Львів – місто локації відразу декількох екологічних лих: Грибовицьке сміттєзвалище, очисні споруди, стара каналізація у центрі, відсутність сміттєпереробного заводу, наявність величезної кількості не еко-транспорту – і це ще не все. Право на чисте повітря і гарний запах місто виборює вже не перший рік, втім світла вкінці тунелю не дуже видно. Та насправді краплини чистої води у цьому океані таки є і одна із таких еко-надій Львова – це завод із переробки ртутних ламп, що розташований у селі Мурованому біля міста.

Львівський портал побував у стінах підприємства і спробував дізнатись, чи Львову вдасться стати дружнішим до природи завдяки цьому проекту.

Еко-завод «Бондарівка» – це комунальне підприємство Львівської міської ради, проект якого виграв грант у Європейського Союзу.  Нове виробництво запустили на базі ТЕЦ-2 у рамках реалізації проекту “Створення муніципальної системи поводження з відходами електронного та електричного устаткування у Львові з використанням досвіду Любліна”, який частково фінансується ЄС.

«Ми подали проект на отримання гранту. Зі  130 екологічних проектів було відібрано лише сім. Із тих семи було шість польських і лише один український», – розповіла керівник проекту Оксана Війтик.

Завод займає невелике приміщення та має, на перший погляд, небагато обладнання. Втім, як виявилось ця техніка може переробляти 200 ламп в годину (500 штук в годину). Для Львова – це аж забагато, тому підприємство планує підвищити планку і вийти на західноукраїнський рівень.

«Потужність – 200 кг ламп в годину є досить велика. Як тільки приймуть ліцензійні умови, будемо  виходити на підприємницьку діяльність, збір від підприємств не тільки Львова і західної України, а й України», – зазначив заступник міського голови Львова Андрій Галушка.

У рамках виграного гранту, ЄС виділив кошти на закупівлю шведського обладнання фірми MRT System International AB, подібного якому в Україні немає, та у Європі теж така техніка не часто зустрічається.

«Це є одна з найбільш екологічно безпечних ліній, яка переробляє ртутні лампи. Процес переробки полягає в тому, що йде окремо сепарація всіх складових самої ртутної лампи. Ми маємо на виході вже металеву ртуть. Бо якщо ми маємо лампочку, то в лампочці є ртуть у вигляді пари. Є вентилятор, який переводить стан пари у металеву ртуть. У такий спосіб ми вилучаємо ртуть, і її окремо вже продаємо далі на використання, на підприємства», – пояснив А. Галушка.

Завдяки новітнім технологіям, виробництво на ДП «Бондарівка» на 100% безвідходне, оскільки внаслідок переробки ламп на виході маємо чисті метали, скло, пластик  та, як уже зазначалося, дистильовану ртуть.

«Підприємство має бути безвідходним, тому що всі компоненти, на які воно сепарує лампи, можуть використовуватися в повторному виробництві. Єдине, з чим наразі ми стикнулися  – не дуже хочуть вторинну сировину наші підприємства брати, але ми над цим працюємо, і я думаю що це можна було би регулювати на законодавчому рівні. Після переробки ламп у нас виходить чисте скло, метал, пластик. Лінія переробляє як довгі лампи, та і короткі. Якби працювала установка на повну потужність, ми би могли забезпечити переробкою ламп весь Західний регіон, а можливо, і пів-України», – розповіла координатор проекту.

Головна еко-гордість «Бондарівки» – це робота з ртуттю, яка дає змогу знешкодити випари отруйної речовини з лампи.

«Є магнітний сепаратор, який відбирає металеві елементи і скло. Як тільки подрібнюється лампа, пари ртуті осідають на люміноформу, і відразу кульками по шлангах під тиском подаються  на вихід. Там стоять фільтри, які забезпечують очистку повітря від парів ртуті, які ще можуть міститися, і чисте повітря йде назовні. Дистильована ж ртуть накопичується у спеціальних колбах, її можна давати на вторинну переробку – це абсолютно чиста руть», – переконує Оксана Війтик.

На підприємстві працює всього дві людини, бо цех повністю автоматизований. Завдання людини тут – завантажити лампи у спеціальний відсік, а далі просто контролювати процес переробки.

«Є пункт керування, який є повністю  автоматизований. На кожному етапі просування ламп стоять датчики. Якщо десь виникає неполадка, загоряється жовта лампочка. І на екрані пише, де саме виникли якісь проблеми», – пояснила Оксана Війтюк.

Куди нести відпрацьовані лампи, щоб їх переробили?

Свої лампи везти за місто на завод немає необхідності. Паралельно  з відкриттям цього підприємства Львів закупив два еко-буси, які кожної п’ятниці та суботи збирають люмінесцентні лампи у певних мікрорайонах. Все, що треба – це подивитись у графіку коли та де стоятиме еко-бус в точці, що найближча до вашого дому. Розклад стоянок цих мікроавтобусів можна дізнатись зокрема і на Львівському порталі.

Коли еко-буси назбирають певну кількість ламп, їх відправляють на ДП «Бондарівка» і працівник запускає систему переробки…знову і знову.

Підводні камені?

Наразі дві найбільші проблеми «зеленого» підприємства – це відсутність ліцензії від уряду на підприємницьку діяльність та відсутність ринку збуту вторинних речовин, отриманих в результаті переробки ламп. Друге питання може вирішитися, коли вирішиться перше, оскільки тоді «Бондарівка» зможе підписувати контракти з підприємствами, якщо такі, звісно, знайдуться.

Вирішенню питання з ліцензією хоче посприяти новопризначений міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, принаймні, він вже наобіцяв.

«Ми вирішимо це питання. Поки в міністерстві не було керівництва, загальмувався процес прийняття постанови про  ліцензійні умови. Насправді це була певна підтримка корупційної діяльності, яка здійснювалася в Україні. Це неприйнятно. Вже почала працювати робоча група в Мінекології, і ми до засідання Кабміну готуємо проект постанови про ліцензійні умови. Це буде прозора процедура отримання ліцензійних сертифікатів на переробку різних відходів», – запевнив міністр.

До слова,  європейці інвестували більше 720 тис. євро на обладнання, а  Львів витратив 2,2 млн гривень на цей еко-проект. 

Катерина Родак, Львівський портал

http://portal.lviv.ua/news/2016/05/06/unikalniy-eko-ostrivok-bilya-lvova