Нині багатошарові фасадні системи «мокрого» типу та вентильовані фасадні системи почали широко застосовувати у реконструкції старих і будівництві нових об'єктів. Завдяки високим теплотехнічним характеристикам, звукоізоляційним властивостям, надійності й довговічності фасадні системи стали основним способом утеплення та оздоблення зовнішніх стін.

Проте досвід застосування таких систем порівняно малий, тому при виборі матеріалів у процесі проектування та монтажу будівельники припускаються безліч помилок, наслідком яких може стати значне погіршення властивостей фасадних систем, зниження терміну їхньої експлуатації, руйнування і навіть загроза життю та здоров'ю людей. Розглянемо типові помилки при утепленні фасаду і способи їхнього уникнення.

Вибір теплоізоляційного матеріалу

Багато проблем при утепленні будинку виникає внаслідок неправильного підбору компонентів фасадних систем. Іноді це пов'язано з недостатньою поінформованістю будівельників, але частіше – зі спробою знизити витрати, використовуючи дешеві неякісні матеріали. Помилки при виборі теплоізоляційних матеріалів призводять до погіршення теплотехнічних характеристик фасадної системи, конденсації вологи у товщі утеплювача і на поверхні стін, появи цвілі та зменшення терміну експлуатації конструкції.

Отже, фасадна теплоізоляція має відповідати певним вимогам.

Перш за все, це низький коефіцієнт теплопровідності матеріалу. Важливо, щоб у процесі експлуатації високі теплозахисні властивості були збережені, тому теплоізоляція має бути гідрофобною і, разом із тим, мати високу паропроникність, аби уникнути конденсації водяної пари у товщі стіни.

Значну роль відіграє також пожежобезпечність теплоізоляційного матеріалу. Зокрема, у конструкції вентильованих фасадних систем фахівці рекомендують використовувати матеріали, які, відповідно до ДБН «Матеріали будівельні. Методи випробувань на горючість», належать до класу негорючих (НГ).

Теплоізоляція з пінополістиролу залежно від марки відноситься до горючих або важкогорючих матеріалів (Г1-Г4). Що стосується теплоізоляції зі скловати, то до класу НГ відносять, як правило, утеплювач щільністю менше 40 кг/м². Вимогам пожежної безпеки для всіх типів фасадів повною мірою відповідає негорюча теплоізоляція з кам'яної вати, здатна витримувати температуру до 1000°С. Варто відзначити, що утеплення фасаду горючою теплоізоляцією потребує обов'язкового облаштування розтинів з кам'яної вати.

У «мокрих» фасадних системах теплоізоляція слугує основою для штукатурного шару. Для того, щоб витримувати вагу штукатурки у складних температурно-вологісних умовах, міцність шарів на відрив має бути не меншою 15 кПа, інакше через певний час фасад може просто обвалитися. Даній вимозі відповідають, наприклад, плити з кам'яної вати, що мають низький коефіцієнт теплопровідності. Вони негорючі, вирізняються високою паропроникністю, що дає змогу уникнути конденсації вологи у товщі утеплювача та на зовнішній поверхні стіни. Крім того, термін експлуатації теплоізоляції з кам'яної вати становить не менше 50 років.

Вибір кріпильних елементів

Досить поширеною помилкою при утепленні фасаду є неправильний вибір кріпильних елементів фасадних систем. Протягом усього терміну експлуатації кріплення несуть потужні навантаження – вітрові (вентильовані фасади), тиск власної ваги (штукатурні фасадні системи), а також постійні зміни температурно-вологісного режиму і вплив агресивного середовища, які приводять до окислення металу.

Неякісні кріпильні елементи не завжди здатні витримати такі умови, що призводить до руйнування фасадних систем задовго до кінця відведеного їм терміну. Для забезпечення надійності не шукайте дешевих аналогів, а вибирайте такі кріпильні елементи, які постачають у комплекті з іншими компонентами певної фасадної системи.

