Використання загороджувальних конструкцій з ПВХ уконтексті підвищення енергоефективності будівель — одне із найважливіших завдань сучасної комунальної політики.

ЧИ ПОТРІБНО обігрівати ВУЛИЦЮ?

До недавнього часу в нашій країні ніхто особливо не цікавився, скільки коштує опалення житлових та адміністративних будівель, на яких етапах відбувається втрати теплової енергії і яким шляхом ці втрати можливо мінімізувати.

Аналогічна ситуація була уЄвропі до початку 1960-их років: поки енергоносії коштували порівняно дешево, ніхто особливо не обтяжував себе їх обрахуванням. Ситуація змінилася з початком енергетичної кризи, коли ціни на нафтопродукти зросли в рази і з’ясувалося, що опалювати вулицю — не найвигідніша справа.

Аналіз тепло-фізичних процесів, які відбуваються у будівлі, швидко виявив найбільш вузькі місця, через які відбуваються основні тепловитрати: це загороджувальні конструкції, тобто вікна та двері. Першим кроком, що дав змогудокорінно виправити ситуацію, стала зміна матеріалувиготовлення цихконструкцій.

Традиційно і в Європі, і в Україні велика частина віконних і дверних конструкцій виготовлялася з дерева. Незважаючи на низку безперечних плюсів деревини (простота обробки, екологічність тощо), у неї є й суттєві недоліки.

Насамперед, це неминуча зміна геометрії і настільки ж неминуча поява нещільних стиків різних конструкційних модулів, що призводить до неконтрольованого повітрообміну в приміщенні.

Використання пластику дає змогу  назавжди вирішити ці проблеми. ПВХ є екологічно чистим, безпечним матеріалом, що маєпорівняно з деревиною набагато більший запас міцності відносновпливів зовнішнього середовища (волога, сонячна радіація, пилові суспензії).

Пластик не потребує ні фарбування, ні спеціального догляду. Виготовлені з нього конструкції практично герметичні і надійно зберігають тепло там, де воно потрібне. Енергоефективність пластикових вікон можна суттєво підвищити завдяки використанню спеціального скла усклопакеті, а також при застосуванні профілів, що маютьвеликийкоефіцієнт опору теплопровідності.

Однакнеобхідно розуміти, що вирішити проблему енергозбереження виключно заміною дерев’яних вікон на пластикові неможливо. Основна умова тут — економічне стимулювання енергозбереження, коли споживач точно знає,  за що він платить.

ДЛЯ СТВОРЕННЯ ТЕПЛОГО ЖИТЛА Є ДВІ ПРИНЦИПОВІ МОЖЛИВОСТІ.

1. Проектування максимально теплих будинків з високими енергозберігаючими характеристиками і системою опалення з низькою енергоємністю. У цьому випадку для будівництва потрібні значні капіталовкладення, що частково компенсується низькими експлуатаційними витратами.

2. Проектування і будівництво будинків з менш теплими огороджувальними конструкціями і потужною енергоємною опалювальною системою. Цей варіант передбачав дешеві енергоносії, але останнім часом, коли ціни на енергоносії стрімко зростають, а якість послуг ЖКГ погіршується, перший шлях розвитку стає більш актуальним.

ЕТАПИ ЕВОЛЮЦІЇ ПЛАСТИКОВИХ ВІКОН

Використання ПВХ-вікон з самого початку передбачало вирішення кількох основних проблем. Основною серед них була і залишається економія теплової енергії. Можна впевнено стверджувати, що драйвером розвитку віконних систем є їх зростаючий енергозахист.

Подивимося, як змінювалися основні властивості вікон, які впливають на енергозахист.

Перші пластикові вікна виготовлялися з профілів, що мали монтажну ширину 58-62 мм. Чому саме стільки, сказати сьогодні важко. Але саме такі профілі слугувалиінженерною базою віконних систем аж до середини 1990-их.

На кінець минулого століття стало ясно, що теплотехнічні характеристики вікна треба покращувати, оскільки вуглеводневе паливо стрімко дорожчало. Покращувати потрібно, але як і за рахунок чого?

Були спроби експериментувати з кількістю профільних камер, які не дали результату. Експериментально було встановлено, що збільшення камер всередині профілю при збереженні незмінної його монтажної ширини не дає нічого.

І тоді з’явилися системи, що мали ширину вже 70 і більше міліметрів: VEKA Softline 70, VEKA Topline тощо. Окрім збільшеної монтажної ширини, що дозволяла використовувати ширші склопакети з великим спектром функціональних можливостей, у нових системах змінено  «глибину входження пакета у стулку».

І хоча мова йшла лише про три міліметри (висота була змінена з 18 до 21 мм), це дало можливість створювати вікна, теплотехнічні характеристики яких були приблизно на 15% кращими58-міліметрової «класики».

XXI століття ознаменувалося для Європи різким посиленням вимог до показників енергоефективності будівельних матеріалів і технологій, включаючи вікна. Починаються експерименти з пасивним будинком, який не потребує опалення і живе за рахунок власного, ендогенного тепла.

Такі будівлі потребують спеціальних вікон із спеціальних профілів — наприклад VEKA Topline Plus. Правда, практика створення таких будинків виявила їх дуже високу вартість, а тому і віконні програми для пасивних будинків отримали обмежене поширення, зайнявши строго певну нішу.

Нині віконні технології розвиваються поступально, покращуючи характеристики 70 міліметрових програм. Наступним кроком стала поява профільної системи,у якій була збільшена монтажна ширина, причому знову на 12 мм — до 82. Висота фальца зросла на 4 ммі склала 25 мм. З’явився третій контур ущільнення, і загалом ефективність вікна зросла ще на 10%.

Сучасне пластикове вікно відрізняється від своїх попередників, з минулого століття, так само, як відрізняється музичний центр від старої котушкової «Комети». Збільшився асортимент можливих вікон і дверей, з’явилися нові кольори, стали можливими нові форми.

Але все це — лише побічні наслідки розвитку його основної здатності зберігати тепло!

http://rem-bud.in.ua/budivnictvo/nyuansi-energoefektivnosti-plastikovix-vikon.html