: «При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку на основі багатошарових конструкцій треба розташовувати з внутрішнього боку конструкцій шари матеріалів, що маютьбільш високу теплопровідність, теплоємність та опір паропроникнення». Тобто, зсередини повинні бути більш «холодні», «глухі» і теплоємнісні матеріали, а зовні більш «теплі», більш «паропроникні» і такі, що мають малу теплову інерцію матеріали.

Це роблятьдля того, щоб зовнішні шари матеріалів могли спокійно висихати і «віддавати» вологу назовні.

Що буде, якщо зовнішній шар зробити не таким паропроникним?

Він не буде встигати висихати за літо, поступово стане накопичувати вологу усвоїй конструкції. А у випадку з газобетоном несуча частина стіни ще й буде поступово втрачати міцність (міцність газобетону залежить від його вологості) і тепловий опір,  який також залежить від вологості.

Загалом точка роси зміщується всередину і з плиномчасу може виявитися навіть, на внутрішній поверхні, що неминуче призведе до випадання конденсату, намокання стіни, появі грибків на стіні з газобетону тощо.Проявитися ця проблема може порівняно нескоро, але виникне обов'язково. Тому, перш ніж вибрати утеплювач для стіни, перевірте його паропроникність і розрахуйте паропроникність шару.

Звідси, випливає важливий висновок: утеплювати пінопластом газобетонні стіни вкрай небажано і шкідливо, а найкращий утеплювач для пінобетону і піноблоків - мінеральна вата.