Вибір дюбелів залежить також від матеріалу, з якого споруджені стіни будівлі. Дюбелі, призначені для кріплення у бетон або цеглу, принципово відрізняються від дюбелів для кріплення у пористий бетон (наприклад, газобетон чи газосилікат). Проблема в тому, що ніздрюватий бетон не здатен протягом тривалого часу перебувати під точковим тиском: відбувається руйнування матеріалу і дюбелі втрачають свою несучу здатність. Тому для кріплення у ніздрюватий бетон застосовують дюбелі з більшою глибиною анкерування або з анкеруванням по всій поверхні розпірної зони.

Кріпильні елементи суттєво впливають на теплотехнічні характеристики всієї системи. Наприклад, тарілчасті дюбелі, які мають високий коефіцієнт теплопровідності, слугують «містками холоду», знижуючи ефект від утеплення. У випадку зі штукатурною фасадною системою це призводить до порушення однорідності поверхні та поступового руйнування.

Результатом неправильного вибору кріпильних елементів може стати електрохімічна корозія металу. Наприклад, при монтажі вентильованої фасадної системи фахівці не рекомендують зміцнювати профіль з алюмінієвого сплаву й облицьовувати самонарізами з нелегованої сталі, оскільки з часом це призводить до окислення металу.

Вибір зовнішнього  оздоблення

Кілька років тому Центральний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій ім. В. А. Кучеренка провів серію вогневих випробувань алюмінієвих композитних панелей (АКП), котрі є одними із найпоширеніших матеріалів, використовуваних для конструкції вентильованих фасадів як декоративне покриття.

За результатами випробувань були виявлені суттєві обмеження у застосуванні деяких типів композитних панелей з точки зору пожежної безпеки. Наприклад, будь-які АКП із внутрішнім шаром на основі поліетилену відносять до групи горючості Г4: їхнє загоряння відбувається вже при 120°С, а горіння супроводжується виділенням токсичних газів, небезпечних для життя і здоров'я людей. На практиці композитні панелі цього типу набули значного поширення при будівництві різних типів будівель, включаючи висотні, що категорично заборонено СНіПом «Пожежна безпека будівель та споруд».

Щоб забезпечити безпеку людей, необхідно використовувати АКП, які пройшли вогневі випробування. Тільки за їхніми результатами можна судити про можливість та умови застосування композитних панелей при створенні вентильованих фасадів будівель різного типу та призначення.

Що ж стосується штукатурних фасадних систем, то неправильний вибір декоративної штукатурки вплине на їхню довговічність. Справа в тому, що деякі види штукатурок мають низьку паропроникність. У конструкції «мокрих» фасадних систем вони стають паробар’єром, що призводить до конденсації вологи та часткового або повного відшарування декоративного покриття.

Проектування

Як засвідчує практика, безліч серйозних помилок може виникнути у процесі проектування фасадів. Так у випадку зі штукатурними фасадними системами може трапитися така помилка, як неправильний розрахунок термічного опору. Ще одна популярна помилка – відсутність у проекті теплоізоляції віконних відкосів, що призводить до промерзання вікна по периметру у зимовий час.

Помилки при проектуванні вентильованих фасадних систем є серйозною проблемою сучасного будівництва, що часто зводить до мінімуму ефект від утеплення фасадів. Серед них – неправильне обчислення кривизни стін. У бажанні вирівняти зовнішні огорожі при мінімальному вильоті кронштейнів будівельники намагаються максимально наблизити фасадні панелі до стіни. Це призводить до зменшення повітряного зазору, порушення циркуляції повітря і, як наслідок, до конденсації вологи всередині конструкції та погіршення її теплотехнічних характеристик. Часто у проектах фасадних систем не передбачені вентиляційні отвори за умови повітряного зазору необхідної ширини. Це також перешкоджає нормальній циркуляції повітря і спричиняє проблеми з відведенням вологи. Крім того, при проектуванні вентильованих фасадних систем для висотних будівель необхідно брати до уваги перепади тиску на різних висотах. Для ефективного збереження тепла на верхніх поверхах висотних будівель слід проектувати різне розташування вентиляційних зазорів. Загалом проектування вентильованих фасадних систем слід здійснювати з урахуванням особливостей кожної будівлі та клімату регіону.

Монтаж

Порушення технології монтажу фасадних систем може спричинити серйозні наслідки, які тягнуть за собою навіть руйнування фасаду. Зокрема, поширеною помилкою при монтажі «мокрих» фасадних систем є недостатньо щільне стикування плит теплоізоляції та заповнення стиків клейовим розчином, що у подальшому спричинить «містки холоду» і тріщини на зовнішньому декоративному покритті, які псують зовнішній вигляд фасаду.

Важливу роль у монтажі виконує підготовка основи. За умови недостатньої підготовки основи осипається і пошкоджується теплоізоляція. Те ж саме відбувається при використанні недостатньої кількості клейового розчину. Типової помилки допускаються при створенні армувального шару: суміжні полотна армувальної сітки монтують без напуску, а це призводить до утворення довгих горизонтальних або вертикальних тріщин на поверхні фасаду. Щоб уникнути цього, при кріпленні сітки треба робити напуск шириною близько 10 см. Ще однією причиною появи тріщин може бути монтаж армувальної сітки безпосередньо на шар теплоізоляційного матеріалу.

При використанні неякісних дюбелів для кріплення теплоізоляції може відбуватися локальний розрив штукатурного шару. Якщо тарілчастий дюбель виступає над площиною теплоізоляції, на поверхні фасаду з'являються горби. Своєю чергою, зайве заглиблення тарілки призводить до деформації посадкової зони забивного дюбеля і зниження його несучої здатності.

Деякі проблеми можуть виникати у процесі нанесення фінішного шару. Наприклад, для зниження вартості фасадної системи наносять надто тонкий шар декоративного покриття. Однак при такій товщині штукатурки неможливо вирівняти поверхню і приховати шви. У результаті відразу після закінчення монтажних робіт на поверхні проступають стики, а зовнішній вигляд фасаду погіршується. Крім того, зменшується термін експлуатації такої фасадної системи.

При нерівномірному нанесенні фінішного шару на фасаді утворюються смужки, що повторюють місця розташування горизонтальних майданчиків будівельного риштування. При нерівномірному затиранні декоративного покриття на поверхні з'являються чіткі плями.

У вентильованих фасадах кріплення так само, як і у штукатурних фасадних системах укладання суміжних теплоізоляційних плит необхідно здійснювати без зазору для запобігання  виникненню «містків холоду». Крім того, теплоізоляція в конструкції вентильованої фасадної системи чутлива до вітрових навантажень, тому при ненадійному кріпленні термін її експлуатації скорочується.

Як свідчить практика, безліч помилок допускається при обробленні вікон. Приміром, будівельники часто забувають утеплювати горизонтальну частину стіни між коробкою вікна й утеплювачем. Важливо здійснювати монтажні роботи таким чином, аби надалі повністю виключити потрапляння води у конструкцію. Це стосується не лише елементів фасадної системи, а й інших конструкцій: зокрема, оброблення віконних прорізів.

Висновки

На практиці часто складається так, що нові технології фасадного утеплення доходять до проектувальників і підрядників раніше, ніж детальна інформація про особливості грамотного проектування і монтажу. Це серйозно шкодить якості, ефективності, надійності й довговічності встановлених фасадних систем. Отож, при терміні експлуатації не менше 25 років необхідність у ремонті може виникнути через 2-3 роки або одразу ж після здачі об'єкта в експлуатацію. Уникнути всіх цих проблем не так уже й складно – достатньо застосовувати системний підхід до фасадного утеплення, який передбачає: використання спеціально розроблених фасадних систем, що складаються з якісних компонентів, участь компаній-розробників у проектуванні, технічний нагляд і шеф монтаж на об'єкті, а також регулярний інспекційний контроль кожного фасаду у процесі його експлуатації. За таких умов ваш теплоізольований фасад і грітиме, і слугуватиме вам  довгі роки. 

Людмила ДЕМЧУК